Сьогодні в випуску:
«Він сказав» – чи є насправді, що обговорювати?
Томас Фрідман у Нью-Йорк Таймс: «Вибачте, пане президенте. Тепер це ВАША війна»
Він сказав, що Росія – агресор. Вперше! Сенсація! Він сказав, що Європа та НАТО мають припинити купувати російську нафту, запровадити митні збори на імпорт з Китаю та Індії, і тоді він запровадить санкції! Ви чули? Він сказав!
Відразу зауважу, що в США все це обговорюється дуже мало. Просто тому, що 47-й президент майже щодня щось говорить або твітить, але чим більше повторюваних з дня на день слів, чим частіше те, що говориться сьогодні, суперечить тому, що говорилося вчора, а те, що говорилося вчора, суперечить тому, що говорилося позавчора, тим менше в цих словах якоїсь інформації і, відповідно, сенсу.
Так, 47-й президент дійсно вперше назвав у понеділок Росію агресором. Але вже у вівторок заявив, що «Зеленський має укласти угоду» (тобто погодитися на фактичну капітуляцію перед цим самим агресором). І два дні поспіль знову говорив, що причина війни – страшна ненависть путіна та Зеленського один до одного, настільки страшна, що вони «не можуть знаходитися в одній кімнаті». Але нічого, він «закінчив сім воєн», він «візьме участь» і «їм допоможе». Втім, це теж не ново. Це він вже говорив раніше.
І так далі.
Не шукайте в його словах того, чого в них немає.
Він або продовжуватиме все це говорити, доки не визнає, що єдиний спосіб закінчити війну – це, по-перше, поновити допомогу Україні, яку надавали Джо Байден та його адміністрація, причому значно збільшити цю допомогу, даючи Україні якомога більше зброї і не обмежуючи її у її застосуванні, а по-друге, – це жорсткі санкції проти всієї російської економіки та проти всіх компаній усіх країн, які допомагають цій економіці і, відповідно, допомагають російській військовій машині. Правда, дуже важко собі уявити, що має статися, щоб усе це сталося.
Або він повторюватиме все це протягом ще трьох років, чотирьох місяців і трьох днів, доки не закінчиться термін його правління. А Україна та європейські країни матимуть продовжувати його дякувати та робити в його бік постійні реверанси, щоб він не заблокував принаймні продаж європейським країнам зброї для передачі Україні, не заборонив передавати Україні дані розвідки, не зупинив поставку Україні зброї та боєприпасів, замовлених адміністрацією Джо Байдена у його виробників і оплачених з бюджету USAI – Ініціативи допомоги Україні у сфері безпеки, і не почав знімати санкції з Росії.
Так, реверанси, подібні до запрошення його до Великобританії з другим державним візитом (Трамп став першим американським президентом, який вдруге здійснює державний візит до Великобританії).
Ось така сьогоднішня реальність.
У газеті Нью-Йорк Таймс у вівторок опублікована стаття триразового лауреата Пулітцерівської премії Томаса Фрідмана «Наші союзники питають: чому Путін досі володіє Трампом?». Ось її переклад.
«Раз президент Трамп вирішив перейменувати міністерство оборони на міністерство війни, щоб точніше відобразити свою жорсткість, пропоную перейменувати Білий дім на «Вафельний Дім» — щоб точніше відобразити невпинну базіканину Трампа, коли мова заходить про реальні дії зі стримування постійно посилюваного натиску Володимира путіна на Україну, не кажучи вже про нещодавнє вторгнення його дронів до Польщі, яка є союзником Америки по НАТО.
Минулого тижня я був в Україні, де брав участь у Ялтинській конференції «Європейська стратегія» у Києві та брав інтерв’ю у українських і європейських чиновників, аналітиків та підприємців. Одне й те саме питання тихенько звучало майже в кожній приватній розмові: «Що, чорт забирай, коїться з вашим президентом?» путін постійно плює Трампу в очі, а Трамп постійно говорить світові, що це дощ іде.
Ніхто не хоче зараз говорити про це публічно. Більше того, на відкритті конференції президент України Володимир Зеленський, як і кілька ключових міністрів закордонних справ та радників з національної безпеки країн НАТО, висловили Трампу неймовірну подяку. Вони явно сподіваються, що якщо всі будуть робити вигляд, ніби Трамп робить багато чого – дозволяє союзникам по НАТО використовувати власні гроші для закупівлі зброї для Києва, хоча Трамп не виділив на це ні цента нових американських грошей – президент США не відмовиться від України остаточно.
