• Палата представників ухвалила законопроєкт про санкції імені Грема. Що є і чого немає в цьому законопроєкті.
• Інфляція змусила ФРС підвищити основну відсоткову ставку.
• Внесено резолюцію про імпічмент глави Пентагону Хегсета. У зв’язку з цим спікер Джонсон відправив Палату представників у передвиборчу відпустку.
У середу ввечері Палата представників проголосувала за ухвалення законопроєкту імені Грема про санкції. Чому в Україні цей законопроєкт досі називають законопроєктом «про пекельні санкції» залишається загадкою. Жодних «пекельних» санкцій у ньому немає. Більше того, цей законопроєкт не передбачає взагалі жодних нових санкцій проти Росії. Тобто, в ньому немає ні «пекельних», ні не «пекельних» нових санкцій.
Законопроєкт був внесений покійним республіканським сенатором Гремом і сенатором демократом Блюменталем півтора роки тому. Відтоді законопроєкт зазнав дуже великої кількості змін, і його остаточна версія дуже мало схожа на початкову версію. Усі зміни були спрямовані на пом’якшення законопроєкту, і кожна така зміна вихолощувала ту чи іншу складову. Зміни вносилися в надії, що Трамп погодиться з черговою пом’якшеною версією і дасть дозвіл повністю контрольованому ним лідеру республіканців у Сенаті (і де-факто спікеру Сенату) Туну та спікеру Палати представників республіканцю Джонсону включити цей законопроєкт до порядку денного.
Зрештою Трамп погодився з розглядом законопроєкту лише після смерті його автора сенатора Грема. Півтора місяця тому законопроєкт був ухвалений Сенатом. І ось зараз – Палатою представників.
Дійсно хороше положення цього законопроєкту – всі санкції, запроваджені на підставі указу президента Байдена 14024 від 15 квітня 2021 року, беруться під його парасольку на строк дії законопроєкту – на 5 років. Тобто, скасувати ці санкції ні нинішній президент, ні наступний президент протягом 5 років не зможуть без згоди Конгресу.
Все інше – це чисто політичні положення. Вони не передбачають жодних реальних дій. Законопроєкт вимагає запровадити санкції проти всього керівництва імперії зла починаючи з путіна. Але всі вони, починаючи з путіна, вже перебувають під санкціями. Тому це положення законопроєкту не має практичного сенсу.
Законопроєкт дає президенту право запровадити мита до 100% на імпорт з п’яти країн, які купують найбільші обсяги російської нафти і газу. Право не є обов’язком. І в цьому контексті – «дає право» – це красивий політичний вислів, за яким немає реального змісту.
Основними покупцями російської нафти є Китай та Індія. 47-й президент не буде запроваджувати нові мита на імпорт з Китаю. Він уже пробував це робити, оголосивши Китаю в березні 2025 року торгову війну. І через кілька місяців змушений був визнати свою поразку в цій торговій війні та скасувати всі мита, оскільки ответные действия Китаю (заборона на експорт до США рідкоземельних мінералів і на імпорт з США соєвих бобів) дуже сильно вдарили по американській високотехнологічній промисловості та по американських фермерах, які вирощують сою і є дуже важливою частиною електоральної бази Трампа і республіканської партії.
Так само Трамп буде гранично обережним у торгових відносинах з Індією.
При цьому значна частина демократів у Палаті представників взагалі вважала, що Трамп може використати цей законопроєкт не для того, щоб чинити тиск на Росію та тих, хто купує у великих обсягах її нафту, а для того, щоб «карати» традиційних союзників США. Російську нафту купують Угорщина і Словаччина. Угорщина купує і російський газ. Роблять вони це з дозволу ЄС. Тому побоювання, що 47-й президент може запровадити на підставі цього закону нові мита на імпорт з нелюбого (або навіть ненавидимого) ним ЄС, аж ніяк не можуть вважатися безпідставними. Побоюючись саме такого розвитку подій, 152 демократи з 210 у Палаті представників проголосували проти ухвалення законопроєкту. Проти голосували і 7 республіканців.
Тим не менш, законопроєкт ухвалено. Як повідомляється, Трамп може підписати його вже в п’ятницю, і він стане законом.
У цього законопроєкту є дві політичні складові.
