Блейк Нефф допоміг зробити з Кірка й Такера Карлсона зірок. Тепер він намагається стримати те, що сам випустив назовні.
ФЕНІКС, Аризона — П’ять днів на тиждень, а іноді й частіше, якщо цього вимагають новини, Блейк Нефф сідає за V-подібний стіл із оргскла на майданчику шоу Чарлі Кірка. Безпосередньо ліворуч від Неффа, ближче до центру V, стоїть «стілець Чарлі» — високе зелене шкіряне крісло на коліщатах, якому віддавав перевагу ведучий шоу, покійний консервативний активіст Чарлі Кірк. Після смерті Кірка рік тому під час заходу в Університеті долини Юти його колеги з The Charlie Kirk Show почали наповнювати студію подарунками та пам’ятними дрібничками, які шанувальники надсилали у величезній кількості. Згодом потік подарунків зменшився, але звичка залишати невелику купку речей перед кріслом Кірка збереглася, перетворивши «стілець Чарлі» на своєрідний постійний меморіал померлому ведучому.
Нефф приєднався до команди The Charlie Kirk Show у 2022 році як автор і продюсер, але після смерті Кірка взяв на себе постійні обов’язки ведучого разом із давнім речником Кірка Ендрю Колветом. Його нова роль публічного обличчя The Charlie Kirk Show стала певною несподіванкою — насамперед для самого Неффа. Самоназваний «культивований вордсел» із пристрастю до складних військово-історичних настільних ігор, Нефф розповів мені, що ніколи не очікував постійної присутності в ефірі: більшу частину кар’єри він писав сценарії для начальників, які краще виглядали перед камерою.
Але в іншому сенсі нова робота Неффа — лише черговий несподіваний поворот у кар’єрі, надзвичайно багатій на такі повороти. За його власним визнанням, Нефф став своєрідним Форрестом Ґампом консервативного руху — маловідомою людиною, яка завдяки поєднанню сліпої удачі та неабиякої завзятості опинилася в центрі кількох переломних моментів новітньої історії американських правих. У 2016 році, працюючи освітнім журналістом на консервативному сайті The Daily Caller, Нефф отримав завдання стати головним автором новоствореного шоу Fox News Tucker Carlson Tonight. Він допоміг перетворити його на головний рупор популізму в стилі MAGA під час першого президентського терміну Дональда Трампа.
Кілька років потому, у 2022-му, після звільнення з Fox через низку образливих дописів в інтернеті, Нефф почав працювати з Чарлі Кірком — тоді ще відносно маловідомим консервативним активістом, знаним своїми агресивними дебатами з лібералами в університетських кампусах. За два роки після приходу Неффа Кірк досяг вершини впливу в Республіканській партії Трампа: він часто їздив до Мар-а-Лаго та Білого дому, щоб консультувати другу адміністрацію Трампа. Слідом за ним ішов Нефф, який став особистим інтелектуальним consigliere Кірка. «Я можу перелічити на пальцях двох рук кількість людей, яким Чарлі справді довіряв, — сказав Майкі Маккой, керівник апарату організації Кірка Turning Point USA. — Блейк був одним із них».
Проте Нефф відіграв далеко не випадкову роль у трансформації консервативного руху за Трампа. Як близький співробітник таких фігур, як Карлсон і Кірк, він опосередковано став одним із головних авторів нового ідеологічного сценарію MAGA. «Разом із Такером Кірк, мабуть, був однією з найважливіших [людей], які вивели ці ідеї “онлайн-правих” у мейнстрим, і я думаю, що Блейк відіграв величезну роль у цьому», — сказав Скотт Ґрір, колишній колега Неффа в The Daily Caller та автор нової книги, яка простежує витоки ідеології MAGA до інтернет-середовища кінця 2000-х — початку 2010-х років. «Його власний талант, його інтелект і, відверто кажучи, те, що він опинився у правильному місці у правильний час, — усе це допомогло йому вплинути і на Такера, і на Чарлі Кірка».
Ґрір додав, що не випадково ідеологічна позиція MAGA має разючу схожість із власними політичними поглядами Неффа: презирство до старого республіканського істеблішменту часів до Трампа; зосередженість на культурних і «цивілізаційних» наслідках масової міграції; зневага до «вокізму» та прогресивних культурних цінностей; і, понад усе, насичена іронією лексика та мемна чутливість інтернет-правих. «Він відіграв певну роль у тому, щоб ці колись маргіналізовані переконання, які консерватизм ігнорував, увійшли в мейнстрим», — сказав Ґрір.
Однак тепер, через рік після смерті Кірка, Нефф опинився в новій і похмуро іронічній ситуації. У місяці після смерті Кірка він став мішенню потоку інтернет-конспірології, згідно з якою розстріл Кірка був організований його союзниками в TPUSA — у деяких версіях за допомогою Ізраїлю та інших іноземних урядів. У відповідь Нефф тепер переслідує зовсім іншу мету: відновити якийсь бар’єр між мейнстримом MAGA та інтернет-маргінесом правих. Ця спроба поставила його в конфлікт не лише з такими фігурами, як подкастерка та колишня співробітниця TPUSA Кендіс Оуенс, а й із його колишнім начальником Такером Карлсоном, який загравав з альтернативними теоріями щодо смерті Кірка.
