Геополітична напруга навколо Ірану знову виходить на передній план, і дедалі більше аналітиків намагаються спрогнозувати подальший розвиток подій. Чи можливий дипломатичний вихід із кризи, чи світ наближається до нової фази силового протистояння? Ці питання особливо гостро звучать у контексті інтересів США, Ізраїлю та країн Перської затоки, де ставки надзвичайно високі — від енергетичної безпеки до контролю над ключовими морськими шляхами.
Нижче — один із таких прогнозів від колишнього депутата парламенту Сингапуру, впливового дипломата та політика Келвіна ЧЕНГА, сформульований із позиції зовнішнього спостерігача, який пропонує власне бачення можливого сценарію розвитку ситуації навколо Ірану найближчим часом.
Ось що, на мою думку, відбудеться в Ірані найближчим часом.
На жаль, дипломатичні зусилля зазнають невдачі, оскільки позиції сторін надто розходяться. Неможливо укласти угоду, коли вихідні позиції надто віддалені одна від одної й містять пункти, що унеможливлюють її укладення.
Крім того, США усвідомлюють, що не можуть зупинитися зараз. Якщо вони зараз припинять військові дії, це означатиме зраду країн Перської затоки, і вони не лише програють війну, а й втратять контроль над регіоном.
Їм потрібно перемогти іранський режим, можливо, не шляхом зміни режиму, але принаймні шляхом зміни поведінки.
США, ймовірно, зроблять наступне:
1) Захоплять та виведуть з ладу острів Харг. З острова Харг експортується 90% іранської нафти. Якщо його вивести з ладу, це перекриє фінансування режиму.
Вони не намагатимуться утримувати острів Харг, оскільки він занадто близько до материка. Американським військам потрібно лише вивести його з ладу, а потім блокувати.
КВІР завдасть удару у відповідь по нафтогазових об’єктах країн Перської затоки, тож або США впевнені, що зможуть зберегти той самий рівень влучності, або ще більше обмежать його можливості наносити удари шляхом деградації.
- Ізраїль продовжуватиме вбивства іранського керівництва, щоб погіршити його здатність до управління. Ізраїль також атакуватиме іншу допоміжну інфраструктуру, таку як енергомережа, а також здійснюватиме кібератаки.
- З’явиться надія, що погіршення здатності до управління та вичерпання коштів підвищать ймовірність повстання проти режиму. Я не думаю, що це станеться, оскільки КВІР надто міцно вкорінився в економіці. Але він буде достатньо ослаблений, щоб змушений був домовлятися з місцевою опозицією, а отже, матиме менше можливостей вести закордонні війни.
4) Необхідно забезпечити безпеку Ормузької протоки. США, ймовірно, спробують захопити Великий і Малий острови Тунб та острів Абу-Муса. Це дасть США та арабським країнам Перської затоки контроль над протокою. Араби й так оскаржують право Ірану на ці острови.
Оскільки це війна, ситуація швидко змінюється. Чи все відбудеться так, як я думаю, не відомо. Але якби я був на місці США/Ізраїлю/Ради співробітництва арабських держав Перської затоки, я вважаю, що це мої найкращі варіанти.
автор – Келвін ЧЕНГ, колишній депутат парламенту Сінгапуру. Зараз він є почесним консулом Республіки Сербія в Сінгапурі.
