Всім доброго дня!
Після всіх подій на Авідіївському напрямку за останні 48 годин настав час для чергового зведення.
Ах, так… Примітка перед тим, як я продовжу: Я фабрикую дезінформацію, вкрай ненадійну, марксистський неоконсерватор і прихильник джихаду, який працює на КВІР, Моссад, МІ-6 і БНД: особливо моя критика Ізраїлю робить мене “антиізраїльтянином” і “антисемітом”. Більшість того, що я публікую тут, – це те, що я витягнув з мізинця. Тому, будь ласка, майте на увазі, що якщо ви продовжуєте читати цю статтю, ви робите це на свій страх і ризик: Я, звісно, не можу нікому рекомендувати це робити.
***
Для початку, оскільки я вже не впевнений, чи згадував про це: за повідомленнями, лише вчора ПКС здійснили понад 50 авіаударів по позиціях ЗСУ в районі Авідіївки. Окрім Су-34, озброєних ПЗРК/УМПК, зараз на озброєнні ЗСУ перебувають Су-24М, оснащені до чотирьох планерних бомб. Нижче фото, на якому видно, що один з них озброєний однією боєголовкою під правою підкрильцевою жорсткою точкою. Інший, ймовірно, прикріплений до тієї ж точки лівого крила: зараз я не впевнений, де вони встановлюють інші два.
Щоб переконатися в цьому (тепер ви, напевно, знаєте, наскільки я ненадійний), ось фото, на якому два ПЗРК зображені в аналогічному ракурсі, але прикріплені до жорстких точок на крилі Су-34:
Сьогодні ГПУ відреагувало, очевидно, розгорнувши принаймні один зі своїх підрозділів, оснащених сучасними зенітно-ракетними комплексами (ЗРК), десь на захід від Авідіївки. Неясно, чи це були PAC-2/3, IRIS-T або NASAMS, але: Українці заявили про два Су-34 і один Су-35 як про збиті. Всі три повинні були бути задіяні в операціях проти ЗСУ в районі Авідіївки.
Керівник ГПУ оприлюднив наведену нижче ілюстрацію як доказ: це знімок екрану міжнародної супутникової системи пошуку і порятунку (ПС) Cospas-Sarsat, яка фіксує випромінювання аварійних радіомаяків, які несуть на собі пілоти і які активуються у разі катапультування літака. Як бачимо, Cospas-Sarsat зафіксував загалом чотири аварійні викиди:
…що означає, що всі три літаки були збиті протягом відносно обмеженого проміжку часу. Крім того, якщо все це можна було побачити, це означало б, що або пілот Су-35, або один з чотирьох членів екіпажу Су-34 не впорався з керуванням.
Незалежно від цього, а також судячи з балаканини в російських ЗМІ, наразі підтвердженим можна вважати “лише” падіння Су-35. Пілот благополучно катапультувався і був підібраний Мі-35М.
***
На місцях…
Наразі відомо, що рішення про направлення двох батальйонів 3-ї штурмової бригади для допомоги в евакуації Авідіївки було прийнято ще за часів командування ЗСУ генералом Залужним. Більше того, відомо, що окрім цих двох підрозділів, ЗСУ також розгорнули:
225 ОШБ (225-й окремий штурмовий батальйон)
група “Тимур” ГУР МОУ (підрозділ спеціального призначення, який звільняв острів Зміїний) та
Російський добровольчий корпус (РДК).
Бійці 225 ОГШБ після повернення з місії в Авдіївці.
Наразі вже точно відомо, що в результаті вчорашнього російського наступу було захоплено кілька українських позицій. Передусім у північній та північно-східній частинах Авдіївки. Саме тут лінії ЗСУ зруйнувалися, що призвело до такого хаосу – в тому ближньому бою – в якому українці, що просувалися через Авдіївку та 9-й район у західному напрямку, також зазнали втрат. Станом на вчорашній вечір йшлося про “десятки поранених, які залишилися там” (російські ЗМІ тим часом показують, як деякі з полонених телефонують своїм сім’ям в Україні): тим часом, мова йде про “сотні”.
Один з підрозділів ЗСУ, про який відомо, що він зазнав “значних” втрат, – це один з батальйонів 3-ї штурмової: по ньому, очевидно, росіяни вдарили з кількох боків, утримуючи північний сектор 9-го району. Станом на сьогоднішній ранок вцілілі бійці з усіх чотирьох підрозділів були “виведені з Авдіївки”, що дозволяє зробити висновок про те, що ЗСУ залишили 9-й район.
Дійсно, в російських соціальних мережах з’явилися відео, на яких видно, як військовослужбовці ЗС РФ встановлюють свої прапори на кількох точках, які можуть знаходитися всередині коксохімічного заводу. Якщо це дійсно так, то ЗСУ повністю евакуювали Авдіївку, і нова лінія фронту проходить таким чином:
***
Щодо втрат…
Зазвичай я не обговорюю “втрати”, тому що абсолютно достовірні цифри майже ніколи не доступні, коли мова йде про сучасну війну. З цього приводу: насправді, брешуть усі. Більше того, навіть ті, хто щирі, думають, що вони щирі, або хочуть бути щирими, часто не розуміють значення того, що називається “вогнева міць”: звичайно, їхні користувачі майже напевно не погодяться, але вже на рівні західних і радянських/російських великокаліберних кулеметів, не кажучи вже про більш важке озброєння, існують радикальні відмінності у вогневій потужності.
