Київ. 23 листопада 2016 року (zbruc.eu, Тімоті СНАЙДЕР). Американці не мудріші за європейців, які дивилися, як демократія корилася фашизмові, націонал-соціалізмові, комунізмові. Наша єдина перевага полягає в тому, що ми можемо вчитися на їхньому досвіді. Ось двадцять заповідей, що випливають з XX століття.
1. Не будь наперед слухняним. Авторитаризм добру частину влади дістав безплатно. Окремі люди наперед думають, чого може хотіти репресивний уряд, і починають це робити, перш ніж хтось почне їх до цього схиляти. Вже так поводився, правда ж? Перестань. Випереджувальний послух показує владі, що є можливим.
2. Захищай інституції. Дбай про суди чи медії. Про конкретний суд, про конкретну газету. Не говори про «наші інституції», хіба що дієш на їх користь і в такий спосіб спричиняєшся до того, що вони є вашими. Інституції падають, як кістки доміно, якщо кожну з них не захищати з самого початку.
3. Пам’ятай про професійну етику. Коли лідери дають неґативний приклад, професіонали мусять бути тим більш справедливими. Важко зламати державу права, не послуговуючись правниками; важко допровадити до показових процесів, не послуговуючись суддями.
4. Коли слухаєш політиків, зважай на деякі слова. Стеж, чи «тероризм» і «екстремізм» не вживаються занадто часто, будь вразливим на фатальні «виняток» і «стан загрози». Обурюйся зрадливим використанням патріотичної лексики.
5. Зберігай спокій, коли надходить те, що здається неймовірним. Коли станеться теракт, пам’ятай, що це саме те, чого чекають всі прихильники авторитаризму. Подумай про пожежу Рейхстаґу. Раптова катастрофа, яка є підставою ліквідувати рівновагу влади, опозиційні партій і так далі, — це найстаріша штучка в сценарії гітлерівців.
6. Дбай за мову. Уникай фраз, котрі всі повторюють. Придумуй власні, навіть якщо хочеш сказати те, що багато хто думає. Не користуйся інтернетом перед сном. Заряджай свої ґаджети поза спальнею, в ліжку читай: «Силу безсилих» Вацлава Гавела, «1984» Джорджа Орвелла, «Поневолений розум» Чеслава Мілоша, «Бунтівну людину» Альберта Камю, «Джерела тоталітаризму» Ганни Арендт або «Сюрреалістичне серце» Пітера Померанцева.
7. Відрізняйся. Хтось це мусить робити. Легко наслідувати інших словами чи вчинками. Так, це може здаватися тривожним, коли робиш і говориш інакше. Але без цієї тривоги немає свободи. А тільки-но подаш приклад — чари статус-кво зникають, й інші підуть за тобою.
8. Вір у правду. Нехтувати фактами — це нехтувати свободою. Якщо нема нічого справжнього, то ніхто не може критикувати владу, бо для цього нема жодних підстав. Якщо нема нічого справжнього, то все є виставою. Найгрубший гаманець платить за найсліпучіше освітлення.
9. Досліджуй. Присвячуй більше часу довгим статтям. Підтримуй журналістику розслідувань, передплати паперову газету. Усвідом, що частина побаченого на екрані є там для того, щоб тобі зашкодити. Користуйся PropOrNot або іншими сайтами, які відстежують пропаґанду.
10. Вправляйся у тілесній політиці. Влада хоче, щоб твоє тіло трухлявіло у фотелі, а емоції розвіювалися перед екраном. Вийди назовні. Винеси своє тіло в незнайомі місця до незнайомих людей. Заведи нову дружбу і крокуй з новими друзями.
11. Нав’язуй зоровий контакт і розмовляй про дрібні справи. Це не просто ввічливість. Це спосіб зберегти контакт зі своїм оточенням, зламати непотрібні бар’єри, усвідомити, кому маєш довіряти, а кому ні. Якщо ми входимо в культуру денунціації, прилюдного засуджування, то мусиш знати психологічне довкілля свого життя.
12. Візьми на себе відповідальність за вигляд світу. Звертай увагу на свастики та інші ненависні символи. Не відводь очей. Не звикай. Усувай їх сам і давай приклад іншим.
l3. Утруднюй побудову однопартійної держави. Партії, які привласнювали держави, були спочатку чимось іншим, але використали історичний момент, щоб унеможливити політичну діяльність суперникам. Поки ще можеш, голосуй на місцевих і загальнодержавних виборах.
14. Реґулярно давай гроші на добру справу. Вибери доброчинну інституцію і встанови автоматичні платежі для неї. Будеш знати, що зробив вільний вибір на користь громадянського суспільства, що помагаєш іншим робити щось добре.
15. Дбай про безпеку свого приватного життя. Найнебезпечніші правителі використають все, що дізнаються про тебе, щоб тиснути на тебе. Очисти комп’ютер від зловмисних програм. Пам’ятай, що надсилати мейл — це писати на небі. Користуйся безпосередніми особистими контактами. І якнайшвидше вирішуй всілякі юридичні проблеми. Авторитаризм — це шантажист, що тільки й шукає гачка, на якому може тебе підвісити.
16. Вчися від інших людей з інших країн. Підтримуй дружні стосунки з людьми з-за кордону, зав’язуй нові. Нинішні проблеми є елементом ширшого тренду. Жодна країна наодинці не знайде їх вирішення. Пересвідчись, що ти сам і всі члени твоєї сім’ї маєте закордонні паспорти.
17. Вважай на парамілітарні організації. Коли люди зі зброєю, які твердили, що завжди були проти системи, починають носити уніформу і марширувати зі смолоскипами, кінець є близько. А коли пролідерські парамілітаристи, поліція і війська перемішаються, гра закінчена.
18. Задумайся, якщо носиш зброю. Якщо ж ти озброєний, служачи суспільству, то хай тебе Бог благословить і захищає. Але знай, що колись зло виграло, бо певного дня поліція і солдати зробили неправильні речі. Будь готовий сказати «ні». (Якщо не знаєш, про що йдеться, зв’яжися з Музеєм Голокосту).
19. Будь настільки хоробрим, як зможеш. Якщо ніхто з нас не буде готовий вмирати за свободу, ми всі помрем в неволі.
20. Будь патріотом. Президент-елект ним не є. Дай наступним поколінням добрий приклад того, що означає Америка. Їм це буде потрібно.
[англ. ориґінал — див. тут]
Timothy Snyder
Dwadzieścia przykazań wolnych ludzi
Gazeta Wyborcza, 19.11.2016
Переклад О.Д.
