05 травня 2026 року в Чернівцях відбувся міжнародний експертний круглий стіл «Дунайський діалог: Україна-Угорщина». Захід об’єднав українських, угорських та австрійських експертів, дипломатів, науковців і представників громадських організацій для обговорення актуального стану двосторонніх відносин, точок напруги та перспектив партнерства.
Ініціаторами заходу виступили: Навчально-наукова лабораторія протидії дезінформації Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана, Навчально-наукова лабораторія протидії дезінформації Центру стратегічних комунікацій «Україна – ХХІ» Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, ГО «Буковинський центр реконструкції і розвитку», ГО «Пан’європейський Союз України», Науково-дослідний центр ім. Годинка Антонія. Захід здійснено за підтримки Фонду Ганса Зайделя в Україні.
У круглому столі взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорщині, Представник України в Дунайській комісії Федір ШАНДОР, який докладно окреслив стан та перспективи українсько-угорських відносин після зміни влади в Будапешті.
З вітальними словами до учасників звернулися: проректор з науково-педагогічної роботи Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, доктор економічних наук Анатолій КОЛОТ, ректор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, доктор економічних наук Руслан БІЛОСКУРСЬКИЙ, Почесний консул Угорщини у Чернівцях Любомир МАКОВІЙЧУК, президент Пан’Європейського Союзу України, доктор історичних наук, професор Ігор ЖАЛОБА, декан факультету історії та міжнародних відносин Ужгородського національного університету Віталій АНДРЕЙКО та декан факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Василь КАРПО.
З доповідями виступили: експерт Інституту Дунайського регіону та Центральної Європи Петер ТЕХЕТ (Відень, Австрія), президент Пан’Європейського Союзу Австрії Райнгард КЛУЧЕК, голова Угорської Громади Києва та Київської області Тібор ТОМПА.
Академічну спільноту Ужгородського національного університету представляли декан факультету історії та міжнародних відносин Ужгородського національного університету Віталій АНДРЕЙКО та відомий фахівець з українсько-угорських відносин, директор Науково-дослідного Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції Ужгородського національного університету, доктор історичних наук Ігор ТОДОРОВ.
Від господарів – Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича – виступили: доктор історичних наук, професор, координатор Центру стратегічних комунікацій «Україна – ХХІ» Володимир ФІСАНОВ, заступник декана факультету історії, політології та міжнародних відносин Іван ОСАДЦА, директорка Центру євроатлантичної інтеграції та безпеки ЧНУ Наталія СТРЕЛЬЧУК. Також у дискусії брали участь викладачі та студенти ЧНУ імені Юрія Федьковича.
Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана був представлений завідувачем Навчально-наукової лабораторії протидії дезінформації КНЕУ Віталієм КУЛИКОМ. У роботі круглого столу також взяли участь доктор політичних наук, завідувачка Кафедри політичних технологій КНЕУ Віра ГАПОНЕНКО, кандидат політичних наук, доцент Юрій МАНЕЛЮК, кандидат педагогічних наук, доцент Наталя ЧУБУР та інші.
Серед учасників експертної дискусії також були: заступник голови Буковинського центру реконструкції та розвитку Ярослав БОСНЯК, радник голови Чернівецької ОДА, директор ДНТЦ «Екоресурс» Зиновій БРОЙДЕ, керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор СОЛОВЕЙ, керівник проєкту TransCaspianUA Олександр БУРЯЧЕНКО, експерт проєкту TransCaspianUA та учасник тренінгів Resources-Studio Артем СЛОБОДЯНИКОВ, експерт Лабораторії центральноазійських та південнокавказьких досліджень Центру досліджень проблем громадянського суспільства Ілля СТУКАЛО, експерт Центру досліджень проблем громадянського суспільства Олександр ПАСІКУН та інші.
Експерти розглянули ключові орієнтири дорожньої карти зближення позицій України та Угорщини – від енергетичного реалізму та спільних інфраструктурних проєктів до історичного примирення та академічної дипломатії.
Як зазначив Віталій КУЛИК: «Ця “Карта компромісів” не є готовим мирним договором чи технічним планом дій. Це – рамка для мислення та дій. Вона показує головне: перезавантаження українсько-угорських відносин є не лише бажаним, але й можливим – за умови, що обидві сторони відмовляться від звички сприймати компроміс як поразку. Компроміс у нашому прочитанні – це не втрата, а спільний виграш. Це визнання того, що жодна з країн не здатна самостійно забезпечити свою безпеку, економічний розвиток та європейське майбутнє всупереч інтересам сусіда. Ми приречені на співпрацю – або приречені на спільне стагнування в сірій зоні між Заходом і російським реваншем».
