Днями минуло два місяці з моменту остаточного розвалу в Румунії широкої урядової коаліції та підтриманого парламентом за ініціативи Соціал-демократичної партії (PSD) та партією Альянс за Об’єднання Румунів (AUR) вотуму недовіри уряду на чолі з лібералом Іліє Боложаном (PNL). За цей час політична криза все більше загострюється, небезпека дострокових парламентських виборів як і градус невдоволення у населення поступово зростає. Про це говорять не лише експерти-політологи, а й громадська думка, яку презентувала Агенція Політичного Рейтингу (ARP) за результатами найсвіжішого дослідження, проведеного у червні 2026 року. Найбільшу провину (21,7%) за політичну кризу виборці покладають на Соціал-демократичну партію (PSD) та на «усіх політичних гравців у рівній мірі» (21,4%).
Охочих зрозуміти специфіку приготування румунської політичної чорби закликаю бути обережними, бо вона ДУЖЕ гостра і гаряча, хоча й традиційно смачна.
На початок пропоную пригадати перебіг головних взаємопов’язаних подій на політичній арені Румунії впродовж двох місяців – травня і червня 2025 та 2026 року. Хто в темі, гортаємо текст далі.
Отже, 05 травня 2025 року за ініціативи глави уряду Марчела Чолаку (PSD) соціал-демократи виходять з коаліції, котра була сформована 23 грудня 2024 року за результатами парламентських виборів, і складалась з Соціал-демократичної партії (PSD), Націонал-ліберальної партії (PNL), Демократичного Союзу Угорців Румунії (UDMR) та Парламентської групи національних меншин Палати депутатів. Остання на думку політологів презентується румунською владою як майже ексклюзивний механізм політичної інтеграції національних меншин, але водночас має обмежену політичну автономію, (як правило) не отримує міністерських посад і (часто) виконує роль корисного партнера правлячих коаліцій. Причиною цього вірогідно є те, що організації нацменшин фінансуються з держбюджету і їх життєдіяльність напряму залежать від цих коштів. Тут навіює щось схоже на перли сучасника, що «коли вони не погодяться на угоду, то станеться щось погане».
Але повернімося до подій травня 2025 року. Причиною виходу PSD з коаліції стало те, що висунутий спільний кандидат на посаду президента Румунії Крін Антонеску програв у першому турі, обійнявши третє місце (20,07%), та поступився чинному президенту Нікушору Дану (20,99%), підтриманого Союзом за Порятунок Румунії (USR), і лідеру Альянсу за Об’єднання Румунів (AUR) Джордже Сіміону (40,96%).
Переговори про формування наступної коаліції розпочались одразу ж у травні, тривали на тлі ДУЖЕ гарячого другого туру президентських виборів. Нагадаю, що за результатами підрахунку всіх голосів переміг Нікушор-Даніель ДАН (53,60%), випередивши Джордже-Ніколає СІМІОНА (46,40%). Водночас, закордонні румуни (діаспора та історичні громади) переважно підтримали Дж.СІМІОНА (55,86%), а Н.ДАН посів друге місце (44,14%). Надалі 22 травня 2025 року Конституційний суд Румунії відхилив скаргу Дж.СІМІОНА щодо результатів виборів і підтвердив їх законність. І лише 23 червня 2025 року була підписана угода про формування чотирипартійної широкої проєвропейської коаліції PSD–PNL–USR–UDMR у складі (не дивуйтесь!) Соціал-демократичної партії (PSD), Націонал-ліберальної партії (PNL), Союзу за Порятунок Румунії (USR), Демократичного Союзу Угорців Румунії (UDMR) та Парламентської групи національних меншин Палати депутатів (знову у ролі корисного партнера).
