Дональд Трамп – 45-й президент США, американський бізнесмен та політик. Раніше відомий будівельний магнат, відомий телевеведучий та шоумен. Організував різні реаліті-шоу та конкурси краси і все нього виходила, а якщо виникали якісь труднощі, то зі справжнім американським оптимізмом він продовжував йди вперед. Нарешті він вирішив спробувати себе в політиці.
Тоді Трамп обявив себе кандидатом в президенти США від Республіканської партії. Перемігши на багатьох праймеріз Трамп став офіційни кандидатом в президенти США. У листопаді того ж року він став 45-м президентом США, перемігши свого опонента від Республіканської партії Гілларі Клінтон.
Президентські перегони
Цікавитись політикою Трамп почав ще в далекому 2000 році, коли брав участь у праймеріз від «Партії реформ», але по-справжньому увірвався в політичне життя США та світу Трамп через 15 років. 16 червня 2015 рока Трамп у своїй штаб-квартирі офіційно обявив про свій намір кандидатом в президенти США від Республіканської партії. «Я буду найкращим президентом, якого колись створив Бог», – повідомив він соратників.
«Зробимо Америку знову великою», – таким стало гасло його передвиборчої кампанії.
На зїзді Республіканської партії у липні 2016 Трамп став офіційним кандидатом в президенти США від республіканців. Вже після початку президентських перегонів Трамп вже на початку липня він вийшов на перше місце серед республіканських кандидатів на посаду президента, обійшовши таких серйозних конкурентів, як Джеб Буш, Скотт Уокер та Марко Рубіо.
Хороше враження на виборців – республіканців, які брали участь в опитуванні вплинуло те, що Трамп «казав те, у що вірить, а не те, що хочуть почути». Також, Трамп відмежувався від поглядів та політики сенатора Джона Маккейна, кандидата від республіканців на президентських виборах 2008 року, заявивши при цьому: «Він був героєм війни, бо потрапив в полон. Мені подобаються люди, які в полон не потрапляли».
10 листопада 2015 року під час чергових дебатів кандидатів Трамп висловився в підтримку військової операції Росії в Сирії: «Якщо Путін хоче раздовбати ІДІЛ, я за це на всі 100 відсотків і я не можу зрозуміти, як хто-небудь може бути проти цього».
У грудні 2015 року Університет Роберта Гордона (Шотландія, Великобранія) відкликали у Д. Трампа присуджену в 2010 році ступінь почесного доктора, назвавши деякі його заяви «повністю несумісними» зі своїми цінностями.
Потім він обійшов Гілларі Клінтон, якій багато хто пророкував перемогу. На президентських виборах 8 листопада 2016 року Дональд Трамп подалав необхідну для перемоги для перемоги планку у 270 голосів колегії виборщиків. Всього він набрав 306 голосів виборщиків.
Президент Росії Володимир Путін відзначив, що вважає Дональда Трампа яскравою талановитою людиною та цінує наміри американського президента відновити повноцінні відносини між Росією та США.
Зі своїм попередником, Бараком Обамою Трамп припинив спілкуватися після інавгурації. Крім того, Трамп звинуватив Барака Обаму у прослухуванні телефонних розмов команди діючого глави держави. Під час передвиборчої кампанії Трамп заявляв, що планує «чудово ладити з Володимиром Путіним».
Володимир Путін розмовляв з Дональдом Трампом по телефону у листопаді 2016 року, російський лідер привітав його з перемогою на виборах та висловив готовність «вибудовувати партнерський діалог з новою адміністрацією на принципах рівноправ’я, взаємної поваги та невтручання у внутрішні справи друг друга. Друга телефонна розмова лідерів двох ведучих світових держав стався 28 січня 2017 року, він тривав близько 40 хвилин.
Вже у лютому 2016 року президент США заявив, що у нього вже «є деякі сумніви», чи налагодить він відносини з В. Путіним, але підкреслив, що поважає його «як політика».
