Державний візит президента із 11 по 14 травня Таджикистану Емомалі Рахмона до Китаю завершився безпрецедентним пакетом угод: Душанбе залучив інвестиції на понад 8 млрд доларів, а лідери двох країн підписали 31 документ, включно з Договором про довготривалу дружбу та співробітництво. Які ще підсумки приніс триденний візит та на які сфери співпраці зробили ставку сторони — у матеріалі нижче.
Економіка, інвестиції та співпраця
Під час перебування в Китаї таджицький президент провів низку зустрічей із представниками фінансових організацій, бізнесу та технологічного сектору. Зокрема, в Пекіні він зустрівся з керівником Азійського банку інфраструктурних інвестицій Цзоу Цзяї. Рахмон позитивно оцінив роль банку у фінансуванні інфраструктурних проєктів у Таджикистані. Сторони обговорили розширення взаємодії у таких сферах, як енергетика, транспортна інфраструктура, водні ресурси, цифрові рішення, «зелена» енергетика та аграрний сектор. Наразі, за участі банку, у країні вже реалізуються проєкти приблизно на 400 млн доларів. Крім того, було погоджено довгострокову інвестиційну програму, що передбачає виділення понад 800 млн доларів на нові ініціативи.
У той же день Рахмон провів переговори з керівництвом CITIC Group, де обговорювалися перспективи спільних проєктів у промисловості, логістиці, банківській сфері та видобувній галузі. Також відбулася розширена зустріч із представниками китайського бізнесу.
Президент Таджикистану повідомив, що загальний обсяг китайських вкладень у національну економіку досяг близько 6 млрд доларів, із яких понад половину становлять прямі інвестиції. За минулий рік країна залучила приблизно 7 млрд доларів іноземного капіталу, з яких близько 900 млн припало на Китай.
Наразі в Таджикистані реалізується понад 300 інвестиційних проєктів на суму близько 13 млрд доларів, причому китайські компанії активно беруть участь у багатьох із них. У країні функціонує близько 700 підприємств із китайським капіталом.
Рахмон також звернув увагу на заходи, яких вживає уряд для покращення інвестиційного клімату. Зокрема, було оновлено законодавство у сфері інвестицій, що передбачає додаткові гарантії захисту капіталу, спрощення процедур і ширші можливості співпраці між державою та бізнесом.
Серед інших факторів привабливості він назвав вигідне географічне розташування країни та розвиток транспортних і енергетичних коридорів.
За результатами перемовин із китайськими підприємцями було укладено понад 50 угод, які передбачають інвестиції на суму понад 8 млрд доларів.
Політичні контакти
Окрім економічного блоку, візит включав і важливі політичні зустрічі. 12 травня Рахмон провів переговори з головою Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників Чжао Лецзі. Сторони наголосили на важливості міжпарламентського співробітництва як основи стратегічного партнерства.
Було відзначено запуск спільної міжпарламентської комісії, перше засідання якої відбулося в Пекіні наприкінці минулого року.
Того ж дня відбулася зустріч із прем’єром Держради КНР Лі Цяном. Під час неї було підтверджено стратегічний характер двосторонніх відносин і підбито підсумки спільних досягнень за останні роки.
Ключовим моментом поїздки стали переговори Рахмона з Сі Цзіньпіном — як у розширеному форматі за участю делегацій, так і тет-а-тет. Лідери відзначили високий рівень співпраці та обговорили міжнародні питання, зокрема ситуацію в Ірані та Афганістані.
За підсумками зустрічі було підписано 31 документ, серед яких:
- спільна заява про поглиблення стратегічного партнерства
- договір про довготривалу дружбу і співробітництво
- програма взаємодії між зовнішньополітичними відомствами на 2026–2027 роки
- партійний меморандум про співпрацю на 2026–2028 роки
- угоди щодо технічної допомоги
- домовленості про створення спільного центру з розвитку штучного інтелекту
Візит до Чунціна та промислові об’єкти
13 травня Рахмон відвідав Чунцін, де ознайомився з діяльністю місцевих промислових підприємств. На заводі «Серес» йому представили виробництво автомобілів, зокрема моделей, створених у співпраці з Huawei. На підприємстві працює близько 1500 спеціалістів.
Також делегація побувала на підприємстві «Зонгшен», де виробляють широкий спектр техніки — від мотоциклів до сільськогосподарського та авіаційного обладнання. Компанія щорічно виготовляє близько 20 млн двигунів, більшість із яких експортується.
Після відвідин Рахмон наголосив на важливості впровадження сучасних технологій і розвитку спільного виробництва за участю китайських партнерів.
Освіта та наука
У межах візиту президент Таджикистану також зустрівся з керівництвом Пекінського університету. Сторони обговорили співпрацю в освітній і науковій сферах. Наразі в Китаї навчається понад 6 тисяч студентів із Таджикистану.
За рішенням університету Емомалі Рахмон отримав звання почесного професора та виступив із лекцією перед студентами й викладачами.
проєкт TransCaspianUA для ПолітКом