Перша – це політичний тиск насамперед на китайські та індійські компанії, які купують російську нафту. Вони можуть побоюватися не американських митних тарифів, а можливих вторинних американських санкцій. Щоправда, уявити собі, що адміністрація Трампа запровадить такі санкції, важко, але тим не менш побоюватися таких санкцій ці компанії можуть. А якщо будуть побоюватися, то можуть думати, чи не скоротити їм обсяги нафти, яку вони купують у Росії. Щоправда, сам Трамп, розпочавши війну з Іраном і зазнавши в ній стратегічної поразки, дозволив Ірану заблокувати Ормузьку та Баб-ель-Мандебську протоки. В результаті близько 24% світового нафтового імпорту заблоковані. І це штовхає імпортерів нафти в обійми путіна.
Друга політична складова – це друга дія Трампа (хоча в цьому випадку практично чисто політичного і символічного характеру) проти Росії. Перша – це санкції проти «лукойлу» і «роснефти», запроваджені майже рік тому. Однак, підкреслимо ще раз, цей законопроєкт не передбачає жодних реальних нових санкцій проти Росії.
Тим часом, у Сенаті лежить законопроєкт «Акт про підтримку України», ухвалений Палатою представників за спеціальною процедурою в обхід спікера, який передбачає поновлення американської військової допомоги Україні, виділення кредиту $8 мільярдів для купівлі Україною американської зброї, реальні тотальні санкції проти російського нафтового, газового та фінансового секторів. Цей законопроєкт лідер республіканців у Сенаті Тун не ставить на порядок денний. Тому що Трамп не хоче, щоб цей законопроєкт став законом.
– Минулої п’ятниці були опубліковані офіційні дані про інфляцію за серпень. Вона становила 3.4%, так само, як і в липні. Федеральна резервна система вважає прийнятним рівнем інфляції 2%. В результаті в середу Рада керуючих ФРС одноголосно вирішила підвищити основну відсоткову ставку на 0.25%.
Це перша зміна відсоткової ставки під керівництвом нового голови ФРС Кевіна Ворша, призначеного Трампом кілька місяців тому. Трамп очікував від нього зниження ставки. Він вимагав і не міг домогтися цього зниження від попередника Ворша Джерома Пауелла, якого постійно публічно ображав і проти якого за вказівкою Трампа федеральна прокуратура намагалася порушити кримінальну справу.
Однак ставку було підвищено. Тому що рівень інфляції для ФРС неприйнятний, і дешевизна грошей посилює інфляцію. Подорожчання грошей – подорожчання кредитів не сприяє підвищенню ділової активності. Однак і інфляція теж такому підвищенню не сприяє.
Ще одним фактором, який Рада керуючих ФРС не могла не взяти до уваги, стало зростання дохідності американських десятирічних суверенних облігацій. Вперше з 2007 року вона перевищила 5%. Це лягає важким тягарем на казначейство, оскільки дорожчає обслуговування суверенного боргу, який через економічну політику Трампа та його адміністрації зріс до рекордних $40 трильйонів, і буде зростати далі через великий дефіцит бюджету, який необхідно фінансувати.
– Республіканський конгресмен Том Массі, який перебуває в опозиції до Трампа і завершує свою роботу в Конгресі через те, що програв праймериз ставленику Трампа, вніс у середу до Палати представників резолюцію про імпічмент міністра оборони Хегсета, що містить звинувачення за вісьмома пунктами.
Сім республіканців у Палаті представників разом з усіма демократами проголосували за резолюцію про те, щоб заборонити президенту продовжувати війну з Іраном без схвалення Конгресу. Резолюцію було ухвалено.
Після цього спікер Джонсон терміново відправив Палату представників у відпустку більш ніж на півтора місяця. Щоб не розглядати питання про імпічмент Хегсета і щоб республіканці-дисиденти ще за щось не проголосували разом з демократами.
Відпустка, однак, у членів Палати буде умовною. Ті з них, хто не відмовився від переобрання або не програв на партійних праймериз, будуть займатися своїми перевиборами. Передвиборча кампанія вступає у вирішальну фазу.
Водночас Сенат продовжує свою сесію, яка триватиме до кінця місяця. Потім сенатори, які переобираються, зосередяться на своїй передвиборчій кампанії. І Конгрес відновить роботу вже після виборів.
– У відповідь на пропозицію президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн Канаді стати асоційованим членом ЄС, Трамп заявив, що якщо ця дія спрямована проти США, він запровадить тарифи на імпорт з ЄС або взагалі заборонить торгівлю з ЄС. Тепер він буде вивчати, що ж це за дія – проти США вона чи ні.
автор – Igor Aizenberg