Перші сто днів
Вже в перший день свого президентства Трамп почав виконувати одну із основних своїх передвиборчих обіцянок — підписав указ, що починає процес скасування реформи системи охорони здоров’я свого попередника, відомої як «Obamacare», яку завжди критикували республіканці.
Водночас під час передвиборчої компанії Дональд Трамп не представив альтернативої реформи і після перемоги заявив, що окремі елементи реформи залишаться чинним. Ця реформа почала запроваджуватися з 2010 року і була головним досягненням президентства Обами.
Головною метою реформи було зробити медичне страхування більш якісним й доступним. Якщо у 2010 році до впровадження реформи, медичного страхування не мали 16 % американців, то після її впровадження незастрахованих лишилося лише 8,9 %. Також реформа передбачала обов’язкове медичне страхування громадян.
У разі відмови від купівлі поліса американці повинні платити штраф у розмірі 2,7 % свого доходу. Винятки були лише для бідняків, чий дохід на 4 членів родини становить не більше $88 тис. на рік, гарантувавши їм майже 90 відсоткове покриття вартості страхового поліса. Однак Конгрес та частина республіканців не підтримали скасування реформи
13 жовтня того ж року Трамп підписав указ про зменшення впливу програми «Obamacare» та заявив, що цей крок «був лише початком» і його адміністрація зробить усе можливе, щоб скасувати «Obamacare» раз і на завжди. У відповідь представники «Демократичної партії» заявили про готовність оскаржити це рішення у суді.
23 січня 2017 року президент Трамп виконав іншу свою передвиборчу обіцянку — підписав указ про формальний вихід країни з угоди про Транстихоокеанське партнерство. Угода про зону Транстихоокеанське партнерство була підписана Бараком Обамою в 2015 році і мало охопити 40 % світової торгівлі і 12 країн регіону. Також Угода передбачала повне скасування мит на товари у послуги в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
26 січня Дональд Трамп підписав указ про будівництво стіни на південному кордоні США з Мексикою, яку обіцяв спорудити під час виборів. Головною метою зведення стіни є зупинення потоку наркотиків, злочинності й нелегальної міграції до США. Президент Мексики Енріке Пенья Ньєто у відповідь висловив жаль і засудив підписання указу.
Також Трамп підписав указ про «екстремальний відбір» іммігрантів, який на невизначений термін зупиняє прийом біженців з Сирії та заморозив на 120 днів програму прийому біженців з таких країн, як: Ірану, Іраку, Ємену, Лівії, Сомалі та Судану. В указі зазначалося, що США приймуть у 2017 році не більше, ніж 50 тисяч біженців, при цьому пріоритет надаватимуть біженцям, переслідуваним за релігійними мотивами.
Указ Трампа викликав багатотисячні протести та засудження від інших світових лідерів, серед яких був генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, канцлер Німеччини Ангела Маркель, прем’єр Великої Британії Тереза Мей та попередник Трампа Барак Обама.
Федеральний суд Нью-Йорку дозволив біженцям, що мають американську візу не виконувати наказ президента Трампа щодо негайного виселення з країни. Рішення суду розповсюджується на всю територію США та забороняє депортувати осіб, які отримали статус біженців.
Згідно з соціологічним дослідженням, проведеним 30-31 січня компанією «Public Policy Polling», через два тижні після початку роботи Трампа на посаді президента 40 % американців висловилися за його імпічмент, в той час як проти було 48 %. За тиждень до того за даними цієї ж компанії імпічмент Трампа підтримували 35 % виборців. Також 52 % американців висловили бажання знову бачити на посаді президента США Барака Обаму і лише 43 % віддали перевагу Трампові.
За перші сто днів президентства Дональд Трамп підписав рекордну кількість указів — більше 30 документів. Частина цих указів була спрямована на збереження та створення нових робочих місць та полегшення ведення бізнесу. Соціологічні дослідження показували, що близько 73 % американців підтримують політику Трампа зі збереження робочих місць та більше 60 % підтримували рішення про завдавання ударів ракетами по Сирії.
