Суверенність – стан/якість середовища взаємодарування в місці зустрічі Безумовної Любові з будь-якою Любов’ю, що має напрямок. Суверен – той, що проводить Суверенність тотально всім собою. Суверенітет – результат взаємодії між собою мінімум двох Суверенів (може бути більше). Часопросторовий масштаб Суверенітету залежить від масштабу Суверенів, які його виявляють.
Спробували зіграти Суверенну Гру в масштабах Українства.
Виявилося, що не будучи Сувереном увійти в неї неможливо. В Гру, як повноправні учасники, не змогли увійти ні Суб’єкти різної етимології, ні класичні Стратеги, ні Громадяни різної ступені активності та щирості, ні зовнішні Деміурги або Боги-Творці.
Вийшло, що Суверен може бути Деміургом, Суб’єктом, Стратегом або Громадянином, а ось Суб’єкти, Громадяни, Стратеги або Деміурги Сувереном бути не можуть. Далі більше, виявилося, що Народ може бути Сувереном та джерелом Суверенності, а Держава, Політична Нація, Громадянське Суспільство не можуть бути Сувереном, проводити якості Суверенності та будувати інституції справжнього Суверенітету.
Варто зауважити, що недостатньо просто оголосити власний Суверенітет не маючи відповідних першоджерельних станів/якостей. Суверенітет і самоізоляція різні речі, Суверенітет може бути самодостатнім, а от самодостатність сама по собі не призводить автоматично до появи Суверенітету.
Всі види “суверенітетів” (державний, економічний, фінансовий, технологічний, продовольчий, освітній, культурний, світоглядний і т.д.) без Суверенів з якостями Суверенності є просто пшиком, нічим не підкріпленим симулякром.
Самопроголошення таких “суверенітетів” не відміняє колоніальний статус територій і населення де він був озвучений.
Як висновок, перефразовуючи один відомий афоризм: “Безумовна Любов без конкретної Любові найповільніший шлях до Перемоги, а обумовлена Любов без Безумовної Любові то метушня перед неминучою Поразкою”. Взаємодарування різних видів Любові породжує Суверенність.
Приблизно так і виглядає наша “Формула Перемоги”, проста й зрозуміла. Можна втілювати.
автор – Олександр ДУДКА-БУЛИГА,
картина – ілюстрація: Олег Шупляк “Час сіяти”. 2025 р. Акрил, папір. 70х100 см. Із циклу “Коли сузір’я були іншими”.
