На початку цього тижня Дональд Трамп закликав до другої громадянської війни на американській військовій базі. Цьому сценарію можна протистояти і запобігти, якщо ми матимемо мужність слухати, тлумачити і діяти. І цієї суботи ми матимемо нагоду діяти.
Важливо слухати. Промова була виголошена на базі, яка тепер знову називається Форт Брегг. Форт був названий на честь генерала Конфедерації. Його перейменували на Форт Ліберті. За цієї адміністрації його перейменували на Форт Брегг, нібито на честь іншого американського військовослужбовця, а не генерала Конфедерації. Це нечесна удаваність, яка ганьбить усіх. Зараз форт знову названий на честь генерала Конфедерації, як чітко зазначив Трамп. Традиція, яка зараз фактично шанується, — це традиція порушників присяги та зрадників.
У промові Трампа існування Сполучених Штатів ставиться під сумнів. Ми не країна, а розділене суспільство, в якому деякі з нас заслуговують на покарання з боку інших. Він не згадав про сучасний світ, ані про будь-які спільні інтереси американців, які можуть вимагати національної оборони. Не було жодних занепокоєнь щодо загроз з боку Китаю чи Росії. Диктатури Близького Сходу, єдині країни, які Трамп виділив, отримали велику похвалу, оскільки їхні лідери дали Трампу гроші. Не було жодної згадки про війни, які насправді тривають, такі як російське вторгнення в Україну.
Трамп згадав про поля битв протягом десятиліть, щоб створити відчуття індивідуального героїзму, в якому, звичайно, історія армії США дуже багата. Але цей індивідуальний героїзм зазвичай цитується головнокомандувачами як доказ того, що нація варта захисту. Такої Америки в промові Трампа не було. Америка не існувала в промові Трампа, крім як культ його особистої особи.
У реальній історії Сполучених Штатів центральне місце займає одна війна: Громадянська війна. Трамп, який ніколи не бачив сенсу в тому, щоб армія Союзу захищала республіку, тепер, здається, перейшов до позиції, що Конфедерація повинна була перемогти. Він пообіцяв перейменувати Форт Грегг-Адамс, першу базу, названу на честь афроамериканців, на Форт Роберта Е. Лі. З 1950 року ця база не носила повного імені командира Конфедерації. Лі був зрадником, порушником клятви, захисником рабства і командувачем військ, чиєю місією було розірвати Сполучені Штати Америки.
У своїй промові Трамп заявив, що затримання нелегальних мігрантів у 2025 році є таким самим проявом мужності, як і участь у Війні за незалежність, Першій світовій війні, Другій світовій війні, війні в Кореї чи В’єтнамі. Для солдатів того часу було б новиною, що штурм окопу чи стрибок з літака нічим не відрізняються від нападу на аспіранта чи знущання над швачкою середнього віку.
Але тут ми бачимо магію риторики Трампа: він прагне перетворити мужність минулого на боягузтво майбутнього. Він готує американських солдатів до того, щоб вони вважали себе героями, коли проводять операції всередині Сполучених Штатів проти беззбройних людей, включаючи своїх співгромадян.
Все це, звичайно, применшує справжні військові досягнення США. Справжні битви нашої історії стають просто «шоу», якщо вжити одне з ключових слів Трампа. Це вчинки, здійснені для задоволення Лідера, який потім посилається на них, щоб виправдати свою владу. Позбавлена будь-якого контексту, військова слава стає видовищем, в яке можна вкласти будь-яке значення. А той, хто вкладає значення, є тим, хто править. Це фашистський принцип, який розуміє Трамп. Немає політики, крім боротьби, і той, хто може визначити ворога в боротьбі, може залишитися при владі. Але тоді як історичні фашисти мали ворога зовні і ворога всередині, Трамп має тільки ворога всередині. Світ для нього занадто великий. Армія потрібна тільки для того, щоб домінувати над американцями.