У той же час, за даними опитувань «Pew Research Center», «ABC News» сумісно з «Washington Post», а також «NBC News» сумісно з «Wall Street Journal», суспільна підтримка Трампа була на рівні від 35 до 42 %, що стало антирекордом.
Через 14 місяців після обрання Трампа на посаду президента, його діяльність схвалювало 42 % американців, тоді як 54 % виборців не схвалювали. Як відзначало CNN, рейтинг Трампа лише незначно нижче, ніж рейтинг Рональда Рейгана на початку 1980-х.
Санкції проти Росії
2 серпня 2017 року президент США Дональд Трамп підписав закон, який передбачає збільшення антиросійських санкцій, після чого сам назвав цей документ ущербним, а ряд включених в нього статей – неконституційними. Коментуючи ці рішення, співробітник Інституту світової економіки та міжнародних відносин РАН Сергій Кісліцин заявив, що підписавши закон про санкції Трамп показав своє справжнє обличчя, а перший заступник глави міжнародного комітету верхньої палати російського парламенту вважає, що Трамп більше не є вагомим політиком у США.
13 березня 2018 року Трамп обявив про відставку Рекса Тілерсоназ посади глави Держдепартаменту США. Майк Помпео, який заступив на посаду глави Держдепартаенту США заявив, що з «мякою політикою» у відносинах з Росією тепер покінчено.
6 квітня стало відомо, що США ввели санкції проти російських бізнесменів та чиновників. У «чорний список» Мінфіну США потрапили 15 компаній 38 бізнесменів, серед которих Олег Дерипаска, Сергій Фурсенко, Олексій Міллер, Константин Косачо, Михайло Фрадков, Кирило Шамалов і деякі інші. За один день найбагатші російські бізнесмени загубили більше 12 мільярдів долларів. Таку новину опублікував журнал «Форбс». 10 квітня Центробанк підняв курс доллара майже на 4 рубля, курс євро – на 5 рублей.
Ракетний удар по Сирії у квітні 2018 року
9 квітня 2018 року президент Дональд Трамп заявив, що Вашингтон вже найближчим часом відреагує на повідомлення про хімічну атаку в сирійському місті Дума у Східній Гуті. Потім стало відомо, що ударна група ВМС США на чолі з авіаносцем USS Harry S. Truman висувається з пункту постійної дислокації в штаті Віргінія у Середземному морі.
11 квітня того ж року президент Трамп у своєму мікроблозі в Твіттер виступив з прямою загрозою до Россії, закликавши готуватись до хороших , нових та «розумних» американських ракет. Також він запропонував Москві зупинити гонку озброєнь. У свою чергу Москва порадила США не робити кроків, котрі можуть нашкодити і без того хрупкій ситуації в Сирії.
«Я ніколи не говорив, коли буде нанесений удар по Сирії. Може бути дуже скоро и зовсім не скоро. У будь якому випадку США під моїм керівництвом подалали велику роботу з позбавлення регіону від терористів. Де слово «Дякую, Америка?», – написав глава Білого дому в соцмережі.
Вашингтон позначив 22 цілі першочергової важливості на території Сирії для нанесення можливих ракетних ударів. Серед них назвали військові бази в районі Хомсу, Дамаска, Тартуса, Хами, Ель-Хасаки, Дейр-ез-Зора та Раккі.
В ніч на 14 квітня Трамп дав наказ нанести «точкові удари» по території Сирії. До військової операції приєднались Великобританія та Франція. За даними Міноборони РФ, США та їх союзники випустили по території Сирії 105 крилатих ракет. Ракетні удари були нанесені по сирійським урядовим обєктам, котрі на їх думки, використовуються для виробництва хімічної зброї.
Сирійська влада заявила, що ніколи не використовували хімічну зброю проти мирних громадян та терористів, а весь арсенал країни був вивезений з країни під контролем ОЗХО. Збитки від ударів, як повідомили в новинах сирійських ЗМІ, обмежується тільки матеріальними втратами. Жертв нема, як серед громадянського населення, так і серед військових.