При цьому соціал-демократам вдалося домогтися досить вигідних їм умов у коаліційній угоді. PSD отримав найбільшу кількість міністерств як найбільша парламентська партія, тоді як PNL отримав посаду прем’єр-міністра на першому етапі коаліції. Також в угоді була закладена одна з головних умов PSD – ротація прем’єр-міністра. На початковому етапі прем’єр-міністром став лідер PNL Іліє Боложан, який узяв на себе велику відповідальність реалізації програми забезпечення фінансової стабільності держави і подолання бюджетної кризи (скорочення бюджетного дефіциту; виконання вимог Європейської Комісії; реалізація Національного плану відновлення та стійкості (PNRR); збереження пріоритетності державних інвестицій; виключення кроків, котрі б призвели до економічної нестабільності тощо). А через два роки, у 2027 посаду глави уряду мав перебрати представник PSD. Дуже зручно перед черговими парламентським виборами 2028 року: «у всьому винні попередники» або «це наш спільний результат для народу» чи щось схоже на це.
Як вважають політичні аналітики, справжнім об’єднуючим фактором цієї коаліції був (страх) намір протидіяти зростаючому впливу на румунського виборця правих, т.зв. сувереністів з проросійським шлейфом. Однак коаліціянти робили все, щоб збільшити ненависть-відразу до влади населення та діаспори (доводиться більше коштів відправляти батькам і дітям до Румунії на тлі подорожчання рівня життя у всіх країнах) і забезпечували трансфер голосів на підтримку AUR.
Скандали у коаліції та уряді почалися незабаром після початку роботи Іліє Боложана на посаді. Звинувачення торкались «систематичного порушення» ним пункту коаліційної угоди, який передбачав колективний механізм ухвалення рішень і потребу координувати позиції уряду та парламентської більшості. У квітні 2026 року протистояння між PSD та PNL досягло свого піку (чи піке): PSD вийшла з урядової коаліції. Рішенням 20 квітня 2026 року керівництво партії на чолі з Соріном Гріндяну відкликало політичну підтримку уряду прем’єр-міністра Іліє Боложана (PNL), а 23 квітня соціал-демократи відкликали і своїх міністрів зі складу уряду. За оцінкою політичних аналітиків приводом стало поєднання політичних, економічних і внутрішньопартійних чинників. Варто виділити три ключові мотиви PSD: небажання брати політичну відповідальність за непопулярні заходи жорсткої економії; прагнення зупинити реформи, які зачіпали традиційну систему впливу партії; та спробу відновити власні електоральні позиції на тлі зростання популярності AUR, можливо й шляхом впливу на політичних опонентів.
Пропозицію про відставку уряду було подано спільно Соціал-демократичною партією (PSD) та партією «Альянс за Об’єднання Румунів» (AUR) і 5 травня 2026 року румунський парламент висловив вотум недовіри кабінету прем’єр-міністра Іліє Боложана. При цьому 281 депутат підтримав цю пропозицію – значно перевищивши необхідний поріг у 233 голоси, у т.ч. члени Парламентської групи національних меншин Палати депутатів (вище згадував про корисних партнерів коаліції).
Згідно з нормами Конституції президент Румунії Н.Дан повинен був провести політичні консультації з парламентськими партіями (він це зробив) та мав дві спроби внесення кандидатури прем’єр-міністра на розгляд парламенту. Наразі він використав вже одну спробу (чи півтори) і також на тлі ДУЖЕ гарячих скандалів.
04 червня 2026 року президент Нікушор Дан доручив місію формування нового технократичного уряду власному раднику, депутату Європейського парламенту та лідеру непарламентської політсили Партія Народний Рух (PMP) Євгену ТОМАКУ. Його кандидатура не знайшла достатньої підтримки серед парламентських фракцій, проте спровокувала потужний шквал критики та компромату на адресу як самого політика, так і його родини. Крім звинувачень у нецільовій витраті бюджетних коштів та отриманих відкатів з Є.Томака намагались зробити і агента українських спецслужб, бо народився і виріс у Одеській області. Не подобається опонентам (севереністам), що депутат Європарламенту від Румунії Є.Томак засуджує війну російської федерації проти України та виступає за надання необхідної допомоги нашій державі.