У своїй промові Трамп намагався перетворити спадщину перемог на полях битв по всьому світу на майбутню готовність виконувати незаконні накази щодо його власної політики на території Сполучених Штатів. Непокора закону була очевидною. Трамп не може, наприклад, просто перейменувати ці бази. Форти були названі згідно з актом Конгресу. І він не може законно розгорнути морську піхоту в Лос-Анджелесі. Він не має на це повноважень. Президенту законом категорично заборонено використовувати збройні сили для реалізації внутрішньої політики.
Трамп визначив себе не як президента, а як постійного лідера. Неодноразово висміюючи свого попередника, він закликав солдатів знехтувати фундаментальною ідеєю, що вони служать Конституції, а не конкретній особі. «Ви думаєте, ця юрба прийшла б за Байденом?» Незалежно від того, чи є це безпрецедентним, як я вважаю, таке висміювання, безумовно, небезпечне. Воно наводить на думку, що важливим є щось інше, ніж вибори, щось на зразок індивідуальної харизми, якогось особистого права правити. Що солдати повинні слідувати за Трампом тому, що він є Трампом, а не з будь-якої іншої причини.
Загалом, ми уявляємо, що армія США існує для того, щоб захищати нас, а не атакувати. Але закликати солдатів глузувати з їхніх співвітчизників — це ознака чогось зовсім іншого. Трамп скористався нагодою, щоб закликати солдатів приєднатися до нього в глузуванні з преси. Журналісти, звичайно, як розуміли Засновники, є важливим стримуючим фактором тиранії. Вони, як і протестувальники, захищені Першою поправкою до Конституції. Трамп вчив солдатів, що суспільство не має значення, і що закон не має значення. Він «любить» солдатів. Він особисто відповідальний за підвищення зарплати: «Я дав вам стільки грошей за чотири роки, що це було божевіллям». «Ми даємо вам загальне підвищення». Так диктатор розмовляє з палацовою гвардією, а фашист — з парамілітарними формуваннями.
Трамп ставить себе вище за армію, а армію вище за країну: «Ми маємо країну тільки тому, що спочатку мали армію, армія була першою». Це смішно: Континентальна армія була сформована в 1775 році з народу для дуже конкретної і обмеженої в часі мети — покласти край колоніальному гнобленню. Трамп хоче, щоб збройні сили були самоціллю, а свобода — їхнім ворогом. Зазвичай президенти, які звертаються до солдатів з промовами про військову славу, мають на увазі захист американських свобод, таких як свобода слова, включаючи свободу преси та свободу зібрань. Трамп нічого не сказав про свободу, крім того, що вона є «полум’ям» або «щитом». Він нічого не сказав про права. Не було ні слова про демократію.
Ми є свідками спроби зміни режиму, сповненої перекручень. Вона має історичний компонент: ми маємо вшановувати тих, хто порушив присягу, і зрадників. Вона має фашистський компонент: ми маємо сприймати теперішній момент як виняток, в якому лідеру дозволено все. І, звичайно, вона має інституційний компонент: солдати мають бути авангардом кінця демократії. Замість того, щоб ставитися до армії як до захисників свободи, Трамп представив солдатів як своїх особистих озброєних слуг, завданням яких було придушувати його обраних ворогів — всередині Сполучених Штатів. Трамп намагався навчити солдатів, що їхня місія полягає в тому, щоб розчавити співвітчизників, які наважилися скористатися своїми правами, такими як право на протест.
Називаючи міграцію «вторгненням», як це зробив Трамп під час виступу, він прагне розмити межу між своєю імміграційною політикою та зовнішньою війною. Але це також має на меті трансформувати місію армії США. Значуща межа тут — це межа між реальністю та фантазією. Якщо солдати та інші люди готові прийняти, що міграція є «вторгненням», то вони вступають в альтернативну реальність. У цій альтернативній реальності вони будуть бачити тих, хто не приймає фантазію про вторгнення, як ворогів. І саме до цього закликав Трамп, коли зобразив обраних чиновників Каліфорнії як співучасників «окупації міста злочинними загарбниками».
