28.05.2026
В якості завідувача Навчально-наукової лабораторії протидії дезінформації КНЕУ взяв участь в міжнародному круглому столі на тему: «Майбутні вибори у Вірменії як виклик російському впливу на Південному Кавказі» в ІА “Укрінформ”.
Організатором виступив БФ «Акцент» та Аналітичний центр «Обʼєднана Україна».
Серед учасників: Олег Лісний (Lisnyj Oleh) – виконавчий директор Благодійного фонду «Акцент»; Микола Давидюк (Давидюк Микола) – політолог, автор книги «Як працює путінська пропаганда»; Віталій Кулик (Vitalii Kulyk) – завідувач Навчально-наукова лабораторія протидії дезінформації КНЕУ; Володимир Копчак (Volodymyr Kopchak) – керівник Південнокавказького відділення Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння; Тигран Хзмалян – голова Європейської партії Вірменії, Вірменія (онлайн); Айк Саакян – політолог, партія «Проти всіх», Вірменія (онлайн); Армен Чибухчян – політичний аналітик, Вірменія-США (онлайн), а також керівник проєкту TransCaspianUA Олександр Буряченко.
Модератор: Дмитро Левусь (Dmytro Levus) – політолог, експерт АЦ «Обʼєднана Україна».
Обговорили питання:
Чи можливо, що РФ вдасться до радикальних сценаріїв під час виборів у Вірменії?
Чи є перспективи обмеження російського впливу після виборів?
Що необхідно для інтенсифікації українсько-вірменських відносин після виборів?
Чому це важливо?
Вірменія — країна Південного Кавказу, де вплив Росії має свої особливості завдяки наявності військової бази, контролю кордонів російськими прикордонниками, а також позиціям Москви в енергетичній та економічній сферах.
Рух Вірменії від Москви викликає жорстку реакцію Кремля, що підтримує відверто проросійські сили, демонізує європейський вектор розвитку і шантажує Єреван можливістю силового втручання.
Як зазначив Віталій КУЛИК: “У регіоні Центральної Азії та Південного Кавказу формується нова безпеково-геополітична конфігурація, в якій транспортні та енергетичні коридори стають не лише економічними артеріями, а й ключовими об’єктами стратегічного контролю. У цьому контексті Туреччина поступово переходить до інституціоналізації власної ролі як гаранта стабільності цих коридорів, прагнучи закріпити за собою функцію провайдера безпеки. Така трансформація відбувається на тлі зростаючої конкуренції з боку глобальних гравців, насамперед Китаю, а також опосередковано — Росії та західних акторів.
Ключовим фактором нової конфігурації є вразливість так званого Середнього коридору (Trans-Caspian International Transport Route), який з’єднує Китай, Центральну Азію, Каспійський регіон, Південний Кавказ і далі Європу.
Активізація перевезень цим маршрутом, зокрема на тлі обмежень північного (російського) напрямку, суттєво підвищила його геоекономічне значення. Водночас протяжність маршруту, наявність вузьких логістичних «горлечок» (Каспій, гірські ділянки Кавказу), а також проходження через політично нестабільні території створюють комплексну систему ризиків.
Окремого значення в цій конфігурації набуває внутрішньополітична динаміка у Вірменії напередодні парламентських виборів 2026 року, результати яких можуть мати системний вплив на баланс сил на Південному Кавказі. Залежно від результатів голосування можливі різні зовнішньополітичні вектори Єревана — від подальшого поглиблення співпраці із Заходом і диверсифікації зовнішніх зв’язків до часткового повернення до тіснішої взаємодії з Росією. В умовах високої конфліктності регіону та невирішених питань, пов’язаних із постконфліктним устроєм, будь-який зсув у зовнішньополітичній орієнтації Вірменії матиме прямі наслідки для функціонування транспортних коридорів, включно з перспективами розблокування комунікацій і реалізації інфраструктурних проєктів.
Фактично від виборів у Вірменії залежить доля всього Південного Кавказу та дерашизації Чормоморсько-Транскаспійського Ареалу”.
ВІДЕО
https://www.youtube.com/watch?v=AGPBe3CYcRs
департамент стратегічних комунікацій ЦДПГС
