Не маючи можливості похвалитися хоч чимось на полі бою, російські пропагандисти вдаються до численних фейків. Насправді, їхні оборонні позиції тріщать, а танки підриваються на своїх мінах. Читаймо – перемога близька.
Усім доброго ранку!
Коротенький пост на сьогодні (мені все ніяк не вистачає часу).
Власне, українці досі намагаються пробитися крізь щільні російські мінні поля на більшій частині південного Запоріжжя та Донецька. Я повторюсь аби всім дійшло: мінні поля, з мільйонами мін. Це найбільша проблема ЗСУ останніх кількох днів. Росіяни висівають нові мінні поля так швидко, як тільки можуть, що – з їхньої точки зору – має вирішальне значення, тому що в той же час, і незалежно від того, наскільки «міцно вони закріпилися», їхні війська зазнають серйозних втрат від артилерійського та дальнобійного вогню ЗСУ. Відтак, їм потрібно більше мінних полів аби завадити українцям наблизитися впритул до їхніх позицій…
Незалежно від того, що торочать усі можливі російські фейкові ЗМІ (а цей «бізнес» направду є «галуззю стратегічного значення» в сучасній росії, докладніше див. нижче), контратака російської 127-ї омсбр на Вермівському виступі була повністю зупинена два дні тому. Опісля вони силкувались зробити дорогі (за даними RUMINT, росіяни втратили понад 50 бойових броньованих машин, дві з яких можна побачити на фото нижче) однак марні спроби відновити бодай якісь позиції.
Я знаю, що це «абсолютно незбагненно» для численних «експертів» котрі стежать за моїми звітами, тому що…. ну, словом, зачистити ваш стіл — це справа нехитра.
Утім, на полі бою, що охоплює територію близько 15 на 20 кілометрів, і в разі контратак такого масштабу і запеклості, «зачистка» дещо затягується.
Це таки змусило українців сконцентрувати свої сили в ділянці Старомайорське-Урожайне. Адже знищення цілої дивізії – це зовсім інший тип бойових дій, ніж знищення – де-факто – ізольованих позицій окремих російських рот і батальйонів. Потрібен час, щоб знайти і вивести з ладу сотні російських танків, бронетранспортерів і артилерійських установок, а потім прочесати місцевість у пошуках вцілілих з тисяч їхніх солдатів, розкиданих «по всіх кутках». Потрібен час, щоб евакуювати власних бійців, відремонтувати пошкоджену техніку, а потім далі ще більше амуніції та спорядження.
Але «не зважайте»: поки українці були зайняті розгромом 127-ї омбр, вони вибили росіян з іншого (західного) боку «Вермівського виступу», попутно звільнивши Левадне.
Цікаво, що поки його орда на півдні Запорізької області сидить відрізана від постачання — бо українці два тижні тому підірвали два мости на залізниці, що зʼєднують Крим і Мелітополь — пудінг (або котрийсь із його двійників) влаштував зустріч зі своїми «найкращими вісниками добрих новин» і, зверніть увагу, не за «сорокаметровим столом», який відділяв би його від інших людей). Конкретніше, з персонажами на зразок сладкова, коца («War Gonzo»), поддубного, пєгова, філатова, кулько, руденко, стєшина, зімєнкіна, агановіча, куксєнкова, ушеніна тощо — які невтомно й успішно фабрикують «добрі новини».
Які саме фейкові новини, спитаєте ви?
Наприклад: фейк про «знищені українські Т-80», фейк про «знищені українські машини для розмінування(МРАПи)» , фейк про «покинуті українські Леопарди» , а ще про «росія відвоювала Старомайорське», «росія відвоювала Макарівку», «росія відвоювала Сторожеве». Зараз пудінг готовий чути тільки такі вісті — а всі можливі західні «експертен», журналізди і не-все-так-однозначники теж ловляться на цей гачок.
Насправді (тобто в реальному світі), якщо відкинути всяку брехню, вигадки і фейкові новини, головна російська зброя зараз, повторюю, — це МІНИ (про це можна також прочитати у звітах солдатів ЗСУ.
Я вже кілька днів тому про це згадував, але наголошу ще раз для певності: на фото перед нами — російська система мінування «зємлєдєльє». Це РСЗВ, що може вистрілювати до 50 ракет із кластерними боєголовками, що містять міни, на відстань від 5 до 15 кілометрів:
Таких машин порівняно небагато, але у ВСрф, схоже, є для них значні запаси ракет із мінами.
«Завдяки» цим РСЗВ міни буквально «скрізь», і то в таких неймовірних кількостях і в таких неочікуваних місцях, розкидані максимально хаотично (та ще й за відсутності мінувальників, які попереджували б своїх, де «засіяно»), що російські машини регулярнопідриваються на своїх же мінах
Переклад: Дарина Постернак, Антніна Ящук
Редакція: Ростислав Семків
Джерело тут