«Це, безумовно, трохи іронічно», — визнав Нефф, коли я звернув його увагу на очевидний поворот — від бунтівного руйнівника бар’єрів до інсайдера, який тепер встановлює бар’єри.
Ця дилема не є унікальною для Неффа. У міру того як рух MAGA закріплює контроль над Республіканською партією за Трампа, Нефф та його соратники-бунтарі стикаються з несподіваним повстанням дисидентів праворуч. Під проводом таких фігур, як Карлсон, Оуенс і білий націоналістичний стример Нік Фуентес, ця група стверджує, що, пристосувавшись до влади, новий мейнстрим MAGA зрадив справжні принципи «America First». У прийнятті MAGA «офіційної версії» смерті Кірка вони бачать символ ширшого підпорядкування руху корумпованому політичному статус-кво. І, як і Трамп у 2016 році, республіканський мейнстрим розділився щодо того, як реагувати на цю фракцію: прийняти її, піти їй назустріч чи вигнати. Від того, який підхід буде обрано, значною мірою залежатиме форма республіканської коаліції у 2028 році та надалі.
Нефф твердо став на позицію «вигнати». Але крім словесної війни з новими голосами дисидентів праворуч, перед ним постає інший комплекс запитань: якою мірою Нефф та його союзники в істеблішменті MAGA відповідальні за створення умов, які дозволили розквітнути новій конспірології? І, успішно зруйнувавши стіну між мейнстримом і маргінесом, чи мають вони політичні ресурси, щоб звести її назад?
Сидячи у гримерці біля студії The Charlie Kirk Show, я запитав Неффа, чи оптимістично він оцінює шанси MAGA відновити цю межу. «У нас немає іншого вибору, крім як бути оптимістами, — відповів він. — Як сказав би Чарлі: “Усе в руках Бога”».
ПОХОДЖЕННЯ В ІНТЕРНЕТ-ПРАВИХ
Нефф народився в Південній Дакоті в родині консервативних католиків. Але він став тим, ким був у всіх сенсах, важливих для його кар’єри, саме в середовищі інтернет-правих.
Зростаючи в Сіу-Фоллс, Нефф рано зрозумів, що він розумніший і більш начитаний за багатьох своїх однолітків. У середній школі, коли його однокласники читали книжки про Гаррі Поттера, Нефф проковтнув усі 2000 сторінок трилогії Олександра Солженіцина «Архіпелаг ГУЛАГ». У старших класах він вирішив вступати до Дартмутського коледжу після прочитання книжки консервативного коментатора Дінеша Д’Сузи Letters to a Young Conservative, у якій той розповідав про свій досвід співзаснування консервативного студентського журналу The Dartmouth Review.
У Дартмуті Нефф пішов шляхом Д’Сузи до Review. Він знайомився з каноном консервативної літератури — зокрема, формувальною для нього стала книжка Чарльза Мюррея 2012 року Coming Apart про занепад білої американської робітничої верстви, — але важливіша його політична освіта відбувалася у візантійному світі мікроблогів та анонімних форумів, присвячених провокаційній і саркастичній правій політиці. «Там просто купка хлопців вела блоги на WordPress», — згадував Нефф свої перші роки в інтернеті. Одним із його улюбленців був Стів Сейлер, палеоконсервативний коментатор, чиї тексти про «людське біорізноманіття», дещо санітизований варіант старої расової науки, поширювалися на правих форумах і в приватних чатах майже як самвидав. Нефф оцінював, що один із чатів, який він вів із консервативним другом із Дартмута, зрештою став довшим за весь текст «Війни і миру» Льва Толстого.
На ранні політичні погляди Неффа вплинуло й те, що він спостерігав у реальному політичному середовищі Дартмута, яке описував як «протовокізм». На останньому курсі Неффа, у 2013 році, університет скасував заняття на один день після того, як група протестувальників зірвала захід для нових студентів, заявивши про поширену гомофобію, расизм і толерантність до сексуального насильства в кампусі. Як і багато консервативних студентів до нього, Нефф сприйняв подібні епізоди як доказ того, що його однолітки — невиправні радикали, які прагнуть знищити консервативні цінності, на яких він виріс. «Я почав усвідомлювати, що багато речей, які я ціную, очевидно, перебувають в Америці у дуже стрімкому занепаді, — сказав Нефф. — І зовсім не очевидно, що це зупиниться».
Після коледжу Нефф розглядав можливість вступу до юридичної школи, доки не зрозумів, що «всі юристи, яких я знав, хотіли вистрибнути з будівель». Натомість він обрав журналістику, пройшов річне стажування в The Hill у Вашингтоні, а потім влаштувався освітнім журналістом у The Daily Caller, консервативне медіа, співзасноване Карлсоном у 2010 році. У Caller він знайшов свою нішу, висвітлюючи гучні університетські скандали, і писав зневажливі матеріали про студентів Ліги плюща, які зривали портрет Шекспіра, або професора юридичної школи, який схвально відгукувався про «білий геноцид». «Рух “вокізму”, який вийшов на публічну сцену у 2020 році, — він писав про це ще у 2014–2015 роках», — сказав Майкл Басташ, друг Неффа з Caller, який нині працює радником із комунікацій в Агентстві з охорони довкілля.
