Варто визнати, що наведені нижче дані не обмежуються лише суворою статистикою. Показники відрізняються залежно від методів підрахунку, валютних курсів і паритету купівельної спроможності (не кажучи вже про подекуди дивні назви областей — Excel присвоює їх автоматично, і я не можу їх змінити). Попри це, вони дають змогу побачити як стійкість українців перед економічними викликами, так і слабкі місця цієї стійкості.
Ці дані також дозволяють зіставити економічні труднощі України з обсягом її економічного виробництва, який у 2025 році становив 214 мільярдів доларів США в номінальному вираженні. Однак у реальному вимірі цей показник скоротився до лише 80 мільярдів доларів США (у доларах 2015 року з урахуванням купівельної спроможності).
Різниця між цими двома показниками — номінальним і реальним валовим внутрішнім продуктом — пояснюється передусім обвалом української гривні щодо інших валют, а також високою внутрішньою інфляцією. Той самий товар раптом почав коштувати в кілька разів дорожче, а орендна плата за ту саму квартиру стрімко зросла. У номінальному вираженні Україна виробила товарів і послуг на 214 мільярдів доларів США, але в реальному вимірі їхня вартість становила лише 80 мільярдів доларів у цінах 2015 року.
Джерело: Світовий банк, 2026 рік; власна візуалізація.
Перші тижні війни
Коли українці прокинулися 24 лютого 2022 року, на них чекали шок від вибухів бомб і ракет. Дехто ще навіть не усвідомлював, що саме відбувається.
У той час економіку регулярно паралізували й карантинні обмеження, пов’язані з пандемією COVID-19, яка все ще тривала. Тому Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) створила систему моніторингу поточної активності, щоб відстежувати щотижневі економічні зміни. Вона охоплювала й Україну, що давало змогу майже в реальному часі фіксувати економічну активність на місцях за допомогою даних про поведінку користувачів в інтернеті.
Кожна окрема точка на графіку відображає економічну динаміку порівняно з відповідним тижнем попереднього року. Тобто показник за тиждень, на який припало 24 лютого 2022 року, порівнюється з показником за тиждень, на який припало 24 лютого 2021-го.
Коли російські військові колони наближалися до українських міст, швидко стало зрозуміло, що про звичний спосіб життя доведеться забути. Упродовж лише одного тижня економічна активність впала на 16 відсоткових пунктів порівняно з аналогічним тижнем попереднього року, хоча й тоді економічне життя вже було пригальмоване карантинними обмеженнями.
Попри це, українці продовжували ходити на роботу й підтримувати функціонування суспільства, навіть коли російські війська наступали на Київ, Суми та Харків. Перші ознаки полегшення з’явилися після того, як розосередилася російська військова колона поблизу столиці й минула найгостріша загроза захоплення Києва. Щось подібне відбулося й поблизу Харкова — другого за величиною міста України.
Однак російська армія швидко перегрупувалася й приблизно у травні–червні 2022 року розпочала наступ на Донбасі. Цей наступ, а також виснажлива війна на виснаження, що тривала протягом літа, відображені й у статистиці: економічна динаміка впродовж усього цього періоду залишалася стабільно негативною. Це відповідає тому факту, що економічна активність відображає не лише поточний стан справ, а й очікування щодо майбутнього.
Відповідно, у вересні економіка помітно пожвавилася: контрнаступи звільнили значні території Харківської та Херсонської областей і відкинули російські війська за Дніпро. Населення охопила певна хвиля ентузіазму — люди стали менше заощаджувати на випадок ще гірших часів, натомість більше витрачали та інвестували.
Національний банк України також зафіксував цю зміну. Уже у квітні, після відступу російських військ із Київської, Сумської та Чернігівської областей, країна почала повертатися до життя. Кафе й ресторани швидко відновлювали роботу, їхні доходи зростали, метрополітен і таксі зафіксували різке збільшення кількості поїздок, а українці почали відкривати нові підприємства.
На жаль, після того як масштабна хвиля інфляції вщухла, а карантинні обмеження остаточно відійшли в минуле, більшість людей втратила інтерес до відстеження поточних змін у реальному часі. Саме тому подальших даних такого типу в нашому розпорядженні немає.
Оцінка економічних втрат
Попри ознаки відновлення, ціна, яку Україна змушена платити за війну, залишається надзвичайно високою. Станом на травень 2022 року, тобто до вересневого пожвавлення, обсяги економічного виробництва скоротилися в кожній області, крім Закарпатської та Львівської.
Особливо сильним падіння було в областях поблизу лінії фронту:
– Миколаївська область — мінус 91%;
– Херсонська область — мінус 75%;
– Харківська область — мінус 60%;
– Запорізька область — мінус 49%;
– Сумська та Чернігівська області — мінус 42–44%;
– Дніпропетровська область — мінус 34%.
На жаль, актуальніших даних про подальшу динаміку немає.
Проблема ще серйозніша, якщо врахувати, що регіони, які постраждали найбільше, за винятком самого Києва, належать до найпотужніших економічних регіонів країни. Тому відносне падіння завдає їм непропорційно великих збитків.
