Принцип єдності. Усе в Природі перебуває в єдності: людина, жива та нежива матерія, енергії, те, що відкрито людині і те, що приховане за завісою таїни. Єдність то є взаємозв’язок речей і процесів, що утворює цілісну систему взаємодії, що є внутрішньо стійкою в змінах і водночас вміщена в більш широку систему – у складі нескінченного в часі і просторі Всесвіту.
Принцип ідеалу. Споглядаючи єдність, Ладич приймає її як основу при творенні ідеї. Дуже добре про цей принцип сказав Платон в “Тімеї”: “Якщо деміурґ будь-якої речі споглядає на незмінно суще і бере його в якості прототипу при створенні ідеї і властивостей цієї речі, все безумовно вийде прекрасним; якщо ж він дивиться на щось, що вже виникло і користується ним як першообразом, твір його вийде дурним”.
Принцип суб’єктності. Втілюючи ідею, Ладич стає творцем, носієм власної суб’єктивної реалії, формує власні основи й елементи буття чи знання, особисті благо та Шлях.
Принцип множинності. Ладич усвідомлює існування необмеженної множини основ і елементів буття чи знання, а заразом і шляхів – моделей практичної реалізації індивідуальної та соціальної орґанізації, віри, науки тощо.
Принцип гармонії. Усвідомлюючи множинність, Ладич вдається до гармонізації – узгодження різнорідних та протилежних елементів, їх проявів у єдності. За цим принципом: “Кожне місце хтось уподобає, і у кожного є своє місце”. Цей принцип можна також назвати органічним або природнім.
Принцип всезагального блага. Гармонізація множини природньо-правових благ кожного Ладича одне з одним і з благом Природи, обумовлює всезагальне благо – благо Ладу.
Принцип недомінації. Ми розуміємо під “домінацією” – насадження волі одного суб’єкту попри волю іншого, чи-то робиться грубою силою, чи-то маніпуляцією. Заради всезагального блага, Ладич свідомо відмовляється від домінації – над іншими Ладичами, Спільнотами та Природою.
Тому, основною світоглядною парадигмою синархіста, є:
“Єдність та свідома співпраця протилежностей”.
автор – Тарас БЕБЕШКО
нагалада – Tsecka Er
