7 серпня в Джидді Мухаммед бін Салман, Реджеп Ердоган і Шахбаз Шаріф підписують тристоронню оборонну угоду, про що Reuters та AFP повідомили з посиланням на джерела в саудівському уряді.
Візит Ердогана було оголошено за лічені години до вильоту, в Джидді також перебуває начальник штабу армії Пакистану Асім Мунір. Джерела прямо кажуть, що обговорення тривало давно, а останні події в регіоні його прискорили.
АНКАРА ЗА ОДИН МІСЯЦЬ ПОЄДНУЄ ДВА КОНТУРИ БЕЗПЕКИ
Хронологія тут важливіша за декларації. У липні Анкара приймала саміт НАТО, де Трамп пообіцяв зняти санкції за С-400 і допустити Туреччину до F-35, а коментатори називали країну новим центром тяжіння альянсу. Через місяць та ж Анкара оформлює оборонний блок з Ер-Ріядом та Ісламабадом. Близькосхідна вага в зовнішній політиці зростає, тому що зростають самі кризи — війна США та Ірану, закрита Ормузька протока, удари по Червоному морю.
Туреччина не обирає між двома форматами, а поєднує їх. НАТО дає гарантії колективної оборони, регіональний пакт залишає більше свободи дій там, куди альянс не заходить.
НОВИЙ ПАКТ СПИРАЄТЬСЯ НА САУДІВСЬКО-ПАКИСТАНСЬКИЙ ДОГОВІР
Угода спирається на саудівсько-пакистанський пакт від 17 вересня 2025 року, згідно з яким напад на одну сторону розглядається як напад на обидві. Участь ядерного Пакистану значно підвищує стратегічну вагу угоди. За повідомленнями CNN-News18, рамки охоплюють спільні навчання, передачу технологій, оборонно-промислову кооперацію та обмін розвідданими.
Саме Ер-Ріяд задає темп. Високопосадовець Саудівської Аравії попередив про готовність скоординованих атак з півночі з боку іракських формувань та з півдня з боку хуситів під управлінням КВІР, з цілями в енергетиці, портах та аеропортах.
Для Центральної Азії складається нова рамка безпеки по південному периметру. Туреччина забезпечує західний вихід Середнього коридору, Пакистан залишається кінцевою точкою Трансафганської дороги, саудівські інвестиції вже присутні в інфраструктурних та енергетичних проєктах Казахстану та Узбекистану.
Три ключові зовнішні партнери регіону вперше оформлюють спільний оборонний контур. Тепер питання в тому, чи перетворяться політичні заяви на реальні механізми спільної оборони.