Робота Неффа, яка часто очолювала список найчитаніших матеріалів Caller, привернула увагу Карлсона, якому сподобалися своєрідний інтелект Неффа та його специфічне почуття гумору. Їхня дружба зміцнилася влітку 2015 року під час тригодинної автомобільної поїздки з весілля Басташа в Олбані до Нью-Йорка. «Думаю, ми всю дорогу говорили про Римську імперію», — згадував Нефф.
Через кілька тижнів після виборів 2016 року Нефф отримав дзвінок від Карлсона з пропозицією приєднатися до його нового шоу на Fox як головний автор. Нефф приїхав до Нью-Йорка на те, що, за його словами, було «чимось на кшталт фальшивої співбесіди», після чого отримав пропозицію. Його перший робочий день припав на Новий рік 2017-го — за три тижні до вступу Трампа на посаду.
ЯК СТВОРЮВАВСЯ TUCKER CARLSON TONIGHT
Середній день Неффа в Tucker Carlson Tonight починався близько 12:30, коли Карлсон надсилав попередні нотатки щодо головної теми програми. Наступні кілька годин Нефф працював із Карлсоном та іншими членами «мозкового центру» шоу — продюсерами Алексом Пфайффером і Чарльзом Куґером — над перетворенням цих нотаток на сценарій, який Нефф передавав Карлсону о 17:30–18:00. Залежно від дня Карлсон або залишав текст Неффа майже без змін, або трохи його допрацьовував, або повністю переписував, після чого текст завантажували в телесуфлер.
На ранніх етапах шоу, пояснив мені Нефф за обідом у тайському ресторані в торговому центрі неподалік штаб-квартири TPUSA, формат значною мірою був побудований на гострих дискусіях Карлсона з гостями лівоцентристських поглядів. Але поступово ліберали перестали погоджуватися приходити на шоу, і формат змістився в бік вступного монологу Карлсона, який із приблизно п’яти хвилин на початку зріс до 20 хвилин ближче до завершення роботи Неффа.
Ця зміна формату дала Неффу значний вплив на ефірні меседжі Карлсона — і водночас посилила його схильність розширювати межі прийнятного дискурсу. У міру розвитку шоу, розповів Нефф між шматками жовтого карі, він став «дуже, дуже» усвідомлювати, що намагається посувати межі мейнстримного дискурсу з цілої низки питань — від раси до імміграції та трансгендерності. У 2017 році Нефф допомагав Карлсону писати серію сюжетів із критикою демократичної конгресвумен від Каліфорнії Максін Вотерс через її погляди на расу. За словами Неффа, вони з Карлсоном хотіли включити до сценарію твердження, що Вотерс, давня діячка руху за громадянські права, має антипатію до білих — «Максін Вотерс ненавидить білих людей», як згадував Нефф, — але Карлсон сказав йому, що керівництво Fox заперечує проти настільки прямого згадування білих людей як групи. Представник Fox відмовився від коментарів; Вотерс не відповіла на запит.
У відповідь Нефф і Карлсон «розробили словник», який дозволяв висловлювати цю думку в прийнятнішій формі: замість антипатії до білих людей Карлсон говорив про антипатію до людей «через колір їхньої шкіри».
Ця зміна стала своєрідним «чит-кодом», який дозволив Неффу й Карлсону перетворити раніше невисловлюваний аргумент — що ліві ненавидять білих людей саме через те, що вони білі, — на такий, який можна було висловлювати. «Якщо ви подивитеся уривки з Такером за 2018–2020 роки, ми дуже рідко використовуємо слово “білий”, — сказав Нефф. — Ми говоримо: “Ця людина ненавидить людей через колір їхньої шкіри” або “Цей університет дискримінує за кольором шкіри”».
У ретроспективі Нефф назвав це невеликою, але важливою перемогою над різновидом неформальної цензури, яка не дозволяла аргументам про «антибіле упередження» потрапити до консервативного мейнстриму. «Люди не хотіли вимовляти слово на “б”, але принаймні ми домоглися того, щоб це стало темою, про яку нам дозволено говорити».
Приблизно в той самий час Нефф почав усвідомлювати напрочуд широкий вплив своєї нової ролі. У липні 2017 року Нефф запропонував сюжет із закликом заборонити трансгендерним військовослужбовцям служити в армії — крок, який Трамп обіцяв під час кампанії 2016 року, але ще не здійснив. Карлсон підтримав ідею: «Чудово — напиши це», — згадував Нефф. Для ефіру 7 липня Нефф підготував сюжет із критикою адміністрації Трампа за зволікання з обіцяною забороною. Через кілька тижнів, 24 липня, Карлсон провів наступне інтерв’ю з лікарем, який критикував гендерно-аффірмативну медичну допомогу неповнолітнім. А через два дні Нефф прокинувся від серії твітів Трампа, у яких той оголосив повну заборону на службу трансгендерних військових.
