Віталій КУЛИК, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства
На парламентських виборах у Словаччині перемогла партія “Звичайні люди та незалежні особистості” OľaNO. Вони отримали 25,02% голосів, або 53 мандати у парламенті (всього у Словаччині 150 депутатів). Через величезний відрив від потенційних партнерів по коаліції ця партія напевно отримає посаду прем’єр-міністра.
Чинна партія влади SMER-SD, яка керувала державою з 2006 року (із нетривалою перервою в 2010-12 роках), отримала 2 місце з 18,3% (38 мандатів), але ймовірно піде в опозицію, оскільки всі її партнери по коаліції не подолали виборчий бар’єр і лишаються поза парламентом.
Зокрема, поза парламентом лишилися обидві угорські партії, чого ще ніколи не було в історії Словаччини (угорська меншина складає близько 10% населення країни).
Що цікавого в OľaNO окрім того, що ліберали та ліві називають цю політсилу “консервативними популістами” і навіть “квірфашистами”? Партія “Звичайні люди та незалежні особистості” створена на основі концепції “партії – мережі”.
Я вже писав, про те, що такі партії починають тіснити традиційні партії та конкурувати за владу (читайте тут – https://site.ua/vitalii.kulik/24241/).
Трохи історії
OľaNO була створена у 2010 році невеликою громадською ініціативою “Звичайні люди” на чолі з Ігорем Матовичем. Ініціатива виступала за обмеження влади політиків та боролися з клієнтолізмом і корупцією. В 2010 році Матович, Мартін Фецко, Йозеф Віскупіч увійшли до списку “Партії свободи та солідарності” Ріхарда Суліка. Як сказав сам Матович: «Ми погодилися. Але я не міг змиритися з тим, що ми отримали три відсотки і голоси допомогли б саме тии, кого ми хочемо виключити з політики. ”
Вже наприкінці 2010 – початку 2011 року “звичайні люди” вийшли з “Партії свободи та солідарності” і розпочвли роботу по створенню власної партії. Вона була зареєстрована мінюстом Словаччини в листопаді 2011 року.
На парламентських виборах 2012 року партія “Звичайні люди та незалежні особистості” OľaNO виставили власний список,. В результаті виборів OľaNO отримали 8,55% підтримки та 16 мандатів. Рух був представлений в керівництві Національної ради – Еріка Юринова була одним із віце-президентів парламенту. Мартін Fecko був головою Комітету по спеціальному контролю за контролю за Бюро національної безпеки.
На парламентських виборах у березні 2016 року OĽaNO-NOVA несподівано отримала 11,02% голосів (їм прогнозували – 8,8%). Цього разу в них було вже 19 місць у Національній раді і вони стали третьою політсилою в країні.
В 2020 році OľaNO перемогла з рахунком з розгромним рахунком в 25% (хоча ще в грудні їм соціологи давали не більше 8%) і буде формувати уряд.
Що пропонують “звичайні люди”?
Партія представила власну виборчу програму лише 1 лютого 2020 року. Порівняно з програмою 2016 року вона була дуже короткою, містила лише 11 питань щодо вимоги обов”язкового референдуму (це основна позиція – для участі в будь-якій коаліції). В Словаччині референдуми є консультативними і потребують імплементації результатів через парламент. “Звичайні люди” вимагають введення “обов”язкового референдуму”, без дадаткових голосувань в парламенті.
На референдумі OľaNO планує з”ясувати думку громадян при ухвалені рішень про: – матеріальну відповідальність посадовців за свої рішення; – покриття медичними страховками усіх випадків та безкоштовне лікавання хворих на рак в будь-якій точці ЄС за рахунок кампанії.– якщо людина засудить когось за корупцію, вона отримає винагороду в розмірі 50% того, що повертається державі.
“Прості люди” також пропонують запровадити безкоштовний транспорт не лише у поїздах, а й автобусах та громадському транспорті для дітей, студентів, пенсіонерів та інвалідів-візочників, а також обов’язковий дитячий садок від трьох років для дітей із соціально незахищених груп.
Два питання стосуються виборів. OĽaNO пропонує, щоб усі, хто прийшов голосувати на парламентських виборах, отримували 10% знижку на всі податки та збори протягом наступних чотирьох років .
Вони також хочуть мати можливість голосувати з-за кордону лише за паспортом.
Варто також відзначити, що текст програми OľaNO був написаний в форматі співтворчості самими прихильникам за мінімальної промодерації.
Так звана “велика програма партії 2020” – “Чесно, мужньо, для людей”: містить 900 законодавчих ініціатив, які також були сформульовані методом крайфандингу (https://www.obycajniludia.sk/program-listovat-online/#page=1).
Список партії, як стверджує Denys Sultanhaliiev,формувався майже рандомним способом: партія“буквально набрала купу бажаючих з народу (від бізнесменів до робітників, список очолює звичайна провінційна вчителька, наприклад) незалежно від їх політичних поглядів, влаштували внутрішній конкурс і цим списком виграли вибори за рахунок того, що на місцях реально організація була горизонтальна”.
Другою опцією було залучення до списку та виборчої кампанії відомих та популярних людей. Першим рейтинговим кандидатом була “звичайна жінка зі Сходу”, вчителька Марія Шофранко , другим – аналітик безпеки Ярослав Надь (Nаď), третім – колишній поліцейський Лукаш Киселіца. Тодішні депутати Європарламенту з OľaNOзайняли останні місця в бюлетені. Однак лідер Шофранко відійшла від виборчої кампанії через короткий час через хворобу, а передвиборну кампанію очолив – Ігор Матович.
Третя “фішка” – боротьба з корупцією. Ігор Матович був постійно в фокусі антикорупційних скандалів. Він відверто та агресивно “мочив” правлячу політсилу Smer та прем’єра. Так Матович побудував лінії критики на викриттях зв”язків влади з італійською мафією, прив”язці очільників уряду до вбивства журналіста Яна Куціяка в 2018 році (замовники вбивства на чолі з Маріаном Кочнером зараз під судом, а самого Кочнера тісно пов”язували з партією Smer).
Після перемоги ігор Матович заявив, що ставить перед собою завдання сформувати конституційну більшість та перезавантажити судову систему. Також, він готовий поступатися портфелями у своєму уряді, але принципово залишить за своїми посаду міністра внутрішніх справ для завершення обійцяних антикорупційних розслідувань.
Також, “Звичайні люди” одним з перших рішень майбутньої коаліції бачать ухвалення конституційного закону про “обов”язковий референдум”.
Платформа залучення прихільників OľaNO продовжує функціонувати і виборці накидають нові ініціативи, які варто було б ухвалити партії.
Звичайно, “звичайні люди” – це відверто популістська партія. І її лідери активно заграють з консервативним обивателем, експлуатуючи фобії та забобони. Бо другим “злом” після корупції у владі і клієнтизму політиків Матович називає мігрантів та “толерастію” Євросоюзу. Але такі настрої в самій Словаччині. “Звичайні люди” лише серфінгують на них.
