Київ, 13 серпня 2015 року (ukrinform.ua, Олександр ПТИЦЯ). Останнім часом багато розмов точиться навколо такої гарячої теми як електронний уряд. Ми спробували розібратися, що мається на увазі, коли оперують цим терміном, і в якому стані на даний момент розвиток цього напрямку в Україні.
Отже, електронним урядом (або e-government) найчастіше називають систему надання інформації та держпослуг громадянам, бізнесу, держчиновникам, при якій використовуються сучасні інформаційні технології, а взаємодія між державою і заявником зведена до мінімуму.
Світовий досвід показує, що чим вищий рівень розвитку електронного уряду, тим меншою є корупційна складова. Задумайтесь про те, що Україна у світовому рейтингу розвитку електронного уряду займає лише 87 місце, при цьому Грузія – 56, а Естонія – 15 місце. Оцінка дається за трьома критеріями – перший – рівень розвитку електронних послуг, другий – інфраструктура та інтернетизація країни, і третій – рівень базових умінь та навичок. У першому блоці (електронні послуги) наша країна має оцінку 0,2677 з можливих 1,0000, а от у плані обізнаності ми отримали 0,8616. Тобто – головне – це впровадження електронних послуг.
І дійсно, уявіть собі, що для отримання довідки чи виписки, подачі податкової декларації або будь-яких документів на розгляд у громадянина не буде необхідності особисто відвідувати бюрократичні структури, що у багатьох випадках пов’язане з марними витратами часу, та, чого гріха таїти, вимаганням хабарів.
Нагадаємо, що про необхідність електронного уряду заявляли практично всі попередні Кабміни, але все лишалось тільки на словах. І поки у теперішніх Уряду та Парламенту не вистачає політичної волі на впровадження спочатку елементів e-government, а далі – і повного обсягу електронних послуг, цю роботу взяли на себе громадські організації та волонтери.
Для цього група ентузіастів створила ICT Competence Center, громадську організацію, що об’єднує в собі представників влади, великого бізнесу та приватних осіб, які мають неабиякий досвід в IT-технологіях. Ця організація якраз і ставить собі за мету активізацію впровадження елементів електронного уряду в нашій країні.
Серед засновників ICT – керуючий директор Української асоціації венчурного та приватного капіталу (UVCA) Яніка МЕРИЛО, IT-директор ПриватБанку Дмитро ДУБІЛЕТ, народний депутат, засновник міжнародної компанії з розробки програмного забезпечення ELEKS та інші.
Може виникнути питання, чому та ж сама Яніка Мерило не зуміла досягти більш-менш значущих результатів, обіймаючи пост радника міністра економічного розвитку, і врешті-решт, пішла з міністерства.
На це питання вона сама відповіла чесно, відзначивши при цьому велику роботу, що проводить Мінекономрозвитку у напрямку реформ. Персональний пріоритет Яніки – створення в Україні повноцінного електронного уряду, в той час, як головні пріоритети Міністерства наразі – дерегуляція, реформа держзакупівель тощо. Тому вона вирішила просувати e-government, так би мовити, не зверху (з боку Уряду), а знизу – через регіональні структури, інші державні органи, підприємців і волонтерів.
Ми поцікавились у Дмитра Дубілета, які першочергові кроки мають бути зроблені для прискорення прийняття стратегії впровадження електронного уряду в Україні і які труднощі є на цьому шляху. Він відповів, що майже для кожної ініціативи в сфері e-government знайдуться закон чи постанова, що будуть їй суперечити. Але він не втрачає оптимізму і на його думку, всі ці проблеми можна подолати.
Одними з перших на заклик ICT Competence Center відгукнулися Львівська міська та Дніпропетровська обласна держадміністрації, а також IT-фахівці з ПриватБанку та Ощадбанку. Саме партнерство з айтішниками двох названих банків дозволило провести пілотні роботи з впровадження такого способу ідентифікації громадянина як BankID.
Зазначимо, що для правильної роботи системи електронного уряду вкрай важливо, яким чином буде проводитися верифікація замовника тої чи іншої e-послуги. Зараз уже існує такий спосіб як електронний цифровий підпис (ЕЦП), але на сьогоднішній день в Україні зареєстровано лише приблизно 1,5 мільйона цифрових підписів, більшість із яких належить юридичним особам.