Нефф так і не дізнався напевно, чи вплинули сюжети на рішення Трампа, але цей епізод став для нього моментом прозріння. «Це був справді великий момент усвідомлення того, що ми маємо можливість змінювати те, що робить ця країна, якщо правильно використовуємо цю силу, — сказав він. — Це буквально було так: розмова, яку я провів із продюсером, — до Такера, — до телебачення, — до Трампа, — до національної політики».
У міру того як аудиторія шоу зростала, Нефф повною мірою використовував цей канал, переносячи аргументи, що циркулювали в інтернет-середовищі правих, безпосередньо в консервативний мейнстрим: що гендерно-аффірмативна допомога є поступкою Big Pharma; що позитивна дискримінація та програми diversity, equity and inclusion є інструментами дискримінації проти білих; і, найвідоміше, що Демократична партія навмисно використовує масову міграцію для зміни демографічного балансу США на свою користь. Басташ, друг Неффа з Caller, який на той час став продюсером шоу Лори Інгрем на Fox, звернув увагу на знайому інтонацію шоу Карлсона. «Такер, — сказав він, — просто звучав як Блейк».
А завдяки ненаситному інтересу Трампа до кабельних новин ідеї Неффа продовжували безпосередньо потрапляти на Пенсильванія-авеню, 1600. У червні 2019 року, після того як іранські військові збили американський безпілотник над Ормузькою протокою, Трамп таємно санкціонував, а потім раптово скасував удари у відповідь по Ірану. Наступного дня The New York Times повідомила, що незадовго до публічного оголошення про скасування ударів Трамп дивився Tucker Carlson Tonight, де Карлсон виголосив монолог, підготовлений Неффом, із аргументами проти ескалації.
«Не буду брехати — це було неймовірне відчуття», — сказав Нефф про свій опосередкований канал до Овального кабінету. Цей епізод підтвердив його поступове усвідомлення того, що кімната сценаристів Tucker Carlson Tonight була найближчим аналогом власного аналітичного центру MAGA. «Праворуч точилися дискусії, де люди казали: “Було б чудово мати think tank для ідей MAGA, як Cato для лібертаріанства”, — розповідав Нефф. — А я відповідав: “Це не настільки терміново, бо це буквально і є шоу Такера”».
У червні 2020 року Tucker Carlson Tonight очолив рейтинги кабельних новин — не просто як найрейтинговіше телевізійне шоу, а як найрейтинговіша новинна програма в історії, із середньою аудиторією понад 4,3 мільйона глядачів у другому кварталі того року.
Через кілька днів Нефф отримав повідомлення від медіарепортера CNN Олівера Дарсі. Починаючи з 2013 року Нефф анонімно писав на AutoAdmit — інтернет-форумі, який був своєрідним аналогом 4chan для студентів юридичних факультетів і юристів, одержимих інтернетом. Під псевдонімом «CharlesXII», посилаючись на шведського короля-воїна XVIII століття, Нефф опублікував на сайті тисячі дописів, деякі з них містили расистські, сексистські та гомофобні жарти.
Дарсі отримав інформацію про те, що Нефф був автором під псевдонімом «CharlesXII», і планував оприлюднити свої висновки. Коли матеріал вийшов на початку липня, це стало для Неффа нищівним ударом, хоча й не повною несподіванкою. Його справжня особа була своєрідною відкритою таємницею на форумі ще з 2017 року, коли він брав участь у матеріалі Washington Post «Date Lab» і вставив туди кілька внутрішніх жартів із форуму. На Fox Нефф час від часу навмисно використовував лінгвістичні звороти з форуму у сценаріях, які Карлсон зачитував в ефірі.
Після публікації матеріалу Дарсі Карлсон — як він пізніше стверджував, під тиском керівництва Fox — попросив Неффа піти у відставку. У понеділковому ефірі після відставки Неффа Карлсон виголосив своєрідне «вибачення без вибачення», засудивши коментарі Неффа як «неправильні», але водночас кинувши шпильку на адресу «упирів, які тепер тріумфально б’ють себе в груди через знищення молодої людини».
У ретроспективі Нефф сказав, що не тримає рішення проти Карлсона, хоча й досі вважає, що став жертвою надмірно завзятої «культури скасування», яка особливо жорстоко переслідує відомих консерваторів. «Це багато в чому вина через асоціацію», — сказав він про матеріал CNN, применшуючи грубість власних коментарів. «Це був сайт із нульовою цензурою, на якому я сидів сім років, і найгірше, що вони змогли знайти, — це те, що одного разу я висміяв людей, які називають себе гурманами, сказавши “foodie faggots”».
Втім, він визнав, що зараз, можливо, вчинив би інакше. «Я мав зрозуміти, що живу в небезпечні часи, і припинити публікувати — або, якщо вже публікувати, видалити акаунт, створити новий і додати більше чорнила для кальмара, — сказав він. — А надзвичайно дурною причиною, чому я цього не зробив, було те, що я був там досить популярним користувачем — людиною, яку загалом любили. Я не хотів усе це просто зруйнувати».
