Ця історія про те, як нас позбавляють права захищати своє життя навіть у власному домі. Навіть без зброї! Вас б’ють, вбивають, але ви не маєте права чинити опір. Особливо, якщо нападник з мажорів, а поліція і прокурори його “кришують”.
8 лютого 2017 року о першій годині ночі в двері будинку мого доброго знайомого Анатолія Гришка (мешкає в с. Качанівка, Хмільницького р-ну, Вінницької обл) постукала заплакана сусідка – Наталя Провізіон. Жінка босою по снігу прибігла шукати захисту, на її обличчі була кров, в очах скалок скла від розбитого вікна, вона заходилася в істериці. Побив її знайомий – Юрій Пугач. Пугач наздоганяв свою жертву і сам почав вдиратися в будинок Гришка.
Цього персонажа знала майже вся Качанівка, і нічого хорошого від нього не очікували. Особливо, коли воно в алкогольному делірії чи під дією наркотиків. До Гришка в будинок Пугач вдерся п’яним з чимось схожим на ніж. Відбулася сутичка.
Звичайно, що Анатолій Гришко захищався. Оскільки Анатолій інвалід по зору з дитинства (геміпарез), вночі фактично сліпий, він схопив перше, що трапило в руку – дрючок, і кілька разів гепнув ним Пугача.
З двору Гришка Ю.Пугача забрали родичі останнього. І ось тут починається найцікавіше.
Ніхто не бачив ран на голові Пугача, ні свідок, ні поліція, яка потім прибула на місце ймовірного злочину. У подвір’ї Гришка ніхто не надавав допомогу Пугачу і не викликав швидку, він сам цього не вимагав. Поліція Пугача оглянула і відпустила з родичами, забравши куртку потерпілого з незначними слідами крові.
Проте, Юрій Пугач помирає в КУ “Хмільницька центральна районна лікарня” того ж дня. Попри те, що він вночі був п’яним (про що свідчать свідок та люди, які його бачили у той день), експертиза “не показує” слідів алкоголю в крові.
У вироку суду першої інстанції зазначається, що «смерть постраждалого настала від відкритої черепно-мозкової травми». Натомість, висновки повторноїекспертизи та покази свідків суперечать цьому. Очевидці стверджують, що в лікарні Ю.Пугач був ще живий і, навіть, кидався на лікарів. Що насправді стало причиною смерті постраждалого, удари дрючком чи укол невідомого заспокійливого, ми вже не взнаємо.
У будь-якому разі, є всі підстави для перевірки офіційної причини смерті Пугача. Під час повторного розгляду справи та проведення слідчого експерименту сторона захисту переконливо довела, що причиною смерті Пугача не могли бути удари, завдані сліпим Гришком уночі, у вузькому просторі будинку. Вони точно не могли бути умисним діянням – убити Пугача (саме так кваліфікували дії Анатолія слідчі).
Всі події, а саме бійка між Гришком та Пугачем, відбувалася в будинку Гришка. Але суддя не бере цього до уваги. Так само, не береться до уваги заява суд-мед експерта, що він не розуміє, як сталося, що у висновку, який він сам підписав: “Пугача привезли в лікарню п’яним, а на ранок слідів алкоголю в крові не виявилося”.
Також, під час демонстрації куртки потерпілого в суді крові на ній фактично не було, але в разі “відкритої черепно-мозкової травми» її мало бути багато. Поняті, які брали участь у слідчому експерименті в 2017 році, є родичами потерпілого, що суперечить вимогам законодавства. Всі ці порушення суддя не взяла до уваги.
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області 23 березня 2018 року виносить вирок: «умисно заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, із перевищенням меж необхідної оборони» і дає 7 років ув’язнення. Апеляційний суд Вінницької області 27 липня 2018 року – 2 роки обмеження волі. Анатолія Гришка садять до колонії, де він відсидів 5 місяців – поки не був звільнений за станом здоров’я. Докатували до того, що навіть адміністрація колонії писала клопотання про звільнення Гришка.
Окрім того, 24 липня 2019 року касаційна палата Верховного Суду ухвалила рішення про скасування вироків Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області та Апеляційного суду Вінницької області.
Зазначимо, що суди не надто вникали у суть справи і орієнтувалися на версію родичів небіжчика. Племінниця покійного Юрія Пугача – Лариса Стеценкосаме розпочинала свою політичну кар’єру в районі. Клан Стеценко захоплював Качанівку. На території села працює цукровий завод, громада має багаті землі. Є за що боротися.
Анатолій Гришко із соратниками, починаючи з 2014 року вів боротьбу з місцевими чиновниками та бюрократами. Він давно був, як кістка в горлі клану Стеценко. Тож смерть Ю.Пугача стала приводом «закрити» Анатолія і зняти проблему.