Візьмімо, наприклад, Дніпропетровську область, на яку припадає близько 23% українського економічного виробництва. Або ті частини Донецької області, які до 2022 року ще не були окуповані й мали розвинену сталеливарну та металургійну промисловість, зокрема «Азовсталь» у Маріуполі та «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Те саме стосується Харкова з його потужною промисловою базою та великим ІТ-сектором, а також Одеси — важливих воріт України до світових ринків, яка перебуває під постійним тиском російських авіаударів.
Джерело: Tables_Charts_2026-Q3_en.xlsx, власна візуалізація.
Відповідно, станом на квітень 2026 року саме в цих регіонах спостерігається найбільша кількість пошкоджених або зруйнованих будівель та об’єктів інфраструктури. Загалом зруйнованими або пошкодженими вважаються 13% житлового фонду, що зачіпає близько 2,5 мільйона домогосподарств.
Станом на грудень 2025 року приблизно 6 мільйонів громадян України офіційно зареєстровані як біженці, а ще 3,6 мільйона людей є внутрішньо переміщеними особами.
Наслідки цього відчувають усі: через зростання орендної плати, збільшення повсякденних витрат, а також необхідність розчищати завали й прибирати уламки. Київська школа економіки оцінює лише витрати на розчищення завалів у 27 мільярдів доларів США. За оцінкою Світового банку, станом на 2025 рік прямі збитки від воєнних руйнувань становили близько 170 мільярдів доларів США.
Але Україна зазнає втрат і через недоотримані доходи та скорочення виробництва — багато підприємств простоюють. До цього додаються непрямі витрати, пов’язані з війною: посилення заходів безпеки для працівників, захист і забезпечення функціонування критичної інфраструктури, а також необхідність адаптуватися до нових умов.
Сукупний обсяг таких втрат оцінюється приблизно у 0,6 трильйона доларів США.
Джерело: Tables_Charts_2026-Q3_en.xlsx, власна візуалізація.
Очікування бізнесу щодо майбутнього також невтішні. Більшість підприємств прогнозує подальше зниження ділової активності. Особливо песимістичні очікування мають компанії в регіонах, розташованих поблизу фронту.
Джерело: Національний банк України, 2026 рік.
Інфляція в Україні
Окрім скорочення виробництва, через виїзд біженців і мобілізацію до війська чисельність робочої сили зменшилася на 40%. Відповідно, інфляція залишається високою.
Наприкінці 2022 року вона становила близько 27% порівняно з 2021 роком. Відтоді ціни щороку зростали ще на 5–12%. Це означає, що сьогодні життя в Україні приблизно на 61% дорожче, ніж у 2022 році.
Найбільше це позначається на вартості товарів першої необхідності. Особливо відчутно подорожчало пальне: у червні 2026 року його ціна була на 35% вищою, ніж у червні 2025-го. Ціни на продукти харчування також постійно зростають — за наведеними в статті даними, лише від початку 2026 року вони збільшилися приблизно на 30%.
Усе це дедалі сильніше виснажує людей.
Джерело: Національний банк України, 2026 рік; власна візуалізація.
Зміни в державному секторі
Державний сектор також зазнав значних втрат. На тимчасово окупованих Росією територіях або в районах активних бойових дій у полон потрапили 5100 державних службовців, 140 загинули, а ще 4300 були мобілізовані до війська.
Це означає масштабне скорочення спроможності державного апарату, а разом із нею — і можливостей надавати суспільні послуги. Вартість цих втрат оцінюється приблизно у 2,8 мільярда доларів США.
Додаткові ресурси довелося спрямовувати на оборону або перерозподіляти на користь військових потреб. Українська економіка мала забезпечити збільшення оборонного бюджету з 4,4 мільярда до 38,5 мільярда доларів США.
Чоловіків, які працювали в цивільних професіях, мобілізували до війська, і вони перестали сплачувати податки зі своїх попередніх доходів. Це означає, що бюджет недоотримує кошти, які могли б спрямовуватися на школи, громадську інфраструктуру, пенсії та соціальні виплати.
Частково компенсувати ці втрати можна було б завдяки грамотному використанню систем штучного інтелекту та цифрових сервісів. Однак повністю розв’язати проблему за їхньою допомогою неможливо.
Державний бюджет України
Україна й надалі фінансує значну частину зведеного бюджету, включно з бюджетами регіонів, за рахунок власних доходів.
За наведеними в статті даними, обсяг зведеного бюджету перевищує 4946 мільярдів гривень (122,5 мільярда доларів США), тоді як власні доходи становлять понад 3589 мільярдів гривень (88,92 мільярда доларів США).
Лише 13,3% надходжень забезпечують міжнародні інституції та країни-партнери, зокрема Європейський Союз. Отже, їхня роль у фінансуванні української держави значно менша, ніж це може здаватися з огляду на висвітлення теми в медіа.
До того ж значна частина цих коштів надається у формі позик, які необхідно повертати.
Водночас військова допомога принаймні залишається відносно стабільною в середньомісячному вимірі, тоді як обсяг зовнішньої гуманітарної допомоги скоротився до 41% від рівня 2025 року.
далі буде
автор – Саймон Ківек (Simon Kiwek)