Але минулого тижня наші європейські союзники були вражені реакцією Трампа на переліт приблизно 20 російських дронів через польський кордон, що спонукало НАТО підняти винищувачі, щоб їх збити. У той час як прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив своєму парламенту, що цей інцидент «найближчий до відкритого конфлікту з часів Другої світової війни», все, на що Трамп вирішився – це пост на своїй платформі Truth Social: «Що Росія порушує повітряний простір Польщі за допомогою дронів? Ну от, приїхали!»
Однак ще день потому він чітко дає зрозуміти, що рухається в нікуди. «Це могло бути помилкою», — сказав він про проникнення російських дронів.
(За даними німецького видання WELT, п’ять російських безпілотників летіли по прямій до бази НАТО, перш ніж були перехоплені голландськими винищувачами Lockheed Martin F-35, що дозволяє припустити, що вони, ймовірно, були відправлені для перевірки реакції НАТО.)
Мені хочеться зупинитися на фразі Трампа: «Що Росія порушує повітряний простір Польщі за допомогою дронів?» Наш президент схожий на юного блогера, що коментує якусь кінозірку, яка зробила щось незручне на публіці, а не на лідера вільного світу. Якби в путіна було хоч трохи почуття гумору, він би написав у Truth Social: «Дональде, що з цим міністерством війни?»
Кожного дня Трамп, здається, додає чергову умову для запровадження суттєвих економічних санкцій проти Росії, або новий термін для їх запровадження, в той час як путін посилює свої атаки проти України. Остання формулювання Трампа, опублікована минулих вихідних, полягає в тому, що всім країнам Європи, більшість з яких вже різко скоротили імпорт російської нафти, необхідно повністю припинити закупівлі нафти у Москви. Крім того, всі країни НАТО повинні запровадити мита на імпорт з Китаю у розмірі від 50% до 100%. Серйозний президент не публікував би подібні вимоги в соціальних мережах. Він і його команда працювали б по телефону.
(Цікаво відзначити, що Зеленський почав називати все більш успішні атаки українських дронів на російські нафтопереробні заводи «санкціями». Іншими словами, українці більше не можуть собі дозволити розкіш чекати, поки Ґодо/Трамп запровадить свої економічні санкції. Тому вони роблять це самі, починаючи з джерела. Як сказав Зеленський у своєму недільному вечірньому зверненні до країни: «Найефективніші санкції — ті, що працюють найшвидше — це пожежі на російських нафтопереробних заводах, терміналах, нафтобазах», тому що такий підхід «значно обмежує війну».)
Я завжди уникав більш конспірологічних пояснень поведінки Трампа. Я не вірю, що президент США якимось чином є агентом путіна (хоча він, безперечно, вміє зображати його на телебаченні). Я вважаю, що Трамп просто відрізняється від будь-якого американського президента з часів Другої світової війни — і не в кращу сторону.
По-перше, він не поділяє фундаментального переконання, що Північноатлантичний альянс — найвеличніша коаліція в історії, покликана розширювати і захищати зони свободи людей, вільного ринку та верховенства права.
Водночас, не секрет, що Трамп — людина, що живиться образами та невдоволенням. Підозрюю, він так і не пробачив Зеленському того, що той не надав йому компромат на Джо Байдена, якого Трамп домагався у свій перший термін — божевільний запит, який зрештою, після безлічі поворотів, привів до першого процесу імпічменту Трампа.
Інше пояснення полягає в тому, що в цій адміністрації відсутній реальний процес прийняття політичних рішень. Немає жодних ознак того, що якісь політичні заяви Трампа, що поширюються в соціальних мережах, попередньо перевіряються експертами в Держдепартаменті чи ЦРУ, немає жодних ознак того, що хоч щось контролюється комітетами Сенату чи Палати Представників із закордонних справ.
Ви помічали порожній погляд на обличчі держсекретаря Марко Рубіо, коли він знаходиться поруч із Трампом? Схоже на людину, що намагається приховати своє збентеження.
Ось що говорить Рубіо про вторгнення російських дронів у Польщу: «Немає жодних сумнівів: дрони були запущені навмисно. Питання в тому, чи були дрони направлені саме на Польщу», — заявив Рубіо журналістам. Він додав: «Якщо докази приведуть нас до цього, то, очевидно, це буде вкраже ескалаційним кроком», але «є й низка інших можливостей». Не називаючи Рубіо по імені, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, говорячи про дрони, направлені Росією на Польщу, іронічно зауважив на Ялтинській конференції: «Ми не віримо в 20 помилок одночасно».
