Володимир Мулярчук, для ПОЛІТКОМ
Ось закінчується літо 2017 року, тож самий час підбити підсумки цього сезону в українській політиці. Хоча, влітку зазвичай буває мало політичних інтриг, оскільки більша частина наших політиків в цю пору року відпочиває й готується до осіннього сезону, це літо все ж таки принесло Україні декілька важливих як позитивних, так і негативних подій, і в цій статті ми більш детально розповімо про це.
Найважливіші події літа для України
- Безвізовий режим
Перша найважливіша подія цього літа – це звісно ж надання Україні безвізового режиму. Ця подія дійсно є великою перемогою нашої держави – це перемога як простого українського народу, адже цього б не було, якби не «Революція гідності» 2013-2014 років, так і українських дипломатів і тієї ж влади, які весь час нагадували європейським партнерам про безвіз. І ось у травні цього року Україна нарешті отримала омріяний безвізовий режим і станом на 14 липня ним скористалися понад 100 тисяч громадян України, а біометричні закордонні паспорти оформили близько 5 мільйонів українців. 13 липня канцлер Німеччини Ангела Меркель під час щорічного прийому представників дипломатичного корпусу в замку Мезеберг заявила, що без «напористості» Президента України Петра Порошенка скасування віз для українців навряд чи стало б можливим.
Безвізовий режим між Україною та ЄС набув чинності 12 червня і Президент не приховував своєї радості із приводу цієї події. Тоді під час свого емоційного виступу Петро Олексійович назвав цю подію «остаточним і безповоротним розставанням Києва з Москвою» і процитував російського поета Михайла Лермонтова:
«Прощай, немытая Россия,
Страна рабов, страна господ,
И вы, мундиры голубые,
И ты им преданный народ…»
- Угода про асоціацію з ЄС
Іншою важливою перемогою України цього літа стало те, що Євросоюз остаточно завершив ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Це сталося після того, як 30 травня Угода була, нарешті, ратифікована Сенатом Нідерландів й 9 червня підписана королем. Робота над Угодою про асоціацію Україна – ЄС тривала близько 10 років. Ратифікація Угоди опинилася на межі зриву, після референдуму в Нідерландах, який відбувся весною минулого року, на якому більше 60% нідерландців проголосували проти ратифікації документу.
Нагадаємо, що завдяки роботі українських дипломатів ще у грудні 2016 року усе ж таки вдалося знайти компроміс із Нідерландами, який полягав у тому, що Угода про асоціацію не дає перспективи членством України в ЄС та не обіцяє надати її у майбутньому; не містить положень про спільну оборону України та Євросоюзу; не зобов’язує ЄС до фінансової підтримки України; не передбачає права на працевлаштування й проживання українців на території ЄС; визнає одним з найважливіших елементів співпраці з Україною боротьбу проти корупції. Однак, деякі політичні експерти звернули увагу на те, що хоча у підписному 15 грудня минулого року в Брюсселі документі говориться, що асоціація не дає гарантій на членства – але, у той же час ніде не сказано, що таке членство є неможливим.
- Євробачення
Також успіхом України стало досить вдале проведення Євробачення, хоча під час підготовки до нього теж були проблеми. Важливим з політичної точки зору є той момент, що цього року найбільший пісенний конкурс відбувся без участі представника від Росії, якій було заборонено в’їзд в Україну, через те, що та відвідувала Крим вже після анексії.
- Нові антиросійські санкції США
Звісно ж треба сказати про нові антиросійські санкції, які були підписані президентом Трампом 2 серпня, що є дуже важливим для України, оскільки цей законопроект передбачає підтримку суверенітету й територіальної цілісності нашої держави. 28 липня законопроект «Протидія супротивникам Америки через санкції», який передбачає посилення санкцій проти Росії, Ірану та Північної Кореї був підтриманий американським Сенатом. За законопроект проголосували 98 сенаторів, тоді як лише 2 були проти. Хоча, насправді, президент США був проти цих санкцій, він був змушений підкоритися волі більшості. Дані санкції серйозно обмежують можливості залучення американських інвестицій до фінансового сектору Росії, оборонних технологій та енергетичної сфери, а заборона на підтримку російських проектів з видобуту нафти нетрадиційних джерел розширюється й на проекти поза межами Росії.
Щоправда, нові санкції були розкритиковані деякими Європейськими країнами, зокрема Німеччиною та Францією. Міністр економіки Німеччини Брігітт Зіпріс заявила, що «США покинули спільну з Європою лінію стосовно санкцій проти Росії» і нові антиросійські санкції США можуть зашкодити німецьким компаніям і ще більш ускладнити відносини Берліна з Вашингтоном. Голова Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер навіть заявив, що Брюссель може піти на зустрічні кроки проти США, якщо схвалені Трампом санкції проти РФ зачіпатимуть економічні інтереси ЄС.
