В Малі – де росія основний спонсор безпеки зараз – ситуація дуже напружена. І це прямий удар по російському іміджу “ефективного надавача безпекових послуг” у регіоні.
Сьогодні зранку розпочалася скоординована атака кількох груп – JNIM (Група підтримки мусульман та ісламу, терористична організація, пов’язана з Аль- Каїдою) та FLA (Фронт визволення Азаваду, туареги). Є інформація, що залучено угруповання, пов’язане з ІДІЛ (для нападу на Севаре), але підтвердження поки немає (ці дві групи взагалі не дуже в дружніх відносинах, м’яко кажучи, тому поки цей момент варто сприймати максимально критично).
Скоординована атака відбувається одразу в кількох містах: Каті (передмістя Бамако, столиці країни), Бамако (вибухи біля аеропорту), Мопті, Севаре, Гао та Кідалі. Відсіч цій атаці намагаються дати малійська армія + російський Африканський корпус. Але вдається їм це не дуже.
Загалом, інформації дуже багато, вона з різних джерел і на її перевірку потрібен час. Проте дещо вже підтверджено.
На півночі країни – Гао та Кідаль: туарезькі FLA разом з JNIM борються за контроль над містами. У Гао туарезький FLA взяв частину міста. Кідаль – тут ще тривають бої, але більшість міста під контролем FLA. Є відео, де FLA опускає на військовій базі поблизу Кідаля прапор Малі і піднімає прапор Азаваду. До речі, цікаво, що 2,5 роки тому FLA з Кідаля витіснили якраз російські найманці, сьогодні туареги, так би мовити, взяли реванш. В повідомленні від JNIM йдеться про повний контроль над Кідалем і про захоплення більшості бастіонів армії в Гао.
У тій же заяві йдеться, що JNIM «вдалося встановити повний контроль над містом Мопті, а також захопити більшість бастіонів армії та найманців у містах Севаре». Проте, є інша інформація про Мопті – фрагментарний контроль.
І в ній є важливе доповнення – «JNIM заявляє про своє бажання нейтралізувати російську сторону в цьому конфлікті в обмін на припинення нападів на них та координацію для побудови майбутніх збалансованих і ефективних відносин». Терористи борються з терористами, так би мовити.
В Каті (передмістя Бамако, 15 км від столиці) був напад на будинок міністра оборони генерала Садіо Камари. В Севаре тривають інтенсивні зіткнення, авіабаза Севаре все ще працює.
Сьогоднішні події – найбільший такого роду скоординований наступ за останні роки.
До речі, ACLED відзначає цікаве щодо цілей. Я вже згадувала, що Кідаль – важливий в контексті того, що це колишній оплот повстанців-туарегів, який вони втратили 2 роки тому, і це влада Малі позиціонувала як неймовірну перемогу. В доповнення до цього, Гао служить головним оперативним центром малійських військових на півночі. Каті та Бамако є серцем режиму. І напад на резиденцію міністра оборони – це ще один вимір.
Поки не можна сказати, поворотний момент це чи ні. Бо Бамако – не північні міста, і контроль над ним встановити буде складніше. Загалом, це свідчення того, наскільки посилилися JNIM і інші групи в Малі, наскільки змінився їхній підхід. Якщо раніше це був контроль сільських і периферійних районів, то останні роки вони суттєво змінювали цей факт – була атака на Бамако в 2024 році, була нафтова блокада наприкінці минулого та на початку цього року, коли в столиці країни не було палива.
В підсумку, ще одне свідчення, чому африканським країнам не варто брати собі в безпекові партнери росіян. Бо за майже 4 роки просиджування там безпекова ситуація не просто не покращилася, а й виник простір для таких скоординованих атак.
І хоча в цьому конфлікті немає “хороших сторін” (JNIM це все ж терористичне угруповання), щагроза такого рівня для проросійського режиму в Малі – це ще один цвях у міф про “могутню росію”, яка щось десь може контролювати за межами своїх кордонів.
автор – Marta Oliynyk-D’omochko