ВІД «БЛЕЙКGPT» ДО ДОВІРЕНОГО РАДНИКА КІРКА
У роки «поневірянь», як Нефф називає період після звільнення, він, за його словами, перебував у досить пригніченому стані. Протягом шести місяців він не міг змусити себе прочитати навіть короткий роман, не кажучи вже про улюблені історичні томи. «Я читав одну сторінку і не міг достатньо зосередитися, щоб продовжити», — розповів він.
Час від часу він писав як фрилансер для The Spectator і Revolver News, сайту, заснованого консервативним ученим і майбутнім чиновником Держдепартаменту Трампа Дарреном Бітті, але йому було важко знайти в цьому мотивацію. Особливо важким періодом став 2021 рік, коли він за контрактом писав сценарії для Стью Пітерса — репера, який став мисливцем за головами, а потім інтернет-конспірологом, що здобув певну популярність під час пандемії як антивакцинаторський інфлюенсер. Нефф припинив писати для Пітерса наприкінці 2023 року, коли той дедалі відкритіше переходив до конспірологічних та антисемітських поглядів.
Наприкінці 2022 року директорка з маркетингу TPUSA Марина Мінас, яка раніше працювала з Неффом у Fox, порекомендувала його на вакантну посаду продюсера The Charlie Kirk Show. Спочатку Нефф скептично ставився до роботи на Кірка, якого знав за репутацією як дещо дивакуватого лібертаріанця та провокатора, чиї прихильники колись одягали дорослі підгузки, протестуючи проти «безпечних просторів» в університетах. Але кілька друзів, які знали Кірка, включно з Карлсоном, переконали Неффа прийняти пропозицію. Карлсон запевнив його, що Кірк пережив справжню ідеологічну та релігійну трансформацію. Остаточно рішення закріпила телефонна розмова з Кірком.
«Чарлі сказав: “Блейку, я хочу тебе найняти, а коли ти переїдеш сюди, у Фінікс, я хочу поставити тебе в ефір, щоб показати, що я не заляканий”» навалою «вокерів», — згадував Нефф. «“Я не збираюся думати, що тобі є чого боятися”».
Після повноцінного приєднання до шоу в грудні 2022 року Нефф швидко встановив із Кірком особливий зв’язок. Вражений енциклопедичною пам’яттю Неффа на маловідомі історичні факти, Кірк прозвав його «БлейкGPT» і під час тривалих польотів та автомобільних поїздок любив перевіряти його знання про римських імператорів або династію Мін. Коли Нефф приєднався до шоу, Кірк уже перебував у процесі ідеологічної еволюції — від молодого лібертаріанця, прихильного до імміграції, до більш ортодоксального націоналіста MAGA. Він дедалі більше покладався на Неффа у формулюванні своїх нових політичних інтуїцій.
«Іноді це було так: “Блейку, як нам ставитися до цих питань імміграції?” або “Як нам описувати людям дострокове голосування?” — згадував Нефф. — Я думаю, що допомагав йому краще пояснювати [свої позиції] і давав йому значну частину лексики, щоб робити це добре».
Нефф також ненав’язливо підштовхував Кірка далі в більш провокативний і трансгресивний простір, характерний для інтернет-правих. Напередодні дня народження Мартіна Лютера Кінга-молодшого у 2024 році Нефф запропонував Кірку зробити критичний сюжет про відомого борця за громадянські права. «Я сказав Чарлі: “Знаєш, є складніші аспекти історії МЛК. Насправді на момент смерті він був досить лівим”», — розповів Нефф. Кірк схвалив ідею, а потім розрекламував майбутній сюжет під час подкасту. Це привернуло увагу журналіста WIRED і призвело до появи критичної статті. У відповідь на неї Кірк наказав Неффу розширити сюжет до повноцінної програми, яка вийшла в День Мартіна Лютера Кінга під назвою «Міф про МЛК».
Після перемоги Трампа на виборах 2024 року Нефф також непомітно використав свою близькість до Кірка, щоб впливати на кадрові рішення адміністрації Трампа. За лаштунками він переконував Кірка підтримати кандидатуру своєї давньої подруги та час від часу співавторки Сари Б. Роджерс, яку Трамп зрештою призначив заступницею держсекретаря з питань публічної дипломатії. «Блейк допоміг мені зустрітися з Чарлі, а Чарлі потім підтримував мене в усіляких кабінетах», — сказала Роджерс. «Я завдячую їм обом».
На початку 2025 року Нефф і Кірк почали дедалі частіше розмовляти на одну конкретну тему: Ізраїль. Нефф помітив в інтернеті, що молоді консерватори дедалі критичніше ставляться до підтримки Ізраїлю з боку США, а частина цієї критики переходить у відверто антисемітську площину. За словами Неффа, Кірк, чиї власні погляди на це питання зміщувалися від твердої проізраїльської позиції, був відкритий до серйозної геостратегічної критики підтримки Ізраїлю з боку США, але водночас бачив у посиленні антисемітизму праворуч реальну моральну й політичну небезпеку.
