Думка Валерія Залужного для CNN
Примітка редактора: Валерій Залужний є Головнокомандувачем Збройних сил України з 2021 року. Ця стаття була написана до очікуваного оголошення про його відставку.
Друга світова війна завершилася майже 80 років тому, але її спадщина у визначенні стратегічного бачення війни зберігається донині.
Якими б значними не були досягнення в галузі авіації, ракетних технологій та космічних засобів, наприклад, концепція перемоги залишається незмінною: знищити ворога і захопити або звільнити територію.
І все ж, кожна війна унікальна.
І, на мою думку, немає більшого виклику для військового командира, ніж своєчасне розуміння того, як кожна війна формується по-своєму.
По-перше, технологічним прогресом, який визначає розвиток озброєнь і техніки.
І, по-друге, політичними умовами всередині країни та за кордоном, а також економічним середовищем.
Перемога потребує унікальної стратегії та слідує унікальній логіці.
Вже добре відомо, що головним рушієм цієї війни є розвиток безпілотних систем озброєнь.
Вони поширюються із запаморочливою швидкістю, а сфера їх застосування стає дедалі ширшою.
Важливо, що саме ці безпілотні системи – такі як дрони – разом з іншими видами сучасного озброєння є найкращим способом для України уникнути втягування в позиційну війну, де ми не володіємо перевагою.
Але хоча володіння такими технологіями є ключовим, це не єдиний фактор, що впливає на поточну стратегію.
Ми повинні боротися зі зменшенням військової підтримки з боку ключових союзників, які борються з власною політичною напруженістю.
Запаси ракет, перехоплювачів ППО та боєприпасів для артилерії у наших партнерів вичерпуються через інтенсивність бойових дій в Україні, а також через глобальний дефіцит паливних зарядів.
Росія, беручи до уваги те, як події на Близькому Сході відволікають міжнародну увагу, може спробувати спровокувати подальші конфлікти в інших регіонах.
Слабкість режиму міжнародних санкцій означає, що Росія, у партнерстві з деякими іншими, все ще здатна розгортати свій військово-промисловий комплекс, ведучи проти нас війну на виснаження.
Ми повинні визнати значну перевагу, яку має ворог у мобілізації людських ресурсів, і те, як це співвідноситься з нездатністю державних інституцій в Україні покращити рівень укомплектованості наших збройних сил без застосування непопулярних заходів.
На заваді стоїть недосконалість нормативно-правової бази в нашій країні, а також часткова монополізація оборонної промисловості.
Нарешті, ми залишаємося обмеженими недосконалістю нормативно-правової бази в нашій країні, а також частковою монополізацією оборонної промисловості. Це призводить до вузьких місць у виробництві, наприклад, боєприпасів, що ще більше поглиблює залежність України від її союзників у постачанні.
Наш бойовий досвід, особливо з 2022 року, унікальний – але в інтересах перемоги ми повинні постійно знаходити нові шляхи і нові можливості, які допоможуть нам отримати перевагу над ворогом.
Мабуть, пріоритетом номер один тут є оволодіння цілим арсеналом (відносно) дешевих, сучасних і високоефективних безпілотних літальних апаратів та інших технологічних засобів.
Вже зараз такі засоби дозволяють командирам контролювати ситуацію на полі бою в режимі реального часу, вдень і вночі, за будь-яких погодних умов.
Але не тільки.
Вони надають розвіддані в режимі реального часу, що дозволяє коригувати вогонь цілодобово, без пауз, що дає нам можливість наносити високоточні удари по ворожих цілях на передових позиціях і в глибині.
Коротше кажучи, це означає не що інше, як повне переосмислення операцій на полі бою – і відмову від застарілого, стереотипного мислення.
Нові операції можуть включати створення цифрового поля, контроль радіоелектронного середовища або комбіновану операцію з використанням ударних дронів і кібер-активів.
Такі операції будуть координуватися і проводитися за єдиною концепцією та планом.
Важливо, що метою не завжди будуть виключно бойові дії.
Вона може бути спрямована на зменшення економічних можливостей супротивника, його ізоляцію або виснаження.
Наступальні операції можуть мати психологічну мету.
Тим не менш, наразі пріоритетом залишається покращення ситуації на полі бою.
І тут технологія може похвалитися безсумнівною перевагою над традицією.
Дистанційне керування цими засобами означає меншу кількість солдатів на шляху до небезпеки, що зменшує рівень людських втрат.
Це дає можливість зменшити (хоча, звичайно, не усунути) залежність від важкої техніки під час виконання бойових завдань і ведення бойових дій в цілому.
І це відкриває можливість нанесення раптових масованих ударів по об’єктах критичної інфраструктури і вузлах зв’язку без розгортання дорогих ракет або пілотованих літаків.
Подальші переваги стануть зрозумілими з часом, хоча, звичайно, противник весь час шукатиме способи захисту від таких операцій і перехоплення або повернення ініціативи.
Отже, оборонні системи також потребують постійного вдосконалення, як і контрзаходи, спрямовані на використання ворогом нових технологій.
Не можна недооцінювати виклик, який стоїть перед нашими збройними силами.
Вона полягає у створенні абсолютно нової державної системи технологічного переозброєння.
Беручи до уваги все, що є на даний момент, ми вважаємо, що створення такої системи може бути досягнуто за п’ять місяців.
Наші партнери дотримуються такої ж думки.
Цей час буде витрачено на створення відповідної організаційної структури, заповнення та оснащення посад, забезпечення навчання та підтримки, розбудову допоміжної інфраструктури та логістики, а також розробку доктринальної бази.
Насамкінець, у 2024 році ми повинні зосередити наші основні зусилля на трьох напрямках.
– Створення системи забезпечення наших збройних сил високотехнологічними засобами.
– Впровадження нової філософії підготовки і ведення бойових дій, яка враховує обмеження в засобах і способах їх розгортання.
– І якнайшвидше опановувати нові бойові можливості.
Ми вже володіємо можливостями для знищення ворога і забезпечення існування державності.
Нашою метою має бути використання моменту – максимальне накопичення новітніх бойових спроможностей, які дозволять нам задіяти менше ресурсів для нанесення максимальної шкоди ворогу, припинення агресії та захисту України від неї в майбутньому.
Переклад Антон Далмон для ПолітКома