Те, що справа проти Гришка «шита білими нитками», видно навіть з рішення Верховного Суду.
Наведу кілька цитат з постанови ВС: «суд першої інстанції взагалі не навів у вироку формулювання обвинувачення за ст. 124 КК України, яке він визнав доведеним. Поряд з цим, місцевий суд, дійшовши висновку про наявність необхідної оборони та про перевищення її меж з боку Гришка, в його обґрунтування послався вибірково на окремі обставини вчинення кримінального правопорушення, не надавши при цьому вказаним обставинам відповідної оцінки, не співставив їх з іншими доказами з точки зору їх взаємозв`язку.
Так, зокрема, суд першої інстанції не надав оцінки відповідності чи невідповідності знаряддя захисту і нападу, місцю нанесення засудженим ударів потерпілому (всередині будинку чи зовні), їх кількості та їх локалізації, механізму їх спричинення, характеру небезпеки, що загрожувала Гришку, обставинам, що могли вплинути на реальне співвідношення сил потерпілого та засудженого, їх фізичні дані (вік, стан здоров`я), раптовості нападу, неготовності до його відбиття та іншим факторам. Крім того не дав належної оцінки показанням самого Гришка щодо проникнення потерпілого до його житла…»
«У подальшому апеляційний суд, переглядаючи зазначене кримінальне провадження, на вказані порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону уваги не звернув. Більше того, апеляційний суд, не виправивши наведені вище порушення, допущені судом першої інстанції, не перевіривши належним чином відповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, сам допустився порушень кримінального процесуального закону».
Рішення Верховного Суду: «за таких обставин, ВИСНОВКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ЩОДО НЕОБХІДНОСТІ КВАЛІФІКАЦІЇ ДІЙ ГРИШКА А.П. ЗА СТ. 124 КК УКРАЇНИ Є ПЕРЕДЧАСНИМИ, а тому суд касаційної інстанції дійшов висновку, що судові рішення ПІДЛЯГАЮТЬ СКАСУВАННЮ з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, під час якого необхідно усунути вказані недоліки, перевірити позицію сторони обвинувачення щодо необхідності кваліфікації дій Гришка А.П. за ч. 2 ст. 121 КК України та позицію сторони захисту щодо відсутності в його діях перевищення меж необхідної оборони, і постановити законне та обґрунтоване рішення».
Повторний розгляд справи відбувся в тому ж Хмільницькому міськрайонному суді Вінницької області30 березня 2021 року. Всі аргументи захисту, постанова Верховного Суду, експертизи та слідчі експерименти суддя Робак М.В. не помітила та не взяла до уваги. Як же вона піде проти старости Качанівки, Семок, Торчина, Сулківки та Нової Сулківки- Лариси Стеценко!
Крім того, під час повторного допиту свідка Провізіон Н.Ю. виявилося, що вона на вимогу родича постраждалого – Ю.Киселя та слідчого поліції,підписала чисті аркуші протоколу експерименту в 2017 році.
Також, суддя Робак М.В. не виконала постанову Верховного Суду і не описала рани Ю.Пугача, механізм їх спричинення, не надала опису пошкоджень самого А.Гришка, не додала важливі покази свідка тощо.
Цей факт та інші порушення під час слідства Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області враховані не були. Вирок: 7 років позбавлення волі за ч. 2 статті 121 Кримінального кодексу України.
Зрозуміло, що вирок несправедливий і незаконний. Суд першої інстанції намагається захистити власний мундир та виконати замовлення клану Стеценко.
Тепер справа знову за Апеляційним судом Вінницької області. Дата апеляції – 23 червня, 14.00, перша зала, Вінницький апеляційний суд (Вінниця, вул. Соборна 6, судді Бурденюк С. І., Спринчук В.В., Медяний В.М.).
У мене прохання до правозахисників, громадських активістів Вінниці, журналістів, до всіх небайдужих людей, на яких тримається Україна – ДОПОМОЖІТЬ АНАТОЛІЮ ГРИШКУ ЗАХИСТИТИ СВОЄ ПРАВО НА ЖИТТЯ.
Зрозуміло, що 7 років за гратами для нього, інваліда з десятком хронічних болячок, стане смертним вироком.
Анатолій захищав себе у власному домі, захищався без вогнепальної чи холодної зброї. Невже в нашій державі гроші та зв’язки важливіші за право на життя та самооборону? Невже в Україні не має правосуддя, а є кривосуддя місцевих всесильних князьків?
Захищаючи Анатолія Гришка сьогодні, ви захищаєте власне право на самооборону завтра!