«Одного разу — і це мене неабияк потішило — він запитав: “Блейку, чому люди ненавидять євреїв?”» — згадував Нефф. Кірк доручив йому виробити проміжну позицію, яка дозволяла б критикувати Ізраїль, але не легітимізувала антисемітизм. «“Прочитай усе, що можеш, про ізраїльсько-палестинський конфлікт, щоб ти знав про нього все, і я міг звернутися до тебе, коли мені щось буде потрібно знати”, — згадував Нефф слова Кірка».
У вересні того року Нефф читав Righteous Victims, 800-сторінкову історію ізраїльсько-палестинського конфлікту ізраїльського історика Бенні Морріса, коли Кірк попросив його приєднатися до короткої поїздки до Юти на захід в Університеті долини Юти. Кірк очікував запитань щодо Ізраїлю від гройперів — самоназваних послідовників Ніка Фуентеса — і хотів востаннє обговорити можливі відповіді з Неффом. Напередодні заходу Кірк, Нефф, Маккой і християнський автор Френк Турек провели Zoom-розмову з кількома іншими союзниками TPUSA. Після зустрічі Кірк запропонував Туреку сходити поїсти разом із Неффом. «Думаю, Блейк тобі дуже сподобається», — згадує Турек слова Кірка. «Він моя зброя номер один».
Під час поїздки до кампусу Університету долини Юти Кірк написав Неффу з останнім проханням: коротко захистити моногамію. Нефф, який їхав у позашляховику позаду Кірка, надіслав йому свої думки в текстовому повідомленні. Кірк відповів на нього емодзі з піднятим великим пальцем.
На заході Нефф гортав телефон приблизно за шість метрів ліворуч від Кірка, коли почув те, що спочатку сприйняв за вибух петарди перед собою. Він подивився в натовп, а потім у бік намету, де виступав Кірк. «Ви можете уявити, що я побачив», — розповів Нефф, і його голос трохи зламався.
ПІСЛЯ ВБИВСТВА КІРКА
У приймальному відділенні лікарні Тімпаногос-Ріджинал першою думкою Неффа була дружина Кірка Еріка та двоє його дітей. Друга думка, сповнена тривоги, була про Кендіс Оуенс. «Я буквально розмовляв із кимось у лікарні, і якимось чином зайшла мова про Кендіс, і хтось із нас сказав: “О, Кендіс зараз збожеволіє”».
Нефф не знав Оуенс особисто — вона залишила посаду директора з комунікацій TPUSA у 2019 році, коли Нефф ще працював у Fox, — але спостерігав за її еволюцією в інтернеті, де Оуенс вела боротьбу одночасно проти Ізраїлю, який вона називала «демонічною державою», та Бріжит Макрон, першої леді Франції, про яку вона стверджувала, що та насправді є чоловіком. Майже одразу після стрілянини Нефф побоювався, що Оуенс спрямує ті самі конспірологічні енергії на смерть Кірка. «Я приблизно знав, що станеться», — сказав він.
Як виявилося, Нефф мав підстави для занепокоєння. У наступні місяці Оуенс зосередилася на дедалі ширшому розслідуванні смерті Кірка. Ставлячи під сумнів версію про те, що Тайлер Робінсон, 23-річний чоловік, який постав перед судом за обвинуваченням у вбивстві Кірка, діяв самостійно, вона по-різному припускала, що до змови проти життя Кірка могли бути причетні його колеги з TPUSA, дружина та уряди Ізраїлю, Франції та Єгипту. Оуенс заперечувала, що прямо звинувачувала когось у вбивстві Кірка, заявивши: «Я багато разів стверджувала, що розслідування не змогло дослідити можливі версії — як іноземні, так і пов’язані безпосередньо з організацією Turning Point USA».
Спочатку в штаб-квартирі TPUSA панувала думка, що краще не вступати з Оуенс у пряме протистояння, щоб не привертати додаткової уваги до її звинувачень. Але після того, як Оуенс почала називати співробітників TPUSA поіменно, ця позиція почала руйнуватися. У найближчому оточенні Кірка Нефф був одним із найактивніших прихильників жорсткішої відповіді. «Блейк хотів дати здачі», — сказав Маккой, керівник апарату TPUSA, якого Оуенс підозрювала особисто.
В одному з епізодів The Charlie Kirk Show наприкінці жовтня Нефф анонсував цю стратегію, назвавши невизначені звинувачення проти Маккоя у причетності до смерті Кірка «абсолютно огидними». Після того як Оуенс продовжила висловлювати підозри щодо конкретних співробітників Turning Point, Нефф посилив критику в семихвилинному монолозі наприкінці грудня, прямо назвавши Оуенс і відкинувши її твердження як «або брехню, або інсинуації, кинуті з цілковитим, безвідповідальним нехтуванням правдою».
Пряма критика Оуенс перетворила Неффа на об’єкт підозр серед її союзників. Скептики вимагали від нього пояснити деталі його пересування в день смерті Кірка та заявляли про прогалини в його розповіді про те, де він перебував у години перед стріляниною — звинувачення, які Оуенс підхопила у своєму шоу. Нефф відкинув цю критику як безпідставну: «Я не збираюся стрибати через обручі, відповідаючи на запитання людей, які діють недобросовісно і мають злий намір».
