Київ, 15 сепрня 2015 року (gurt.org.ua). 17 липня 2015 року Верховна Рада України у другому читанні ухвалила зміни до Податкового кодексу, які стосуються діяльності неприбуткових організацій. Йдеться про законопроект №2049.
Необхідність його ухвалення зумовлена тим, що в грудні минулого року, приймаючи зміни до податкового законодавства, народні депутати припустилися низки помилок: з одного боку, вони розширили пільги для громадських та благодійних організацій, а з іншого – забрали у більшості інших категорій, які вважалися неприбутковими, і встановили додаткові обмеження для соціально відповідального бізнесу. ГУРТ поспілкувався з координаторкою проектів Українського незалежного центру політичних досліджень Анастасією Красносільською, яка детальніше розповіла про законопроект №2049 і його можливості для НПО.
– Анастасіє, розкажіть, будь ласка, на які глобальні зміни варто очікувати неприбутковим організаціям після прийняття Закону про внесення змін до Податкового кодексу України?
– Основне те, що приблизно третині неприбуткових організацій повернено статус неприбутковості, тобто відтепер творчі спілки, садові, гаражні кооперативи, організації професійного самоврядування та інші, які не розподіляють прибуток, можуть знову не платити податок на прибуток
Ми нарешті встановили чіткі правила отримання статусу неприбутковості. Раніше режим отримання статусу неприбутковості був достатньо «ручним». Податкова мала можливість самостійно вирішувати, чи організація заслуговує на цей статус, чи ні, оскільки вичерпного переліку критеріїв для отримання статусу неприбутковості не було. Законопроект №2049 встановлює дуже прості критерії, яким мають відповідати статути організацій для отримання статусу неприбутковості. Зокрема, вони мусять не розподіляти отриманий прибуток між членами, засновниками, працівниками організації та іншими, пов’язаними з ними особами. Тут важливо розуміти, що організації можуть отримувати прибуток, але, підкреслюю, не можуть його розподіляти. Також організація має зафіксувати, що всі свої доходи вона використовує винятково на статутну мету (соціальну чи благодійну). За наявності цих норм у статуті організація може отримати статус неприбутковості.
– Податкові пільги повернуть тільки благодійникам, які допомагають українським військовим, чи ця норма стосуватиметься ширшого кола осіб?
– Ця норма навіть трохи вужча, бо вона стосується підприємств, які допомагають українським військовим із двома умовами. Перше – є обмеження щодо того, чим саме допомагають, а друге – щодо того, кому передають цю допомогу. Пільга стосується тільки підприємств, які передають визначені види товарів, наприклад: каски, ліки, бронежилети, засоби індивідуального захисту, продукти харчування, – що надаються безпосередньо військовим підрозділам або органам влади, які забезпечують проведення Антитерористичної операції. Однак в цій нормі є ложка зради в бочці перемоги. З одного боку, чітко встановлено, що підприємства, які передають каски, бронежилети та інше, можуть отримувати податкову пільгу. Але з іншого – вказано, що податкова пільга можлива й для інших товарів згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України. Однак КабМін не визначає такий перелік.
– Як тоді благодійникам виходити з такої ситуації?
– Думаю, благодійникам та бізнесу варто активніше працювати з Міністерством фінансів і гучніше вимагати від Кабінету Міністрів все ж таки виконати вимогу Податкового кодексу й створити умови, коли бізнес може отримати пільгу, яку Закон йому вже гарантував.
– Розкажіть, будь ласка, про нові можливості для соціальної відповідальності бізнесу.
– Йдеться про створення умов для соціального підприємництва в Україні. Соціальне підприємництво – це можливість заробити гроші для благодійної або соціальної мети. Наприклад, можна створити підприємство або організацію, метою якої буде працевлаштування переселенців. Таке підприємство працюватиме частково як бізнес в сфері заробляння коштів, але й частково як соціальна установа в частині розподілу коштів. Всі прибутки такого підприємства не можуть лягти в кишені засновників, натомість вони будуть використані на працевлаштування людей або на вирішення інших соціальних проблем. В усьому цивілізованому світі соціальні підприємства мають податкові пільги, тому що через них люди, яким потрібна допомога, допомагають собі самі, а не сідають на шию державі. В Україні раніше неприбуткові організації не могли здійснювати підприємницьку діяльність в межах статусу неприбутковості. Вони могли або мати статус, або займатися підприємницькою діяльністю. Тепер цього обмеження немає.
Крім того, в бюджетно-податкову ніч у грудні 2014 року Верховна Рада встановила податок на витрати бізнесу, якщо бізнес купує щось у неприбуткових організацій. Це створювало податковий бар’єр для бізнесу, який хотів підтримати, наприклад, соціальне підприємництво, купуючи в нього товари. Законопроект №2049 фактично знімає цей бар’єр, скасовуючи додатковий податковий тягар з підприємств, які обирають купівлю товарів і послуг у неприбуткових організацій.
– Що мається на увазі під «чесними правилами роботи» для всіх неприбуткових організацій?