Далі відбувається майже детективна історія. У неділю 14 червня президент Нікушор Дан провів прес-конференцію, під час якої Є.Томак повідомляє про зняття власної кандидатури ще до голосування у парламенті (тобто першої спроби ніби не було!!!), оскільки не зміг набути необхідний рівень підтримки. У свою чергу Н.Дан доручає сформувати пропозицію щодо складу уряду першому заступнику Націонал-ліберальної партії (PNL) Адріану ВЕШТІ. Але виявився один ДУЖЕ гарячий нюанс. Про таку пропозицію президент, тай сам А.Вештя, чомусь забули повідомити голову PNL Іліє Боложана. Відповідно, це викликало миттєву реакцію останнього. Керівництво PNL категорично відхилило можливість підтримки власного однопартійця за таких умов. Більше того, партія розпочала процедури дисциплінарного реагування щодо А.Вештя та його прихильників. Не отримав необхідної підтримки (223 голоси) 22 червня 2026 року і запропнований А.Вештя склад уряду. Зокрема, 189 голосів «за»; 23 голоси «проти»; понад половина депутатів і сенаторів утрималися або не брали участі в голосуванні. На бік А.Вешті стали депутати PSD на чолі з Соріном Гріндяну, частина депутатів PNL (їх вірогідно виключать зі складу партії у рамках оголошених І.Боложаном заходів «очищення рядів») та окремі незалежні депутати та представники малих парламентських груп (про них ми вище вже кілька разів згадували). У згаданій ситуації досить цікавою виявилась гра AUR та Джордже Сіміона, який кажуть має потужних радників. Для початку політик дав обнадійливий сигнал А.Вешті про «можливу підтримку», але за кілька годин до голосування висловився проти, використавши традиційну риторику про корумповані та розбещені політичні еліти Румунії. Цим самим Дж.Сіміон не дав підстав виборцям тлумачити підтримку AUR уряду А.Вешті як співпрацю з чинною владою та отримав (знову пригадується сучасник) «додаткові козирі» у вигляді неспроможності політичних опонентів взяти на себе відповідальність за народ і державу.
Наразі у президента Румунії Нікушора Дана залишилась єдина спроба внесення кандидатури на посаду прем’єр-міністра. Якщо вона буде невдалою, кандидат вотум довіри не отримає, відкриється шлях до позачергових парламентських виборів, таких бажаних для AUR, але не потрібних PNL, USR, UDMR і тим більше PSD. До речі, у перших числа липня Джордже Сіміон зробив популістський крок, більше спрямований на виборця, оголосив про початок збору підписів депутатів і сенаторів за імпічмент президенту Н.Дану, якщо останній впродовж тижня не винесе на розгляд парламенту кандидатуру на посаду глави уряду.
І нарешті як румунський виборець реагує на політичну кризу в державі?
Що нам кажуть результати соціологічного опитування Агенції Політичного Рейтингу (ARP)?
Висновки ARP: Продовжується процес перерозподілу виборчих баз та партійної системи. Криза активізувала громадськість, так само як і під час виборів.
● Опитування Poll/Int Romania, липнева хвиля 2026 року, проведене ARP, показує, що політичний скандал останніх місяців підвищив інтерес до політики, як під час останньої передвиборчої кампанії.
● Інтерес до виборів зріс, завдяки чому більше нерішучих виборців визначилися зі своїм вибором.
● Приплив виборців пішов на користь великим партіям, які набирають популярність або зберігають свої позиції, тоді як малі партії втрачають підтримку.
● PNL є безперечним переможцем останніх місяців за намірами голосування, приваблюючи насамперед невизначених виборців, а також виборців з менших партій, таких як USR чи REPER.
● AUR зберігає перевагу над традиційними партіями і також отримує невелике зростання голосів, тоді як інші «протестні» партії наразі дещо втратили позиції.
● PSD зберігає свій електоральний капітал, проте має виборців, які найменше цікавляться виборами. Навпаки, виборці PNL та AUR є найбільш мобілізованими — у разі виборів саме вони мали б найбільшу перевагу в поточній політичній ситуації.