Тепер, через вісім місяців після початку цього обміну, конфлікт набув більш-менш стабільної форми: Нефф і Оуенс регулярно обмінюються шпильками в X. Іноді їхня суперечка набуває майже абсурдистського характеру. В одному з недавніх епізодів свого шоу Оуенс заявила, що Нефф має досвід у «військовій стратегії» — натяк на те, що у 2016–2020 роках Нефф за контрактом неповний робочий день викладав військові настільні ігри студентам Військового коледжу морської піхоти. Коледж припинив співпрацю з Неффом у 2020 році після публікації матеріалу CNN про його діяльність на AutoAdmit.
Коли я запитав Неффа, що, на його думку, стоїть за критикою Оуенс, він звернувся до психоаналітичної інтерпретації. «Я думаю, вона ненавидить Еріку, і думаю, що в глибині душі вона ображалася і заздрила Чарлі, бо він був відомішим за неї, — сказав він. — Вона бачила всю любов, яку Еріка отримувала як його вдова, і це викликало в ній злість та образу, тому що вона величезна нарциска. Тому я думаю, вона вірить, що це зробив Тайлер Робінсон, і хоче, щоб його виправдали, бо це завдасть болю Еріці».
Оуенс у відповідь заявила: «Ідея про те, що між мною і Чарлі була якась заздрість, просто сміховинна», додавши, що Нефф «озлоблений через те, що йому не вдалося замінити Чарлі у його програмі»
НЕФФ І ТАКЕР КАРЛСОН
Водночас гучна сварка між Оуенс і TPUSA відбувалася паралельно з ще складнішою ситуацією для Неффа — його відносинами зі старим начальником.
Через дев’ять днів після смерті Кірка Карлсон прилетів до Фінікса, щоб стати співведучим The Charlie Kirk Show. Там він розповів історію звільнення Неффа з Fox — «найсумніший момент за мої 15 років там» — і щедро хвалив Кірка за те, що той дав Неффу другий шанс. «Я люблю Блейка, — сказав Карлсон, сидячи навпроти Неффа й Колвета. — Він просто чудова людина і глибоко порядна людина».
Відтоді відносини стали напруженішими. Нефф обережно критикує Карлсона публічно, оскільки той зберігає зв’язок із TPUSA. Але Нефф розповів мені, що його непокоїть твердження Карлсона про те, що Кірка вбили насамперед через його «еволюцію поглядів на Ізраїль» — твердження, яке Нефф назвав у X брехнею. Він також критикував рішення Карлсона запросити у свою програму гостя, який поставив під сумнів версію про самотнього стрільця та критикував Еріку Кірк за нібито недостатній прояв скорботи після смерті чоловіка.
«Іноді він говорив речі, які мені не подобалися, він робив випуски своєї програми, які мені не подобалися, і я публічно про це говорив», — розповів Нефф. Він згадав дружнє інтерв’ю Карлсона з Фуентесом у грудні минулого року. «Мені це не сподобалося, і мені не сподобалося, як усе це відбулося».
«Бідний хлопець. Він просто не на своєму місці, і мені його шкода», — сказав Карлсон, який в іншому відмовився коментувати цю статтю.
Коли я запитав Неффа, що він думає про зосередженість Карлсона на Ізраїлі — і чи впізнає він її за часами роботи у Fox, — Нефф ухилився від прямої відповіді. «Я думаю, Такер сам про це говорив: він вважає, що сьогодні говорить зовсім інші речі, ніж ті, які говорив на Fox». Але він поставив під сумнів твердження Карлсона, що зміни сталися через те, що тепер він може говорити те, чого не міг у Fox. За винятком історії з Максін Вотерс, Нефф сказав: «Я не відчував, що нами там контролювали чи цензурували». У цьому сенсі, «те, на чому Такер сьогодні найбільше зосереджений, на мій погляд, справді відрізняється від того, на чому він був зосереджений у Fox».
Водночас Нефф визнав, що бачить щось знайоме в недавньому захопленні Карлсона фантастичними версіями подій — від його відкритості до різних альтернативних теорій щодо терактів 11 вересня до нового переконання в існуванні демонів.
«Він, мабуть, був більш відкритий, ніж я, до різних історій [і думки], що за лаштунками може відбуватися щось масштабніше, невидиме», — сказав Нефф, але заперечив, що ця схильність коли-небудь переходила на «територію, яка, якщо не вживати точнішого слова, була шкідливою для країни».
ВІД РУЙНУВАННЯ МЕЖ ДО ЇХ ВІДНОВЛЕННЯ
Нефф відмовився розширювати свою критику Карлсона, але вона вказує на центральну іронію його кар’єри: після десятиліття, протягом якого він руйнував межу між консервативним мейнстримом та інтернет-маргінесом, Нефф тепер намагається відновити своєрідний cordon sanitaire навколо того, що вважає небезпечною конспірологічною частиною правих.