Українська система онлайнової верифікації BankID дозволяє підтвердити особу користувача в інтернеті, використовуючи його банківські дані. Наприклад, заявник заходить на портал, де надаються якісь електронні послуги, натискає кнопку «Увійти через BankID», обирає свій банк і тим самим дає системі доступ до своїх даних. Це може бути ім’я, по-батькові, прізвище, а також серія і номер паспорта. І таким чином портал «переконається», що користувачем є реальна людина, а не якийсь шахрай.
Серед конкретних проектів, реалізованих командою, варто відзначити тестовий запуск порталу онлайнових держпослуг, що відбувся у червні 2015 р. Зараз на цьому порталі вже доступні 45 видів послуг, найближчим часом буде запущено ще 44, а загалом у роботі – ще 395 послуг.
До речі, сам Дмитро Дубілет провів на своїй сторінці у Facebook опитування на тему, які електронні послуги користувачі хотіли б мати насамперед. Лідерами цього опитування стали: реєстрація автівок у МРЕО, отримання та заміна закордонного паспорта, реєстрація місця проживання, реєстрація змін інформації про юридичну особу або підприємця, отримання справки про доходи (ДФС). Першу послугу (реєстрація автомобілів) уже запущено в пілотному режимі у Києві та Дніпропетровську. Інші планується ввести в експлуатацію протягом серпня-вересня.
Дубілет також зазначив, що оскільки на даному етапі ICT Competence Center працює тільки з тими організаціями та відомствами, які самі зацікавлені у впровадженні електронних сервісів (наразі це, за його словами, приблизно половина регіонів, якщо брати органи самоврядування, та більшість міністерств), працювати з ними досить легко. А ось на наступному етапі, коли команда буде пропонувати сервіси всім іншим держструктурам, можливі і опір, і різноманітні труднощі.
Фахівці з ICT Competence Center розповідають про цікаву ідею, яка у випадку реалізації може стати вельми важливим проривом. У ході роботи над порталом держпослуг вони нерідко стикалися з ситуаціями, коли один держорган згоден був почати надання своїх послуг в електронній формі, але для отримання цієї послуги громадянин повинен був надати ще якусь довідку (чи інший документ), яку інша держструктура надає у паперовій формі. У таких випадках доводилося першому органу казати: «Почекайте!» – і бігти на перемовини до другого з тим, щоб він «навчився» видавати свої довідки в електронній формі. А якщо для цього потрібна ще якась третя довідка, то можна собі уявити, у що перетворюється увесь процес. А ідея полягає в тому, щоб надати можливість нотаріусам завіряти документи в електронній формі. І тоді багато проблем відпадуть самі собою.
Одне з нагальних питань, яке треба вирішувати в плані впровадження електронного уряду – це, безумовно, подальша «інтернетизація», збільшення проникнення інтернету у невеликі міста, селища та села і підвищення комп’ютерної грамотності населення. Саме на це і спрямований ще один проект ICT Competence Center, який отримав назву «Вікно можливостей».
Перша група в рамках цієї програми вже почала роботу у Львові. Тут проходять навчання з комп’ютерної грамотності колишні учасники АТО. Тут, у Львові планується обладнати приблизно 10 шкіл і створити нові пункти доступу до інтернету. Далі на черзі – Харків, де працюватимуть курси для волонтерів і переселенців, а за ним – Житомир. Мета проекту – розробити методику та матеріали для навчання, підготувати тренерів, які потім самі будуть займатися процесом навчання наступних слухачів.
Завершуючи коротку розповідь про діяльність ICT Competence Center, наголосимо, що ця громадська організація не має зв’язків із політичними або великими бізнесовими силами. Цю важливу для держави справу роблять IT-директори компаній та сотні волонтерів просто тому, що їх «дістали» корупція та неефективність державної бюрократичної машини. І для тих держорганів, які зголошуються стати партнерами ICT це не коштує ні копійки. З їх боку потрібна лише політична воля та організаційна підтримка.