- Зустріч Порошенка з Трампом та візит Меттіса
20 червня відбулась перша офіційна зустріч між Президентом України Порошенком та президентом США Дональдом Трампом. Для України важливим є те, що це відбулося раніше, ніж зустріч Трампа з Путіним. Під час зустрічі обговорювалися військово-технічна та економічна співпраця між Україною та США, було наголошено, що США й надалі підтримуватимуть Мінські домовленості. Президент України заявив, що передав Трампу докази, які підтверджують присутність російських військ на Донбасі. Також було досягнуто домовленості зі США про можливість закупівлі 2 млн. тонн вугілля.
24 серпня на День Незалежності України вперше за 10 років відбувся візит міністра оборони США Джеймса Меттіса. Під час брифінгу він заявив, що США надаватимуть Україні допомогу в оборонному секторі та очікують «повної імплементації стандартів НАТО».
- Позбавлення громадянства Саакашвілі
Мабуть найбільшим скандалом цього літа було позбавлення українського громадянства екс – президента Грузії та колишнього голову Одеської ОДА Михайла Саакашвілі. З посади голови Одеської ОДА Михайло Ніколозович пішов ще в листопаді 2016 року, заявивши про «початок нового етапу боротьби» і з тих пір він є запеклим ворогом Президента Петра Порошенка – свого колишнього університетського приятеля. Після відставки він жорстко критикував владу, звинувачував Президента у корумпованості та неефективній боротьбі з корупцією. З 5 квітня по 28 травня був ведучим програми «Інша Україна» на телеканалі ZIK. Контракт між каналом та Саакашвілі було розірвано після того як жінка-снайпер виконала пісню «Шоколадна дупа», головним антигероєм якої був Президент Порошенко, що як кажуть деякі журналісти дуже образило гаранта.
26 липня Саакашвілі був позбавлений українського громадянства на підставі неправдивих даних вказаних в анкеті, адже у документах, які він заповнював було вказано, що він не перебуває під слідством в Україні чи за її межами, коли, насправді, він був заочно заарештований на території Грузії. Українські політики та політологи по різному оцінили позбавлення Саакашвілі громадянства. Одні зраділи, інші звинуватили владу у політичній розправі над опонентом.
Віталій Кулик – директор Центру досліджень проблем громадського суспільства в інтерв’ю щоденній газеті «Високий замок» від 27 липня коментуючи позбавлення Саакашвілі громадянства сказав, що «це зведення політичних рахунків. Адміністрація президента і Міграційна служба, видаючи український паспорт Саакашвілі, знали, що проти нього у Грузії висунуто кримінальні звинувачення. Однак тоді це не склало для Банкової жодних проблем. Тепер же «вмикають задню», кажуть про «порушення процедури…Саакашвілі став «небезпечним тролем» для нашого президента…. Для Порошенка не було електоральної загрози від Саакашвілі. Той не міг претендувати на посаду президента, його перспективи у випадку дострокових парламентських виборів теж були примарними. «Вина» Саакашвілі у тому, що був одним з найбільш яскравих критиків української влади. Саакашвілі виходив за певні рамки…».
Зрозуміло, що історія зі скандалом навколо позбавлення Саакашвілі громадянства продовжуватиметься і 10 вересня політик планує повернутися в Україну через Польщу, а саме – через пункт пропуску «Краковець», втім, схоже, що українська влада робитиме все можливе, щоб не впустити його на територію Україну, адже Михайло Ніколозивич планує стати одним із головних учасників осінніх акцій протесту проти влади.
- Справа Шабуніна
Одним із найбільших скандалів цього літа є звісно ж так звана справа Шабуніна. Віталій Шабунін – український політичний та громадський діяч, Голова громадської організації «Центр протидії корупції», у червні 2016 року очолив Раду громадського контролю при НАБУ. Завжди активно критикував Президента Порошенка та членів його партії.
Нагадаємо, що з 16 серпня він є підозрюваним у судовому процесі за звинуваченням у нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості блогеру В. Філімоненку, якого антикорупціонер вдарив в обличчя після провокаційних дій блогера, що нібито довів до сліз співробітницю Шабуніна О. Устинову. Філімоненко в свою чергу казав, що Шабунін вдарив його після питання про те, чому він не воює в АТО. Під час останньої зустрічі між Шабуніним та Філімоненком, блогер пирснув в очі антикорупціонеру з газового балончика. Спочатку Шабуніна хотіли засудити до 5 років позбавлення волі за статтею «Погроза або насильство щодо журналіста», потім скоротили термін до 3 років за статтею Кримінального кодексу «Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження». Правопорушення крається виправними роботами на термін до двох років, або позбавлення волі на термін до трьох років. Рішенням Дніпропетровського районного суду йому було обрано запобіжний захід у вигляді часткового особистого зобов’язання терміном до 60 днів, за яким той має повідомити про зміну місця роботи або проживання.
Ряд проєвропейських українських політиків назвали це надуманим політичним переслідуванням, а Філімоненка називали не журналістом, а провокатором. Так само «показовою розправою» справу Шабуніна називає міжнародна організація по боротьбі з корупцією «Transparency International Україна».
