З новим днем, мої любі
67 днів, як ми збираємо свою горє по шматочках
Весь час шукаю новини про Маріуполь. Так хочеться почути: рішучим наступом ЗСУ знята блокада Маріуполя, місто деокуповане. Або ж: блокада прорвана, захисники і мирні жителі вийшли. Чи те, що ми очікуємо останніми днями: мирні жителі і поранені змогли покинути блоковане місто і зараз в безпеці. Навіть ці 20 душ – це маленька радість. Але все одно в очах сльози. Бо це не всі вони, що вже стали рідними.
І я розумію, чому не йдеться про поранених. Бо мстивий нелюд мріє знищити і розтоптати все, що опирається, все, що інакше, українське, що сильнише, навіть у меншості.
Я сподіваюсь всім своїм єством, що світова спільнота і зсу врятують живих і вже мертвих. Бо ми стикнулися з таким ворогом, що потрібно захищати ще й мертвих.
Ця війна не закінчиться в нас з її закінченням. Вона з нами назавжди.
Тому нам важливо берегти один одного. Бо ми всі переживаємо зараз спільне горе і кожен ще своє особисте.
Ми не завжди бачимо за посмішкою колеги чи сусідки всієї глибини її відчаю.
Ми не завжди відчуваємо за стриманою поведінкою знайомого жахіть його снів.
Ми не завжди помічаємо за дитячими піснями про Калину і Бійрактара страх світу, який ще вчора обіцяв лише добро.
Тому нам треба наповнювати для них і для себе самих цей світ Добром і Любовью. Щоб відігріти наші душі. Щоб творити новий, щирий світ, де немає місця нелюдськості.
Бо там де Любов, неживе відмирає природнім шляхом, а живе розквітає і народжує нове.
Тож наближуємо перемогу разом з нашими #ЗСУ
Нехай живуть захисники і мирні Маріуполя 🙏
Обіймаю вас, мої любі!❤️
Все буде Україна!💙💛
Арт від Оля Гайдамака
Джерело: Facebook
