1. ВІЙНИ АНТИКОРІВ. ЧИ БУДЕ ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ СИСТЕМИ
Схоже, ми знову стаємо свідками війни силовиків в антикорупційній сфері. На Сумщині люди з СБУ затримали співробітника НАБУ, якому, за інформацією інсайдерів, нібито висувають підозру в держзраді. НАБУ відразу піднімає ставки і звинувачує в наїзді вище керівництво СБУ. Фан-клуб антикорів вже несе “зраду”, мовляв, це друга ітерація наступу Банкової на НАБУ і САП, пов’язують це з реваншем “єрмаківців”.
Головред “Свободного” Влад Сидоренко пише, що вчора НАБУ проводило обшуки та інші слідчі дії в податковій службі Сумської області. Трусили всіх, включно з керівництвом. А це натяк на те, що копають під Сергія Лісейка, який курує податкову області. Схоже, далі буде.
Управління внутрішньої безпеки СБУ за хабарі затримали двох заступників начальників управлінь СБУ в Рівненській області Ігоря Бріку та у м. Києві та Київській області Олега Токарчука. Вони вимагали 620 тисяч доларів з компанії, що займається видобутком бурштину на Рівненщині. За цю суму фігуранти обіцяли бізнесмену закрити кримінальне провадження, відкрите проти фірми. Це перші затримання “крупняка” в Службі Божій своїми силами. Кажуть, що НАБУ та ДБР дуже не задоволені цим.
І це все на тлі “хитання” директора НАБУ Семена Кривоноса, якого звинувачують у приховуванні подробиць справи уникнення покарання за підкуп виборців у нульових роках. Кривонос проходив по справі ч. 3 ст. 157 КК України (підкуп виборців). Проте на днях екс-нардеп Борислав Береза видав сенсаційну історію про усиновлення дитини Кривоносом у 2009 році та уникнення покарання за амністією, оскільки він утримував малолітнього сина. Але нібито пізніше Кривонос відмовився від дитини, коли небезпека покарання минула. І навіть через суд та ДНК-тест скасував батьківство в 2014 році. Не знаю, що це дасть у плані підриву позицій самого Кривоноса та НАБУ, але хвилі від цієї історії розходяться мережею.
Деякі експерти вважають, що варто дивитися не на окремі епізоди загострення війни антикорів, а на те, що система починає провисати.
Соціологія показує, що є проблеми з довірою до невоєнних силовиків. Грудневе опитування компанії “Active Group” фіксує, що з-поміж усіх силових та антикорупційних структур громадяни України найбільше довіряють ЗСУ (65,5%), СБУ (38,5%) та НАБУ (23,6%). Водночас, якщо порівнювати результати, отримані у грудні, з даними моніторингу громадської думки Active Group у вересні 2025 року, то кращу динаміку, окрім ЗСУ (+13,2% показників довіри), демонструють МВС (+3,7%) та БЕБ (+3,2%). Найнижчий рівень довіри серед правоохоронних та антикорупційних органів у НАЗК (3,5%) та ВАКС (4,1%). Гіршу динаміку з вересня по грудень продемонстрували НАЗК – “мінус” 5,8%, САП – “мінус” 5,7%, ВАКС і ДБР – по “мінус” 2,4%. Info Sapiens (грудень 2025 року) у межах Проєкту ЄС “Право-Justice” показує 29% довіри до прокуратури, до судів: 28%, до НАБУ та САП: 27–28%. Ще зовсім нещодавно все було навпаки – абсолютними лідерами довіри були НАБУ і САП.
У політикумі знову циркулює ідея чергового повного перезавантаження антикору через зміни до законодавства. Сьогодні ВР не налаштована своїми руками підривати антикорупційну архітектуру (як це було в 2025 році за Єрмака). Але голоси про те, що варто “перезавантажити” інституції, лунають все відвертіше. Особливо на тлі загострення війн силовиків.
Ряд політиків розглядає НАБУ як інструмент зовнішньополітичного тиску з боку Вашингтону на внутрішні процеси. У значній частині політикуму існує консенсус, що “неможна антикорам давати стільки влади і варто чимось зайняти НАБУ з САП і їх фанів, щоб вони не надто тиснули на владу і політсили під час переговорів з Вашинтоном”. На Банковій навіть вважають, що потрібно створити “пояс викликів” для антикорів, щоб вони не заважали в питаннях війни і миру.
2. ФОПИ ЗНОВУ ПІД УДАРОМ
Кабмін планує збирати до 40 млрд грн щорічно: третина ФОПів можуть стати платниками ПДВ – поріг планують підняти до 4 млн грн, під нові правила підпадає близько 257 тис. підприємців. Такі ідеї просуває Кабмін.
Нові правила можуть торкнутися близько 257 000 фізичних осіб-підприємців, що становить приблизно третину всіх ФОПів в Україні. Йдеться про обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ для бізнесу з річним оборотом понад 3–4 млн грн. Для решти малого бізнесу правила оподаткування можуть залишитися без змін.
Раніше обговорювався значно нижчий поріг у 1 млн грн, що могло зачепити більшість малого бізнесу. Наразі влада розглядає компромісний варіант із підвищенням ліміту до близько 4 млн грн на рік. Як пише LIGA.net, за оцінками Кабміну, розширення ПДВ може принести бюджету до 40 млрд грн щорічно.
Нагадуємо, що ВР провалила скандальний законопроєкт Свириденко про цифрові платформи №14025, до якого уряд планував додати правки МВФ, зокрема щодо запровадження ПДВ для ФОП.
автор – Віталій КУЛИК
