З новим днем, мої любі
77 днів ми намагаємось осягнути
Я майже кожного дня дивлюсь на мапу, чекаю, коли лінія зіткнення, нарешті, піде по белгородській області, щоб добити залишки російських мародерських військ.
Я не чекаю, що ми підемо на москву, хоч і Сагайдачний вже стояв там колись.
Наступ буде забирати життя наших героїв, а правильні санкції лише їхні. Ну, не життя, але райдужне майбутнє росіян.
Я зараз все частіше використовую саме ці слова: “росіяни”, “російське”, замість “орки”, хоч воно и відповідає природі цих розлюднених істот.
Бо образи росіян – це для задоволення, а для важливих справ – дійсність.
А дійсність така, що саме росіяни і “росіяни” мають стати ім’ям наріцатєльним для злодіянь.
Не про орків ми, людство і наші нащадки повинні думати, коли бачимо нелюдські дії в фільмах жахів чи фентезі, а про росіян. Не про німців, коли хтось каже про концтабори, а про “руській мір”. Не про Геббельса розповідати, коли наводимо приклади лицемірної, тупої, нелюдської пропаганди, а про Кисєльова, Соловьова, Скабєєву, Симоньян. Не про Каїна і Авеля, а про Дудя, Собчак і російських родичів.
Наративи, що російське і росіяни – це токсичне, мають увійти у інфополе всього світу.
Коли відео з телеканалів містять слово “орки”, але не містять слова “росіяни” – це велика помилка, яка нам відіб’ється в майбутньому.
Як і помилки, коли ми тільки назвали Голодомор злочином, а не вимагали сатисфакції.
І коли булі реабілітовані страчені і ув’язнені совєцкім союзом, але не названі і не покарані кати. І їхні діти продовжують “гардіца дєдамі”.
Щоб мати силу над явищем, треба знайти його справжнє ім’я.
Вже існує ім’я тому, що відбувається на наших очах – рашизм.
І нам потрібно називати ім’я справжніх злочинців – росіян.
І не робити із путіна цапа-відбувайла, бо це не він стріляє, ґвалтує і каже рідним в Україні, що під бомбами “потєрпітє, ми вас асвабадім все будєт хорошо”.
І коли розумний і інтелігентний Кац каже, що у путіна не велика підтримка серед росіянців, то лише пропаганда, він просто маніпулює, щоб захистити себе і свою країну від економічного знищення.
Чи він не бачить крінжові коляски-танки, чи тих, хто стояв на всіх сценах поруч з путіним, чи не знає, що “прастой глубінний нарот” вважає, що українське – то нацизм, а росіянське патріотизм?
І так було задовго до путіна. Кожен українець, хто хоч раз підіймав питання з родичами чи друзями про нашу спільну історію і злочини радянської влади і росіян, чув і про Бандеру, і про мову селюків, і про тупість і хитрощі хохлів.
А путін прийшов і втілив вологі мрії росіян – вони “встали з колін” і що зробили – правильно, напали на тих, кого вважали слабшим. Як і завжди. Прєдєл мєчтаній.
Вони з НАТО воюють в країні, яка не є членом НАТО. І ми, українці, знаємо чому. Бо вони трусливі і слабкі.
Щось мене понесло сьогодні, це, як ремонт, не можна завершити, можна тільки зупинитися.
Мабуть, передивилася “харошіх руськіх” 🙂
Для всіх, хто має чим дивитися, думати і відчувати всі напівтони розвіялися у момент, коли перша ракета впала на мою країну, коли перша нога російського окупанта ступила на мою землю.
І наші героїчні ЗСУ б’ють їх і на землі, і в повітрі, і на морі.
Тримаймося, любі, ми переможемо!❤️
Нехай живуть захисники Маріуполя 🙏
Обіймаю вас, всім серцем ❤️
Все буде Україна!💙💛
Арт від чудової Оля Гайдамака
Джерело: Facebook