● PSD продовжує опинятися в тиску між популістським блоком (AUR) та новим осередком виборців PNL-USR.
● USR вже відчуває загрозу втратити своїх виборців через ефект «Боложана».
● «Злиття» електоральних баз PSD та AUR (а не самих партій) утворило б гігантський виборчий блок — ці дві електоральні бази є взаємодоповнюючими.
Висновки ARP: Після двох місяців кризи жоден політик не має явно переможної позиції.
● Щодо лідерів: Іліє Боложан значно підвищив рівень довіри до себе, досягнувши 29,5%.
● Рівень довіри до Домініка Фріца (USR) та Джордже Сіміона (AUR) також зростає, тоді як президент Нікушор Дан та голова PSD Сорін Гріндяну залишилися на тому ж рівні, що й у квітні.
● Варто зазначити, що рейтинг довіри до президента залишається на досить низькому рівні (24,2 %) лише через рік після вступу на посаду, причому він отримує підтримку в рівній мірі як від виборців PNL та USR, так і від багатьох виборців PSD.
● Більш загальний висновок цього дослідження полягає в тому, що важливі політичні актори (партії та лідери) зберегли або зміцнили свої електоральні бази.
● Ми продовжили оцінку рівня довіри до лідерів другого ешелону партій: Оани Георгіу (PNL), Александру Рогобете (PSD), Раду Міруце (USR) та Петрішора Пейу (AUR). Усі вони не досягають 20-відсоткового порогу.
● Думки щодо політичної кризи розділилися — кожна група громадськості дотримується своєї теорії. Немає однозначного винуватця кризи — на думку громадськості, кожен сегмент має своє пояснення — скоріше всі разом вважаються винними.
● Жодна з оголошених кандидатур на посаду прем’єр-міністра не користується підтримкою громадськості.
● Президента в цій політичній кризі сприймають скоріше як того, хто не має плану, ніж як упередженого.
● Жодне рішення щодо виходу з кризи не є фаворитом (коаліції, технократичний уряд, ротаційний уряд тощо).
● Лише достроковим виборам однозначно віддають перевагу виборці партій AUR та SOS.
Довідка: Poll/Int România — це періодичне, національне, репрезентативне опитування типу «омнібус», присвячене соціально–політичним, стратегічним та економічним темам. Його проводить Агенція політичного рейтингу. Як це працює? Клієнти та партнери можуть подавати запитання за запитом або в рамках передплати. Опитування розроблено таким чином, щоб бути репрезентативним щодо соціально-політичних поглядів усіх румунів.
Технічний паспорт — «Хвиля»: липень 2026 року, частина I
Опитування з використанням змішаного методу (mixed–mode), CATI (Random Digit Dialing) та онлайн-панелі на основі добровільної участі (CAWI).
1774 інтерв’ю з респондентами віком від 18 років, представників населення Румунії, період: 30 червня — 3 липня 2026 року.
Методологія: змішана вибірка, телефонно-онлайн. Двофазне виважування за такими змінними: вік, стать, освіта, місце проживання, регіон, користування Інтернетом, попереднє голосування — згідно з офіційними даними INS та AEP.
Статистична похибка на національному рівні: 2,8 %.
Питання та показники соціально-політичного ризику, наведені в цьому звіті, належать ARP, призначені для інформування громадськості та не були замовлені жодним клієнтом чи партнером.
Насамкінець хотілося б підкреслити, що кожен день політичної нестабільності підсилює розчарування румунського виборця (у т.ч. в діаспорі та історичних громадах) у спроможності лівих політиків та центристів навести лад у державі та підживлюють радикальні настрої. Будемо сподіватись, що вікно можливостей не зачиниться дуже різко і гаряча смачна румунська чорба не пролиється від вітру змін комусь коліна.
Автор – Ярослав БАСНЯК, експерт та тренер Лабораторії протидії дезінформації Центру стратегічних комунікацій «Україна – ХХІ» Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
для ПолітКому