Причина, з якої я роблю виняток з “власних правил”, полягає в тому, що я хотів би спробувати оцінити, наскільки ЗСРФ може залишатися здатним продовжувати будь-які широкомасштабні операції.
При цьому я чудово розумію, що наведене нижче викличе значну критику – просто тому, що це поєднання наявних офіційних і неофіційних даних, оцінених і (частково) підтверджених втрат, і є багато людей, які не можуть зрозуміти різницю між офіційними і неофіційними даними, між оціненими і підтвердженими втратами, і тим більше той факт, що підрозділ, в якому менше 30% все ще можуть стояти і тримати зброю, вважається “знищеним”, де завгодно, але тільки не в Росії.
Моя справжня проблема з цими цифрами полягає в тому, що ЗСУ більше не контролює поле бою, а отже, просто не може їх знати. Тим не менш, наступне можна вважати принаймні “корисним” для цієї мети.
Так чи інакше, я хотів би ввічливо попросити всіх можливих мудреців припинити читати хоча б тут. Я не хочу образити нічиїх почуттів, але я впевнений, що ви тільки сильно заплутаєтесь і нічого не зрозумієте. Якщо ви не можете себе стримати, то принаймні пам’ятайте, що вірування – це те, що стосується місць релігійного поклоніння.
ЗСУ
Втрати ЗСУ залишаються значною мірою незрозумілими: за наявною інформацією, один батальйон 3-ї штурмової та один батальйон 110-ї мехбригади зазнали “значних” втрат. Наскільки це “значні” – невідомо. Однак є відео з одного з пунктів стабілізації 3-го штурмового, на якому видно, що “близько десятка” поранених проходять лікування.
Можливо, 47-й мехбат зазнав додаткових втрат під час відбиття останньої атаки росіян у районі Красногорівки, але з цим теж немає ясності.
ЗС РФ
Тут привертає увагу те, що
а) жодне з перелічених нижче російських з’єднань не брало участі в цій операції більш ніж на 65-70% від свого номінального складу;
б) 3-я штурмова і 47-а мехкорпуси стверджують, що тільки 74-а мотострілецька і 114-а мотострілецька дивізії завдали понад 4 000 втрат. Однак, наскільки нам відомо, ні 3-я, ні 47-а мехкорпуси не вказали, за який саме період. Для тих, хто сидить в останніх рядах: це не означає “вчора”. Росіяни (неофіційно) визнали, що одна з їхніх бригад ГРУ зазнала подібних втрат, коли була розгорнута як “штурмова піхота” в районі Красногорівки (див. посилання нижче, де можна почути, як хтось говорить про “менше 30% бригади”).
2-га ВЦА
– 15-а мотострілецька бригада: до 40-45% від номінальної чисельності
– 21-а окрема мотострілецька бригада: до 35-40% особового складу
41-й АК
– 35-а мотострілецька бригада: до 40-45% від номінальної чисельності
– 55-а мотострілецька бригада: до 35-40% особового складу
– 74-а мотострілецька бригада: “повна втрата” (тобто залишилося менше 30% особового складу)
інші
– 1-а Слов’янська бригада: до 40-45% особового складу
– 30-а мотострілецька бригада: до 45%.
– 114-а мотострілецька бригада: “повна втрата” (тобто залишилося менше 30% особового складу; так, я знаю, що ті кілька вцілілих, які залишилися, підняли один з прапорів перемоги: можливо, ви захочете дізнатися, що це означає, що ця бригада більше не може бути “корисною для обмежених оборонних цілей”).
ГРУ
(підрозділ спецпризначення, переважно для проведення нічних операцій та інфільтрації, але останнім часом використовується і для тотальних штурмів).
– невідома бригада спецназу: менше 30% (район Красногорівки)
– невідома бригада спецназу: менше 50% (9-й район; саме цей підрозділ створював найбільше проблем в останні 4-5 днів)
Крім того, хоча при відході ЗСУ захопили в полон кілька десятків російських військовослужбовців, за останні два дні: це гарне підтвердження того, яким повним хаосом були останні години бою під Авідіївкою.
Враховуючи масу знищеної в цій битві бронетехніки ЗС РФ (нижче “приємна” ілюстрація до цього факту, зроблена ще в січні), я б сказав, що дві з них були знищені: Я б сказав, що щонайменше дві загальновійськові армії ЗС РФ і значна частина ГРУ зараз виведені з ладу. Ймовірно, на два-три місяці.
…саме тому я не здивований (українськими) повідомленнями про те, що загалом дві російські дивізії були передислоковані з Куп’янська протягом цього тижня (одна в район Крем’янки, інша “щонайменше” в район Бахмута, якщо не “аж до самої Авідіївки”).
Напрошується висновок, що захоплення росіянами Авідіївки має такі ж наслідки, як і битва під Вугледаром у січні минулого року: це залишає ключовим копам у Москві мало варіантів, окрім як іноді через 2-3-4 тижні перефокусуватися на якусь іншу ділянку поля бою, як завершення зимового наступу цієї зими. Різниця лише в тому, що тоді ЗСУ змогли втримати свої позиції; цього разу вони були змушені відступити, та ще й зазнали “значних” втрат.
переклад Антона ДАЛМОНА для ПолітКома
