10 вересня 2025 р. понад 20 російських БПЛА порушили повітряний простір Польщі. Паралельно з інцидентом у соціальних мережах посилилася активність проросійських акаунтів. Провокація Росії в польському небі супроводжувалася координованими дезінформаційними атаками, в яких важливу роль відіграв офіційний Мінськ.
Використовуючи Білорусь в якості «інформаційного зв’язкового» із Заходом, Росія обрала безпрограшну стратегію, поширюючи дезінформацію з метою:
- применшити рівень небезпеки від вторгнення російських багатоцільових безпілотників «Гербера»;
- заперечити очевидне, щоб дискредитувати Україну та покласти відповідальність за інцидент на ЗС України;
- розмити відповідальність Росії;
- поширити конспірологічну теорію змови про організовану Польщею та Україною операцію «під хибним прапором», яка нібито мала б виправдати бажання Польщі відправити війська в Україну.
Атаку російських дронів було використано як каталізатор інформаційно-психологічної кампанії, в якій апелювання до емоцій витісняло аргументацію і заважало неупереджено проаналізувати факти. Різноманітні версії, які поширювала проросійська пропаганда («Польща нагнітає істерику», «провокація Києва», «некомпетентність уряду», «бандерівці хочуть нас втягнути у війну»), створювали інформаційний хаос. Це, відповідно, могло б спричинити параліч у процесі ухвалення рішень і загострити розкол всередині польського суспільства.
У Польщі прокремлівські наративи поширювалися представниками ультраправих партій. Так, колишній євродепутат від ультраправих Janusz Korwin-Mikke підтримав проросійську версію, заявивши, що «безпілотники Gerbera мають дальність польоту до 600 км, ймовірніше 300. Їх на 100% запустили з території України» [1].
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск на засіданні Ради національної безпеки спростував проросійські наративи, які поширювали окремі ЗМІ: «Ми відкидаємо всі маніпуляції та дезінформацію, які стверджують, що за нападом стоїть Україна; відповідальність лежить на Російській Федерації» [2]. За його словами, атака російських безпілотників об’єднала польську політичну еліту. Водночас цей інцидент дозволив виявити тих, хто або з політичних причин, або через зраду використовує російську пропаганду та дезінформацію у своїх цілях.
У Міністерстві цифровізації Польщі наголосили, що кількість хибних наративів зростає з кожною годиною. За цією скоординованою акцією стоять російські та білоруські спецслужби. Їх основна мета – перекласти відповідальність за порушення повітряного простору Польщі на Київ і дискредитувати дії польських військових та служб безпеки, насаджувати хибні наративи та впливати на громадську думку [3].
У цьому контексті очільник білоруського режиму взагалі відмежувався від причетності Мінська до російських безпілотників, частина яких порушила повітряний простір Польщі з білоруської території [4]. Твердження білоруського військового відомства про те, що російські безпілотники залетіли в авіапростір Польщі через Білорусь внаслідок дії систем РЕБ ЗС України, а також про участь військ ВПС та ППО ЗС Білорусі в їх знищенні, судячи з усіх ознак, не відповідають дійсності.
Збиті Польщею російські безпілотники були оснащені LTE-модемами та польськими SIM-картками, щоб краще орієнтуватись на території Польщі. Маршрути польотів цих дронів вказують на те, що їхніми передбачуваними цілями були кілька польських військових об’єктів, включаючи ті, які задіяні у військово-технічній співпраці з Україною. Білоруські військові не надали доказів того, що вони справді збили російські дрони — також не було незалежних підтверджень з боку свідків на місцях.
Водночас начальник Генерального Штабу — перший заступник Міністра оборони Білорусі генерал-майор П.Муравейко заявив, що з 23:00 9 вересня до 4:00 10 вересня білоруські чергові підрозділи «обмінювалися інформацією» про повітряну обстановку з Польщею і Литвою, повідомляючи їм про наближення «невідомих літальних апаратів». Саме це, за його словами, дало можливість польській стороні «вчасно підняти в повітря свої сили» [5].
Цілком очевидно, що одна з імовірних причин, через яку Генеральний штаб ЗС Білорусі поінформував польських та литовських колег, полягала в тому, що Мінськ та Москва не могли точно передбачити реакцію Варшави. Найімовірніше, вони не виключали польського удару у відповідь, тому Москва санкціонувала Мінську контакти з польськими та литовськими представниками, щоб знизити ризик дій у відповідь та представити інцидент у ЗМІ як випадковість і результат впливу українських засобів радіоелектронної боротьби.
Польські військові експерти виділяють кілька цілей російської провокації 10 вересня:
- залякати польське суспільство, створюючи атмосферу страху, щоб вплинути на уряд і змусити його відмовитися від політичної, економічної та військово-технічної підтримки України;
- з’ясувати протоколи реагування Військово-повітряних сил Польщі та НАТО;
- перевірити вразливість у системі ППО Польщі для планування ймовірних ударів дронами та ракетами;
- перевірити поріг спрацювання статті 5 Північноатлантичного договору (колективна оборона).
Інцидент з російськими БПЛА викликав переміщення сил ВПС та ППО Німеччини, Голландії, Польщі, а також активізацію розвідувальних можливостей цих та інших країн НАТО для прикриття східного флангу. Під впливом інциденту польська влада прийняла рішення про прискорення реалізації національного плану Інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони, прискорення процедур прийняття рішень щодо залучення Збройних Сил країни для протидії загрозам, розширила військову присутність на східних кордонах, запустила спільний центр координації ППО Україна-НАТО у Жешуві, включаючи рішення щодо проведення спільних антидронових навчань Польща-Україна.
Крім того, Польща прискорюватиме інтеграцію своїх можливостей у сфері ППО в ініціативу НАТО «Небесний щит». Зрештою, глава МЗС країни Р.Сікорський в інтерв’ю німецькому виданню заявив про необхідність для НАТО та ЄС поновити дискусію щодо створення над Україною безпольотної зони.
Водночас європейське суспільство залишається вразливим до інформаційних атак Кремля. Скоординована дезінформаційна операція у Польщі виявила слабкість дій у відповідь через відсутність чіткого і сильного сигналу в медіапросторі країн ЄС. Ані у форматі НАТО, ані у форматі ЄС європейські країни наразі не демонструють здатності виробити консолідовану позицію, адекватну сучасним викликам, що дозволяє Росії нарощувати гібридні атаки та розширювати масштаби дезінформаційної діяльності.
автор – Марія Гуцало, експерт, кандидат політичних наук