– По-перше, це дуже чіткі критерії, якою має бути організація для того, щоб отримати податкову пільгу, але про це я говорила раніше – в статуті мусять бути чіткі норми про нерозподіл прибутку між засновниками і членами та щодо використання всіх надходжень на статутні цілі. По-друге, ми говоримо про достатньо велику податкову пільгу – неприбуткові організації звільнені від податку на прибуток з усіх надходжень. Законопроект №2049 фіксує відповідальність за недоброчесне використання звільнених від оподаткування коштів. І, якщо буде виявлено, що неприбуткова організація використовує кошти на інші цілі, а не на ті, які передбачені статутом, така організація муситиме доплатити податок за весь період недоброчесної діяльності й може отримати штраф від податкової.
– Які є умови щодо позбавлення статусу неприбутковості у разі порушення НПО законодавчих актів про неприбуткові організації?
– Велика перемога законопроекту №2049 в тому, що він нарешті встановив критерії позбавлення статусу неприбутковості. Раніше все наше податкове законодавство говорило, що організацію можна позбавити статусу неприбутковості за будь-яке порушення. Тепер у Податковому кодексі чітко зафіксована одна підстава для позбавлення організації статусу неприбутковості – використання доходів або прибутку на цілі, що відрізняються від визначених статутними документами.
Також всім неприбутковим організаціям варто звернути увагу на наступне: Податковий кодекс говорить, що вони мають привести свої статути у відповідність до вимог Податкового кодексу до 1 липня 2017 року. Це означає, що всім організаціям треба відкрити свої статути та уважно подивитися, чи є там ті самі норми, про які я говорила раніше, – заборона на розподіл прибутку, в тому числі після ліквідації організації, і вимога щодо використання надходжень винятково на цілі, передбачені статутом. Якщо цих норм немає, то варто внести зміни, а копію оновленого статуту передати до податкових органів, де організація перебуває на обліку.
В Українського незалежного центру політичних досліджень є можливість надавати безкоштовні юридичні і податкові консультації щодо приведення статутів організацій у відповідність до Податкового кодексу, тому я принагідно запрошую всі НПО скористатися нашої гарячою лінією та отримати консультацію щодо того, як правильно привести статут у відповідність до Податкового кодексу і як зараз загалом виглядає податкове середовище. А також, що дуже важливо, якщо громадські, благодійні та інші неприбуткові організації зіштовхуються із випадками тиску на них чи зловживаннями з боку податкової, ми готові запропонувати супровід, консультації та допомогу у вирішенні цих проблем.
У нас є попередня домовленість з Адміністрацією Президента України про створення робочо-моніторингової групи з представниками Міністерства фінансів та Державної фіскальної служби, завданням якої було б оперативне реагування на випадки порушення прав неприбуткових організацій в податкових відносинах.
– Які проблеми в оподаткуванні неприбуткових організацій залишаються відкритими?
– Поки громадські експерти не є монопольними авторами законопроектів, є норми, які нам не вдалося відстояти. Що стосується неприбуткових організацій, варто запровадити таку світову практику, як позбавлення організацій податкової пільги на певний строк. Зараз, якщо організацію позбавляють статусу неприбутковості, це відбувається безстроково: один раз порушив, один раз позбавили – не маєш права у будь-який проміжок часу заново податися й отримати статус неприбутковості. Тож в оновленому Податковому кодексі нам би хотілося побачити цей строк, на який можливе виключення з реєстру, і можливість організації повернути податкову пільгу, якщо вона доведе свою доброчесність.
Решта стосується переважно податкового режиму для благодійництва. Він в Україні залишається дуже сумним. Першочергове завдання – звільнити від податків благодійні SMS, які зараз в сукупності оподатковуються сумою, що становить 45% від грошей, перерахованих на благодійність. Це нечесно. Податок на благодійні SMS має бути нульовим, і відповідний законопроект уже зареєстрований у Верховній Раді.
Також у нас є абсолютно мізерний неоподатковуваний мінімум нецільової благодійної допомоги. Це значить, якщо ви отримали благодійну допомогу, яка не призначена для якоїсь конкретної благодійної мети, яку, наприклад, отримують переселенці «для підтримання штанів», то такий мінімум допомоги становить 1700 гривень на рік! При цьому прожитковий мінімум – 1200 гривень на місяць. Коли неоподатковуваний мінімум нецільової благодійної допомоги настільки менший за прожитковий, це не обґрунтовано.
У нас залишаються дуже низькими пільги для підприємств та юридичних осіб, які роблять пожертви на користь неприбуткових організацій. В Україні ця податкова знижка складає до 4% оподатковуваного прибутку попереднього року. В середньому по Європі цей показник складає 10-20%. Виходить, Україна жадібна на благодійництво.
Зараз не можна сказати, що ми отримали абсолютну перемогу. Податковий кодекс говорить, що для адміністрування статусу неприбутковості Кабінет Міністрів ще мусить затвердити порядок включення і виключення організацій з реєстру. Безумовно, цей порядок має відповідати Податковому кодексу, але диявол криється в деталях. Для того, щоб ми знову не отримали погіршення податкового режиму, я закликаю всі неприбуткові організації долучитися до розробки Проекту постанови Кабінету міністрів про порядок ведення реєстру неприбуткових організацій. Згідно з Податковим кодексом КабМін протягом трьох місяців має затвердити такий порядок. Тож дуже важливо організаціям підключитися до цієї роботи, а УНЦПД зі свого боку максимально широко інформуватиме НПО про те, як відбувається процес.
