Київ, 21 листопада 2015 року (ПолітКом). Ми вже двічі на Майдані намагались побороти систему, але вона знову й знову реінкарнується. Ми самі приводимо до влади політиків, які в цій системі перетворюються на драконів. Ця система схожа на Гідру, ми їй відрубуємо одну голову, а на її місці виростають ще кілька з такими ж апетитами.
Минуло 2 роки, як ми вийшли на Майдан. Ми були євроскептиками вже тоді, але розуміли, що ліпше Євросоюз, ніж «митний союз» з Росією, бо це петля на шиї, яка придушуватиме наші права й свободи, відкине розвиток нашої країни на десятки років назад.
Питання ж було не в Януковичі, а в тій системі, яка створює драконів. Ми розуміли вже тоді, що вигнання чергового дракону, нічого не змінить. Тому ми не хотіли допускати політиків до громадянського протесту на Майдані. Ми передбачали, чим це закінчиться.
Ми усвідомлювали: нам не потрібно перезавантажувати систему, бо це не змінює програмне забезпечення в комп’ютері під назвою «держава». Нам потрібно створити альтернативну систему, яка б замінила неефективну державну машину, що відтворює мінідраконів в усіх сферах через корупційне зараження.
Політики дуже вміло використали протестний настрій на Майдані й направили багатьох громадських активістів в потрібне для себе русло: боротись з Януковичем і його оточенням, щоб розчистити собі поле й безперешкодно захопити владу. А щоб це виглядало пристойно й маси підтримали, взяли кількох найбільш яскравих активістів до себе в списки. Й більшість з них справді мужньо бореться з Гідрою-системою, рубаючи голови через люстрацію, воюючи за антикорупційне бюро, з генпрокурором, б’ючи по писку екс-регіоналів тощо, і щиро вірять, що приносять користь країні.
Але минуло два роки, а ми досі, як герой фільму «День Сурка» рухаємось в петлі часу, яка постійно повертає нас до початку. Що ми робимо не так? Чому майдани не дають того результату, якого ми прагнемо? Який сенс підіймати людей на протест і рубати голову Гідрі, якщо нічого кардинально не змінюється? Чому стільки розумних, активних людей вступають в боротьбу з системою і програють їй?
Насправді, все дуже просто. Це як сідати грати в карти з шулером. Ви все одно програєте. Можна виграти лише за однієї умови, якщо ви самі створите гру і правила в ній.
Тобто, не варто витрачати енергію на боротьбу з системою, тим паче, що ви мусите боротися за тими правилами, які прописані в цій системі. Потрібно створювати альтернативну. Розвивати і робити її більш ефективною і стійкою.
І в нас все для цього є. Ми маємо критичну масу людей, які хочуть жити інакше і готові вкладати свої знання, час, енергію, гроші аби змінювати цю країну. Ці люди отримали навички взаємодії на Майдані. Ці люди були і є на війні волонтерами, добровольцями. Ці люди з іншими цінностями. І саме вони мають стати фундаментом альтернативної системи, яка дозволить побудувати омріяну країну. А так, як в українців ще є місія змінити світ, то це подарує світові нову модель самоуправління.
Майбутнє вже поруч. Час переходити від делегованої демократії до співуправління громадою, країною, світом.
Потрібен лише ефективний механізм, який об’єднає колективний розум навколо спільної дії. І подібні онлайн-сервіси вже створюються. Нещодавно презентовано веб-версію Civil Society app – новий інструмент для впровадження активного громадянства (life-long active citizenship), електронної демократії (e-democracy), соціального інвестування (social investment), соціального підприємництва (social entrepreneurship), для реагування на місцеві проблеми і глобальні виклики.
Відео-презентація веб-версії Civil Society app (Громадянське суспільство), ч.1
https://www.youtube.com/watch?v=tmdzF_F95R4
Сьогодні багато хто з нас говорить про Майдан 3.0, про нове повстання. В суспільстві панує культ сили і гострий дефіцит справедливості. Правосуддя не працює. Зростає нетерпимість та ненависть до тих, хто прийшов до влади завдяки Майдану й на крові загиблих за свободу. Нова влада не краща за попередню. А старі паразити відсиділися й знову рвуться до влади. Все це так.
Проте в нас є вибір, як далі рухатись. Піти на третій Майдан й помститись, вішати все, що олігархом зветься, вкупі з продажними політиками, суддями, прокурорами. І втратити державність. Навіть якщо Майдан 3.0 і переможе, ми ж пам’ятаємо про Гідру. Система знову реінкарнується. Відтворяться корупційні схеми, з’являться «любі друзі».
Або, ми можемо націлитись на результат й спрямувати свою енергію в позитивне русло. Вибори показали, що довіра до цієї системи падає з кожним роком, все більше й більше людей не хочуть легітимізувати владу через непрозорі вибори. Але є запит на інший механізм управління країною. І ним може стати електронне самоврядування. Де кожен зможе впливати на прийняття рішення й нести за це відповідальність.
Вибір за нами…
P.S. Цей ролик-передбачення з’явився до появи дракона «по-новому» і там є претенденти на його місце.