- Ракетний скандал навколо України та КНДР
У середині серпня сполохнув так званий «ракетний скандал» навколо України та КНДР. У одній зі статей видання «The New York Times», посилаючись на Міжнародний Інститут Стратегічних Досліджень була викладена версія, що ракетні двигуни, які могли бути куплені КНДР на чорному ринку, можливо, були виготовлені на українському заводі «Південмаш» в Дніпрі. Українська влада звісно же категорично заперечує цю інформацію.
Серед політичних експертів є різні думки з приводу цього скандалу. Одні вважають, що це не можливо, інші, зокрема політолог Олексій Якубін, посилаючись на матеріал CNN, в якому говориться, що в 2011 році розробки дійсно намагались викрасти громадяни КНДР, але після невдалої спроби зробити це їх було затримано, вважає, що скандал навколо причетності України до ракетних технологій КНДР продовжуватиметься, оскільки цей витік, на його думку, все ж таки міг статися вже після 2012 року, коли економічна ситуація в «Південмаші» погіршилась. Деякі експерти висловлювали думку, що ця ситуація може мати більш серйозні наслідки для України, ніж ті, що були у випадку зі скандалом, коли президента Кучму звинуватили в постачанні в Ірак радіолокаційних систем «Кольчуга», оскільки країна, яка причетні до ядерних програм КНДР може опинитися під тиском міжнародної спільноти та адміністрації президента США. Однак, екс-міністр оборони України Олександр Кузьмук зазначив, що вся технічна документація КБ «Південне» на ракетні двигуни давно перебуває у розпорядженні росіян, оскільки всі вони розроблялися ще в радянські часи. Тому, можливо, успіх Північної Кореї стався завдяки росіянам і додав, що «якщо ракетні технології потрапили в руки розвідки КНДР через них, схема з підставою України виглядає найбільш правдоподібною».
Ще 14 серпня на скандал швидко відреагувала лідер «Батьківщини» Ю. Тимошенко, яка в своєму стилі на своїй сторінці у Фейсбук написала, що якщо інформація про постачання Києвом зброї та технологій у Північну Корею підтвердиться, Україну чекають «санкції та катастрофа» і звісно ж додала, що «така ситуація є прямим наслідком непрофесіоналізму та злочинності президента Порошенка та прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Ця влада знищить Україну». Щоправда, потім цей скандальний пост було видалено з її сторінки. 22 серпня Президент України Петро Порошенко доручив МЗС ініціювати розгляд в Раді безпеки ООН питання про непричетність України до ракетної програми КНДР. Українське видання «Politica» 18 серпня писало, що президент США Дональд Трамп може бути зацікавлений у використанні цього скандалу, щоб вдарити по демократах, які звинувачують його у зв’язках з Росією.
Прогноз на осінь
Через декілька днів починається осінній політичний сезон, який обіцяє багато запеклої політичної боротьби, нових інтриг та сюрпризів. Зрозуміло, що опозиційні сили розхитуватимуть ситуацію, влаштовуватимуть різні пікети, акції протесту для того, щоб добитися проведення дострокових парламентських виборів вже в 2018 році. У той же час помітно, що вже триває активна підготовка й до майбутніх президентських виборів, які мають відбутися у 2019 році.
Зрозуміло, що влада робитиме все можливе, щоб не допустити проведення дострокових виборів до Верховної Ради, оскільки розуміє, що напевно програє їх. Президент Порошенко швидше всього активно готуватиметься до президентських виборів і вже є багато фактів, які вказують на те, що він і зараз активно цим займається.
Ще у квітні цього року політолог Віталій Кулик казав, що стратегія Порошенко, яка фактично будується на запровадженні для України безвізу з ЄС потребує оновлення, оскільки цього замало для успіху й потрібна нова мета. Тому Президент вже почав формувати нові аналітичні групи, які мають розробити стратегію його виборчої компанії. За інформацією пана Кулика особливу роль у формуванні нових аналітичних груп відіграє один із головних політтехнологів президента Ігор Гринів. Також політтехнологи Петра Олексійовича займатимуться поліпшенням його іміджу.
Нагадаємо, що в кінці травня групою «Рейтинг» було проведено соціологічне дослідження, згідно з яким на президентських виборах за Юлію Тимошенко були готові проголосувати 15,2% українців, тоді як за Порошенка – 11,6%. У другому турі лідерку «Батьківщини» були готові підтримати 32% українців, тоді як Петра Олексійовича – 24%. Вкінці липня, вже після того як Україні надали безвізовий режим за даними соціологічного опитування центру «Соціальний моніторинг» та Українського інституту соціальних досліджень ім. А. Яременка Тимошенко у першому турі також випереджала Порошенка, щоправда з дещо меншим відривом. За даними опитування за Юлію Володимирівну були готові проголосувати 11,2 респондентів, тоді як чинного президента – 9,5%. Тож, команді президента є над чим працювати і роботи у них судячи з усього буде багато. Прості українці теж активніше стежитимуть за політикою не лише через початок нового політичного сезону, а й через те, що до президентських виборів залишається майже півтора року.