Російський лідер В. Путін назвав удар західних країн по Сирії «актом агресії проти суверенної держави, котра знаходиться на передовій боротьби з тероризмом».
Розслідування російських зв’язків
Під час передвиборчої компанії Трампа неодноразово звинувачували у зв’язках із Росією. Різні ЗМІ, особливо українські, звертали увагу на очільника Трампової компанії Пола Манафорта, який до того був радником четвертого президента України В. Януковича, а 2007 року керував інвестиційним фондом російського алюмінієвого магната Олега Дерипаски, який має тісні зв’язки з Путіним.
Також згадано було прізвище Картера Пейджа — радника Трампа з питань зовнішньої політики, який з 2004 року консультує російську державну газову компанію Газпром і припускав зняття Трампом антиросійських санкцій. Сліди російських кібератак під час президентських перегонів у США було виявлено у 39 штатах. Спецслужби США стверджували, що кібератаки організувала російська розвідка.
11 січня 2017 року Дональд Трамп визнав можливість того, що до хакерських атак проти США, зокрема до злому штабу «Демократичної партії», могла бути причетна Росія та інші держави.
15 лютого 2017 року американське видання «The New Yort Times», посилаючись на свої джерела повідомило, що члени Трампової виборчої команди мали постійні зв′язки з російськими спецслужбами протягом року перед виборами. Американська розвідка отримала зміст цих розмов, коли стало відомо про злом пошти «Демократичної партії».
У публікації зазначали, що зв’язком із російськими спецслужбами займалися Пол Манафорт і Майкл Флінн. Останній подав у відставку з посади радника Трампа з питань національної безпеки, коли стало відомо, що той оговорював антиросійські санкції з російським послом за місяць до перемоги Трампа.
20 березня керівник ФБР Джеймс Комі офіційно підтвердив, що розслідують імовірні зв’язки між виборчим штабом Трампа і російським урядом. Президент Трамп у свою чергу заперечив наявність незаконних домовленостей між його командою та Москвою. 9 травня Комі несподівано був звільнений президентом Трампом.
10 липня «The New Yort Times» повідомило, що у червні 2016 року між Дональдом Трампом-молодшим — сином президента США та російською адвокаткою Наталею Весельницькою відбулася зустріч. Адвокатка обіцяла передати компромат на Гілларі Клінтон. Зустріч відбулась 9 червня, коли партії визначалися із кандидатами у президенти.
На зустрічі були присутні Д. Кушнер та П. Манафорт. Син президента відповів, що жодної важливої інформації адвокат не надала, «після обміну люб’язностями, жінка заявила, що має інформацію про те, що пов’язані з Росією особи фінансують Національний комітет Демократичної партії та підтримують Клінтон», а під час зустрічі обговорювали переважно питання «усиновлення російських дітей».
Наступного дня син Трампа опублікував електронне листування щодо його зустрічі у 2016 році із Н. Весельницькою. На зустрічі Дональда Трампа-молодшого з адвокатом з Росії були присутні 8 осіб, одним із них був колишній співробітник радянських спецслужб, якого підозрюють у зв’язках зі спецслужбами Росії.
16 лютого 2018 р. Спеціальний прокурор США Роберт Мюллер висунув обвинувачення 13 росіянам, які працювали у «фабриці тролів» та ще трьом організаціям у втручанні в вибори президента США. Росіян звинувачують у змові з метою обдурити Сполучені Штати. Крім того, США звинувачує три російські організації — «Агентство інтернет-досліджень» або «фабрика тролів», «Конкорд Менеджмент і Консалтинг» та «Concord Catering».
Всіх їх пов’язують з Євгеном Прігожиним, якого вважають наближеним до президента Росії В. Путіна. У документі сказано, що обвинувачені росіяни та співробітники організацій масово поширювали критичні матеріали в інтернеті щодо суперників Д. Трампа під час праймеріз Республіканської партії Марко Рубіо та Теда Круза, а також його опонентки від демократів Г. Клінтон.