«У міру того як консерватизм наближався до ідеології Блейка, він тепер бачить себе захисником нового типу консерватизму від загроз з боку інфлюенсерів, яких я назвав би “божевільним клоунським популізмом”», — сказав Ґрір, який, як і Нефф, зрештою був звільнений із Caller після того, як стало відомо про його псевдонімну діяльність на сайті альт-правих.
Нефф не заперечує цю базову динаміку, хоча заперечує припущення, що він «витягує драбину», щоб виключити з руху правих людей, із якими не погоджується. За його словами, він намагається створити здорову дискусію про основне бачення правих, не повертаючись до цензури чи «скасування» опонентів. «Ми проти цензури, тому ми цілком дотримуємося позиції, що ви повинні мати право говорити в соціальних мережах, на YouTube, в університетському кампусі або публічно речі, з якими ми не погоджуємося або які вважаємо огидними».
Але, додав він: «Коли ви керуєте політичним рухом, це не просто повна анархія. Ви намагаєтеся визначити цінності… намагаєтеся домовитися, які основні переконання мають поділяти всі. Які переконання ми обговорюємо? А які є огидними переконаннями, абсолютно несумісними з нашим політичним проєктом?»
Але, як неодноразово відкривали для себе покоління політичних бунтарів до Неффа, складне питання полягає не в тому, чи проводити межі, а в тому, де саме їх провести.
Нефф припустив, що праві повинні дотримуватися фундаментального розрізнення, заснованого на тому, «чи є щось правдою, чи ні» — межі, яку, за його словами, його робота для Карлсона і Кірка завжди поважала. Але коли я вказав на можливі проблеми з цим аргументом — наприклад, що навіть багато консерваторів визнають, що лідер їхнього руху демонструє безтурботне нехтування межею між правдою та брехнею, — Нефф частково відступив.
«Один зі способів проводити межі — запитати, чи має це реальний практичний результат» для конкретних політичних цілей MAGA. «Багато конспірологічних і маргінальних речей зазвичай не мають жодного наслідку, крім “я володію таємним знанням і хочу, щоб ми все розсекретили”».
Він навів як приклад дискусію про війну з Іраном. «Якщо ви хочете сказати, що війна з Іраном — катастрофа і ми повинні негайно її припинити, я не думаю, що хтось має проблеми з тим, що ви це говорите. Але якщо весь ваш контент — “євреї обманом втягнули нас у цю війну”, тоді я запитаю: “Гаразд, чому ви акцентуєте саме на цьому?”»
Нефф сказав, що не відчуває особистої відповідальності за подальшу траєкторію таких фігур, як Карлсон, але визнав, що опосередковано розмірковує над можливістю того, що його максималістська позиція щодо свободи слова допомогла створити умови, в яких розквітла радикальна конспірологія. «Я часто про це думав, — сказав він, сьорбаючи холодну каву зі смаком маршмелоу в шкіряній кушетці гримерки. — Ми отримали те, чого хотіли, щодо свободи слова, а це означає, що тепер нам також доводиться терпіти багато речей, які раніше стримувалися».
Він бачить лише два можливі шляхи вперед: «Або ми повинні змиритися з цензурою і пояснити, як саме ми збираємося її застосовувати, або ми повинні пояснити, як ми будемо боротися з цим без цензури. Але ми повинні з цим розібратися».
Я запитав його, чи справді він вірить, що його стратегія боротьби з конспірологією без повернення до цензури може спрацювати, особливо в епоху алгоритмічних медіа, які винагороджують найбільш обурливих і провокативних авторів. Після смерті Кірка більш стриманому посланню його наступників важко пробитися. Нещодавній аналіз The New York Times показав, що щомісячна аудиторія The Charlie Kirk Show на YouTube різко впала після смерті Кірка — нижче аудиторії шоу Оуенс і Карлсона. Представник The Charlie Kirk Show повідомив мені, що середня аудиторія на всіх платформах відновилася до 75 відсотків рівня, який був до стрілянини.
Втім, Нефф каже, що залишається сповненим надії. Він розповів про нещодавню приватну розмову з прихильником теорії про змову навколо смерті Кірка, який визнав, що переглянув частину своїх початкових сумнівів після ознайомлення з доказами, представленими під час попередніх слухань у справі про вбивство Тайлера Робінсона.
«Після стрілянини було стільки розсіяної, нервової енергії, що людям потрібно побачити, як колесо правосуддя обертається», — сказав він.
Але Нефф не звучав цілком переконаним ані в тому, що правда переможе, ані в тому, що його здатність переконувати зможе подолати вир конспірологічного мислення, який його оточує.
«Як сказав би Чарлі, ми робимо щось не тому, що знаємо, що це спрацює, а тому, що це правильно».
Я запитав його, чи, знаючи все, що він знає тепер, він не шкодує, що просто не став юристом.
Він похитав головою.
«Я пережив цікаві події, я впливав на цікаві події, і я ніколи особливо не думав: “О, шкода, що я просто не пішов до юридичної школи”, — сказав він, сьорбаючи холодну каву. — Думаю, я отримав те, чого шукав».
Автор: Ян Ворд
10 вересня 2026 року