Армія США, як і інші американські інституції, включає людей різного походження. Вона значною мірою залежить від афроамериканців і негромадян. Можна спробувати перетворити армію на культ Конфедерації і інструмент переслідування мігрантів, але це, як мінімум, викличе велике тертя. Крім того, використання армії для забезпечення внутрішньої політики ризикує зруйнувати її репутацію. Розгортання збройних сил у містах ризикує призвести до вбивства американських цивільних осіб американськими солдатами. Також існує ризик, що провокатори, в тому числі іноземні, включаючи союзників Трампа, спробують вбити американського солдата, щоб спровокувати катастрофу. (До речі, парад на честь дня народження Трампа, здається, практично створений для такого інциденту).
Трамп, звичайно, вітатиме і використовуватиме такі ситуації. Він не має сміливості говорити речі чітко або безпосередньо починати конфлікт, але замість цього підставляє інших у ситуації, в яких вони страждають, а він отримує вигоду. Питання полягає в тому, чи є громадянська війна тим майбутнім, якого хочуть офіцери та солдати армії. Коли Трамп обіцяє вшановувати Роберта Е. Лі, він говорить армії, що в майбутньому будуть вшановувати тих, хто порушив присягу, і зрадників. Це не в його силах. Офіцери, які приведуть американські збройні сили до боротьби з американськими цивільними особами, будуть пам’ятатися спадкоємцями зруйнованої республіки як люди, які розпочали другу американську громадянську війну.
Зрозуміло, що Трамп намагається зробити. Він хоче все перевернути. Він хоче армію, яка не є законною інституцією, а особистою парамілітарною організацією. Він хоче, щоб вона не захищала американців, а пригнічувала їх. Він хоче, щоб ганьба нашої національної історії стала нашою гордістю. Він хоче перетворити республіку на фашистський режим, перетворивши історію мужності на майбутнє боягузтва.
Це може вдатися лише в тому випадку, якщо ніхто не буде цьому протистояти. Всі ми можемо подумати про його слова та їх наслідки. Офіцери та солдати можуть пам’ятати, що не всі накази є законними. Представники ЗМІ можуть чітко інтерпретувати промови Трампа, а не просто повторювати їх або розглядати як одну зі сторін у партійній суперечці. Наші суди можуть визначити межі його повноважень. І навіть республіканський Конгрес може визнати, коли його повноваження узурпуються таким чином, що це загрожує кінцем нашої країни.
Хоча Трамп не згадав про Громадянську війну, він все ж згадав про «священну землю Геттісберга». Варто згадати зовсім інше розуміння Лінкольном жертви американських солдатів у його Геттісберзькій промові:
Хоробрі чоловіки, живі і мертві, які боролися тут, освятили її, далеко понад нашу бідну силу додавати чи віднімати. Світ мало зверне увагу і недовго пам’ятатиме те, що ми тут говоримо, але він ніколи не зможе забути те, що вони тут зробили. Нам, живим, скоріше, слід присвятити себе незавершеній справі, яку ті, хто тут боровся, досі так благородно просували. Нам, живим, належить присвятити себе великому завданню, яке стоїть перед нами, — щоб від цих шанованих померлих ми взяли більшу відданість тій справі, за яку вони віддали останню краплю своєї відданості, — щоб ми тут твердо вирішили, що ці померлі не загинули даремно, — щоб ця нація, під Божим проводом, отримала нове народження свободи, — і щоб уряд народу, створений народом і для народу, не зник з лиця землі.
Врешті-решт, і на початку, і в усі моменти боротьби, уряд народу, для народу і за народ залежить від усвідомлення і дій усіх нас. Демократія існує тільки тоді, коли існує народ, а народ існує тільки в усвідомленні людьми один одного, себе і своєї потреби діяти разом. Цього вікенду Трамп планує святкування американської військової сили як святкування себе в день свого народження — військова диктатура, нісенітниця. Це ще один крок до іншого режиму. Його можна викрити і перемогти.
Тисячі американців по всій країні, серед яких багато ветеранів, наполегливо працювали, щоб організувати протести цієї суботи — проти тиранії, за свободу, за уряд народу, для народу і за народ. Приєднуйтесь до них, якщо можете. День без королів — 14 червня.
Тімоті СНАЙДЕР, історик
переклад ПолітКом