20 лютого речниця Білого Дому Сара Сандерс заявила, що Дональд Трамп визнає, що Росія втручалась у президентську компанію в США 2016 року. «Президент визнавав це багато разів… Президент не казав, що Росія не втручалася. Він казав, що воно не мало впливу, і точно здійснювалося не за допомогою представників кампанії Трампа. Чітко зрозуміло, що Росія втручалася у вибори. Також ясно, що це не мало впливу на вибори» — підкреслила С. Сандерс.
18 квітня генеральний прокурор США Вільям Барр передав у Сенат доповідь спецпрокурора Р. Мюллера. Барр заявив, що з доповіді випливає, що російський уряд дійсно намагався втрутитися в американські вибори. У той же час, за його словами, «російські оперативники, які здійснювали ці схеми, не співпрацювали з президентом Трампом або кампанією Трампа».
Зокрема, він згадав два випадки втручання Москви у вибори. Перший — за допомогою пов’язаної з російським урядом «фабрики тролів», а другий — спроби російських військових чиновників зламати електронну пошту та викрасти документи, пов’язані з «Демократичною партією» та Гілларі Клінтон. Дональд Трамп результати розслідування Мюллера привітав, сказавши: «Ніякої змови. Ніякої перешкоди розслідуванню. Гра завершена».
Розслідування під керівництвом Мюллера тривало майже два роки. До команди Мюллера входило 19 юристів, а також близько 40 агентів ФБР, експертів з розвідки, судових аудиторів та інших фахівців. У рамках розслідування команда Мюллера видала загалом понад 2,8 тисяч повісток та близько 500 ордерів на обшук. Крім того, було допитано близько 500 свідків.
Відносини з КНДР
У 2016—2017 році у Північній Кореї відбулись багатоетапні ядерні випробування після чого взаємовідносини зі США та іншими сусідами погіршились. КНДР навіть погрожувала завдати превентивний ядерний удар по США і Південній Кореї у разі загрози для безпеки країни.
12 червня 2018 року на спільному саміті у Сінгапурі відбулась історична зустріч між президентом США Д. Трампом і головою КНДР Кім Чен Ином, які тривала за зачиненими дверима понад годину. До того лідери США та КНДР зустрічалися майже 25 років тому. Після завершення саміту у його розширеному варіанті, Трамп і Кім Чен Ин потисли один одному руки і повідомили про підписання угоди між державами. Угода має чотири ключові пункти:
– США та КНДР підтверджують Декларацію від 27 квітня 2018 року, підписану між лідерами двох Корей. Згідно з цією угодою, КНДР зобов’язується до повної денуклеаризації;
– Сполучені Штати та КНДР зобов’язуються перезавантажити відносини між собою відповідно до бажання народів обох країн досягти миру та процвітання;
– США та КНДР об’єднають свої зусилля із створенню тривалого та стабільного мирного режиму на Корейському півострові;
– Сполучені Штати та КНДР проведуть спільні роботи із пошуку військовополонених, включаючи негайну репатріацію тих, кого вже ідентифікували.
Вже 30 червня 2019 р. Трамп зустрівся із Кім Чен Ином у демілітаризованій зоні, що розділяє Південну та Північну Корею. Це була їхня третя зустріч. На запрошення лідера Північної Кореї Трамп перетнув лінію, що розділяє країни, та став першим чинним президентом США, який ступив на землю КНДР. Після цього вони ступили назад до демілітаризованої зони та провели там закриту зустріч. Кім Чен Ин назвав свої відносини із Трампом «дивовижними», а зустріч була організована «всього за одну ніч».
Раніше у КНДР були два експрезиденти США Джиммі Картер 1994 та 2010 р. і Білл Клінтон 2009 р. Обидва відвідали країну, коли вже залишили пост глави держави.