Інше пояснення, яке я запропонував своїм європейським і українським друзям, звучало так: ви знаєте, як ми часто говоримо, що китайці — набагато більш витончені гравці в грі країн — що поки ми граємо в шашки, китайці грають у шахи, завжди прораховуючи багато ходів вперед. Що ж, з Трампом приблизно те саме. Тільки Трамп не грає ні в шашки, ні в шахи. Він грає в «Монополію».
Він судить про країни не по тому, чи поділяють вони наші демократичні цінності чи навіть наші інтереси. Він судить про них по тому, чи є вони променадом Бордволк (широка пішохідна вулиця в Атлантик-Сіті завдовжки 9 км – ІА) чи Балтійським авеню (проспект в тому ж Атлантик-Сіті, відомий тим, що на ньому дешева нерухомість- ІА), по тому, чи є у нас з ними профіцит чи дефіцит у торгівлі, чи є вони місцем для майбутнього готелю Трампа чи поля для гольфу і по тому, чи будуть їхні лідери лестити егоїзму чи ні.
Якщо ви не лестите Трампу і у вас профіцит у торгівлі з нами, як, наприклад, у випадку з Індією, ваша демократична система може не врятувати вас від тарифів Трампа. Але якщо ви будете лестити йому, як це робить путін, і якщо ви запропонуєте йому інвестиційні можливості, як це робить путін, то Трамп, можливо, не обкладе імпорт з вашої країни жодним новим тарифом, навіть якщо, як і, ваша економіка, як і російська, має позитивне сальдо в торгівлі з Америкою.
На жаль, навіть Трамп останнім часом, здається, забув про всі умови, які він поставив, перш ніж зробити щось значуще для покарання Росії. Ймовірно, саме тому в суботу він просто дав волю своїм справжнім бажанням, коли мова зайшла про Україну.
«Це не ВІЙНА ТРАМПА», — написав Трамп у Truth Social. «Це ВІЙНА Байдена і Зеленського».
Зауважте, він не говорить, що це війна путіна — людини, яка її почала.
Вибачте, пане президенте. Тепер це ВАША війна. Бо тільки ви можете доставити в Україну військові ресурси, щоб дати зрозуміти путіну, що час не на його стороні, що це йому доведеться погодитися на угоду. На жаль, ця угода дозволить російському президенту зберегти частину території на сході України, захопленої ним силою, але умовою цього є прийняття путіним західних гарантій безпеки для України, спрямованих на те, щоб жоден російський лідер більше ніколи не наважився вторгнутися, а також членство України в Європейському Союзі.
Якщо ви, пане президенте, підете з України і дозволите їй опинитися під владою російської диктатури, можете писати в Truth Social скільки завгодно і давати скільки завгодно інтерв’ю Fox News, але ваше ім’я завжди звучатиме в одному ряду з ім’ям Невілла Чемберлена — і це правильно.
У мене перехоплює подих, що всього лише один республіканець у Конгресі наважився сказати таке Трампу. Нехай Бог благословить конгресмена Дона Бейкона з Небраски — колишнього бригадного генерала ВПС, який відповів на спробу Трампа ухилитися від відповідальності власним твітом у X: «Пане президенте, саме путін — захопник. І тепер це ваша війна, що відбувається на ваших очах, і в майбутні десятиліття вас будуть судити в підручниках історії по ваших діях чи бездіяльності».
До кінця історії під назвою «Страх: Трамп у Білому Домі» (с) (назва книги Боба Вудворда, виданої в 2018 році) залишилося 1222 дні.
Дякую всім, хто прочитав. Бережіть себе та своїх близьких. Бережіть одне одного, допомагайте одне одному. Здоров’я всім.
Зрештою те, що відбувається у світі, залежить від нас. Від того, чи боремось ми зі злом, чи робимо Добро, чи залишаємося просто спостерігачами, чи чекаємо пасивно і віримо, що хтось десь щось вирішить за нас, чи боремось зі злом і робимо все можливе, щоб перемогло Добро.
Ми не повинні допустити того, щоб зло перемогло. Перемога зла означатиме кінець світу, в якому ми живемо. Допустити цього ми не можемо. Особливо зараз.
Українські Друзі, обіймаю та люблю вас усіх. Бережіть один одного, дуже вас прошу.
Україна є і буде завжди.
А зло буде переможене та покаране. І це неодмінно.
автор – Ігор Айзенберг
ілюстрація – David Rowe
