Протягом минулого тижня ми були свідками драматичної боротьби навколо бюджету – 2026. І на тому тлі якось мимо пройшло кілька цікавих ініціатив, які зачіпають усіх нас.
- Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін анонсував масштабний перезапуск системи соціальної політики. Міністерство розпочало роботу над концепцією «нового соціального договору» — моделі взаємної відповідальності держави, громадян і бізнесу, яка має замінити нинішню систему пільг та виплат. За словами Улютіна, нинішня структура соціальної підтримки є надмірно складною та неефективною: велика кількість різних допомог і пільг призвела до перевантаження державного бюджету, водночас виявилася неефективною.
Сьогодні мінсоц пропонує «дорослий діалог» між державою, громадянами та бізнесом про перерозподіл тих зобовязань, які не витягує держава. Але скидається, що це буде не діалог, а спроба перекласти на плечі роботодавців та місцевого самоврядування свої функції як держдави. Для того, щоб зняти “соціальний тягар” потрібно визначитися з тим, яка модель закладається в основу політик. Потрібно прибрати з Конституції положення про “соціальну державу”, виключити режим соціального популізму, не підкріпленого реальними грошовими виплатами.
Натомість сьогодні влада однією рукою дає чергову халявну тисячу, а другою виймає десять тисяч у вигляді непрямих “податків” через тарифи, зростаня цін, корупцію та неефективний державний менеджмент.
- Наприклад, на днях НАК “Укренерго” оприлюднив проєкти нових тарифів на передачу електроенергії на 2026 рік. Якщо коротко, монополіст пропонує збільшити тариф на 24%, з 686,23 до 848,52 грн/Мвт·год. Експерти кажуть, що виникає багато питань до обґрунтованості розрахунків, які наводить монополіст. Пояснення одне – НЕК “Укренерго” намагається вирішити свої фінансові проблеми за рахунок промислових споживачів електроенергії. В тариф без жодних пояснень закладаються фінансові витрати НЕК “Укренерго” у розмірі 7,2 млрд грн. Також у тариф закладено 3,9 мільярда гривень на погашення боргів компанії. Матеріальні витрати підвищено на 31%, хоча прогнозований рівень інфляції втричі нижче.
- Відключення світла позначиться на цінах на продукти. Як зазначає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, якщо немає світла і немає інших альтернатив, то, звичайно, генератори — це додаткові фінансові навантаження. Так само і в елеваторах утримання зібраного врожаю, якщо немає достатньо світла, це буде призводити до здорожчання продукції. Потужні підприємства використовують генератори не менше 100 кВт, а година їх роботи досить-таки дорога. Таким чином, якщо світла не буде протягом 10−12 годин, то цінники на продукцію можуть зрости на 20−30%.
- І це дійсно так! З початку війни ціни на базові продукти в Україні зросли у півтора-два рази, а на деякі товари навіть у чотири рази. Це пов’язано з інфляцією, скороченням виробництва через обстріли та руйнуванням ланцюгів поставок.
Аналіз даних Держстату показав, що ціни на м’ясо й рибу зросли найбільше. Свинина подорожчала більше ніж удвічі, яловичина – на 76%, а курятина – на 84%. Ціни на рибу також значно підвищились – на 99%. Молочні продукти також подорожчали. Наприклад, масло подорожчало на 110%, сир – на 71%, а яйця коштують на 52% дорожче. Хліб, борошно, макарони та цукор також подорожчали. Наприклад, хліб зріс на 60-75%, а олія подорожчала на 36%. Ціни на овочі і фрукти теж виросли, особливо яблука – на 281%.
тут – https://inkorr.com/produkti-podorozcali-vcetvero-ak-vijna-vdarila-za-cinami-na-najvazlivise-280912
- Чи можна ці “болі” якимось чином зменшити? Власне так. Для початку навести лад з банківськими боргами та знайти гроші, якими покрити соціалку. Нещодавно бюджетний комітет ВР підтримав рішення про репрофайлінг, тобто реструктуризацію заборгованості України перед НБУ. Таким чином вивільниться 175 мільярдів гривень. І ці гроші можна направити не на а відмивання грошей через комерційні банки і Нацбанк, а на пенсії, зарплати, зброю і нормальне життя країни. Парламент проголосував за основу постанову бюджетного комітету з пропозиціями до держбюджету-2026.
Ці правки пробивала Юлія Тимошенко. Власне вона забрендувала вже цю тему.
Інша правка «Батьківщини» до бюджету-2026 передбачала заборону на час війни використовувати Нацбанку такий інструмент як «депозитні сертифікати», тоді бюджет доотримає 90 мільярдів гривень. Додатково 94,5 мільярда гривень, за підрахунками «Батьківщини», можна отримати в державну казну, якщо повернути кількість цивільних бюрократів до рівня 2019 року. Наразі їх кількість збільшилась на 31%.
Ці рішення були на поверхні, про це всі говорилося в експертному середовищі, зокрема й ми про це постійно кажемо, але політично питання ставить Тимошенко. Тому деяким моїм колегам не варто дивуватися як це “Батьківщина” знову набирає підтримку.
Значна частина українського політикуму та експертного співтовариства вважають соціальну політику не гідною себе, розглядають її як токсичну сферу патерналістськи налаштованих груп населення, як щось що не варте уваги й концентруються на геополітиці, коментування ситуації на фронті чи антикорупції. А потім – чергові вибори і “Батьківщина” знову в парламенті, а ці “нові обличчя” в кращому разі представлені мікрогрупою у ВР.
автор – Віталій КУЛИК