Критики назвали зустріч Трампа та Кім Чен Ина «політичним театром», але прихильники президента вважали, що вона може закласти підвалини майбутніх повноформатних переговорів.
Американо–китайські відносини
Після приходу до влади Трамп розв’язав торговельні війни з сусідами у Північній Америці, Китаєм та Євросоюзом. За підрахунком Міжнародного валютного фонду, вони обійшлись світові в 700 мільярдів доларів.
15 грудня 2019 року США та Китай домовились про перемир’я у торговельній війні, яка за останні півтора роки завдала світовій економіці збитків на сотні мільярдів доларів. Згідно з угодою Пекін зобов’язався збільшити закупівлю американських товарів і послуг у найближчі 2 роки на 200 мільярдів доларів у порівнянні з довоєнним рівнем у 2017 року. У відповідь США знизять низку мит на китайський імпорт і відмовляться від нових з 15 грудня.
Угода була підписана у середу, 15 січня президентом США Дональдом Трампом та віце-прем’єр-міністром Китаю Лю Хі. Трамп назвав підписання цієї угоди важливим кроком, що забезпечить «справедливу та взаємну торгівлю» та додав «разом ми виправляємо помилки минулого». У свою чергу, глава Китаю Сі Цзіньпін також привітав підписання угоди. У своєму листі до Трампа він запевнив, що «готовий підтримувати тісні контакти з американським лідером».
16 травня 2020 року Д. Трамп заявив, що пандемію короновірус можна було зупинити ще на території Китаю — до того, як вірус перекинувся на решту світу. Він заявив, що вже 186 країн світу зіткнулися з коронавірусом. Також він сказав, що має намір розглянути законопроєкт про введення санкцій щодо Китаю.
Скандал з Зеленський, загроза імпічменту
Великий скандал у США виник осінню 2019 року викликала новина після телефонної розмови Трампа та Зеленського, в ході якого Трамп нібито вимагав почати розслідування проти Хантера Байдена – сина кандидата в президенти США Джо Байдена.
Після цього спікер палати представника конгресу США демократ Ненсі Пелосі заявила, що конгрес починає процедуру імпічменту Трампа. Сам Трамп назвав слова Володимира Зеленського найкращим доказом того, що глава Білого дому не чинив на нього тиску у своїх цілях.
«Президент України сказав, що я не чинив ніякого тиску, щоб він зробив щось неправильне. Не може бути кращого доказу, ніж це!», – написав він у «Твіттері». При цьому Трамп додав, що колишній віце-президент США Джо Байден через сина чинив тиск на українського президента, щоб заробити мільйони доларів.
«Щоб далі не відбувалося, в історії Штатів Україна залишається як країна, яка призвела до початку процедури імпічменту президента США. Не дуже весела перспектива. Але тепер всі розуміють, що ми здатні», – написав колишній глава МЗС України Павло Клімкін.
Колишній кандидат в президенти США Гілларі Клінтон звинуватила президента США Дональда Трампа у зраді. На своїй сторінці у «Твіттері» вона заявила, що Трамп зрадив свою країну. Крім того, Клінтон заявила, що Трамп загрожує цінностям, які роблять американців сильними та вільними, тому вона підтримує рішення обявити президенту імпічмент.
Більшість демократів палати представник виступили за імпічмент Трампа після його розмови з Зеленським. За імпічмент американського лідера виступили 2018 демократів з 435 членів палати. 27 вересня Палата представників Конгресу США відхилили резолюцію проти почала процедури імпічменту президента США Д. Трампа. 184 республіканців висказались «за» та 222 – «проти».
Отже, можна зробити висновки, що президентство Дональда Трампа хоча й тривало один термін, але виявилось багатим на різні події. Містер Трамп не реформатор, але деякі позитивні зміни у внутрішній політиці він все ж таки зробив, а от зовнішня політика викликала немало критики. Тим не менш, в історію містер Трамп увійшов і пізніше зможе написати чудові мемуари.
