Віталій КУЛИК, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства
Епічний батл між порохоботами та міхомаршами ми зможемо спотерігати 24 грудня на Майдані Незалежності. Відомі і невідомі порохоботи мають намір зібратися з кавою та цукерками «Рошен» та продемонструвати, що вони: «здоровий глузд» нації, «справжні патріоти», які протистоять «деструктивному карнавалу» прихільників Саакашвілі – Семенченка – Соболєва. Останні також планують 24 грудня власний івент, де лунатимуть заклики «Київ вставай!», «Імпічмент», «зняття недоторканості». Шоу продовжується…
Проте, як кавопиття порохоботів, так і марші прихильників Саакашвілі мало зрозумілі пересічним українцям.
По-перше, лише порохоботам дано бачити «покращення по-новому» в Україні вже зараз. Натомість пересічні українці бачать іншу картину. Як свідчать дані Держстату, на споживчому ринку в листопаді 2017 року ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 0,9%. Найбільше (на 11,2%) подорожчали яйця. На 5,9–2,3% підвищилися ціни на сало, молоко, сметану, сири, масло, кисломолочну продукцію, хліб. Вже в січні – лютому від підняття зарплат та пенсій майже нічого не залишиться.
Україна зайняла 113-е місце зі 137 в рейтингу Світового банку щодо рівня впливу організованої злочинності на бізнес. Ми опинилися поряд з Угандою (112-е місце) та Тринідадом і Тобаго (114-е місце).
Опитування громадської думки підтверджують індекси. Згідно результатів
TNS – корупція в нашій країні поглинула практично всі сфери життєдіяльності. Найсильніше вона торкнулася таких важливих галузей, як медицина, яку назвали найбільш корумпованою 61% українців, і освіта (34%). Також до найбільш корумпованих сфер належать силові структури (24%).
35% українців хотіли б виїхати за кордон на постійне місце проживання. Це на 5% більше, ніж минулого року. Найбільше хоче виїхати молодь (18-35 років) – 53% (дані соцслужби «Рейтинг»). Відсоток зростає з кожним роком.
В політичній та правовій сфері спостерігається згортання простору свободи, справедливості та верховенства права. Це не патетичні слова, а конкретні законопроекти та закони, які ініціюються та ухвалюються представниками «картельної партії» (БПП та Народного фронту) у Верховній Раді.
Заборони та обмеження, цензура та тиск на ЗМІ, незаконні рішення щодо політичних опонентів, неправові рішення судів тощо – «норма» політичного життя в Україні. Невиконання вироків судів на рівні 8% (всіх рішень судів в Україні!).
По-друге, лише зрадофіли та міхомарші розуміють як «імпічмент», «новий виборчий кодекс» та «недоторканість» вплинуть на покращення життя людей вже зараз.
Так само як і порохоботи, учасники двіжа «за велику політичну реформу» з числа «єврооптимістів» та міхомаршів вважають, що для досягнення їх мети (встановлення власного політичного домінування) можна не зважати на права і свободи людей.
Навіщо дотримуватися норм КПК, законів, змагатися у суді, доводити свою правоту в дискусіях та на експертних майданчиках? Краще всіх заклеймити «агентами Банкової», «наймитами олігархату». Всі хто не з ними, всі хто має власну позицію та критикує їх некомпетентність – вороги. Знайома логіка?
Експерти давно на пальцях пояснили: чому «новий виборчий кодекс» (той, який випадково ухвалили в першому читанні) не здатний не лише забезпечити нову якість парламенту, але морально застарів на момент свого внесення в зал ВР; чому закон про імпічмент не має жодної доданої вартості, бо він лише закріпить де-факто нереальну для виконання процедуру імпічменту та зміцнить позиції президента; чому скасування депутатської недоторканості призведе до політичних репресій проти опозиції (саджати їх будуть за корупційними та кримінальними статтями) тощо.
Міхомарші не мають порядку денного, який би претендував на революційний. Це «двіж» заради «двіжу». Як фактор для розхитування «олігархічного консенсусу» ніби підходить, але для переходу в нову якість йому не вистачає позитивної програми. А така програма само по собі не з’являється і не напишиться в партійних штабах. Вона має бути результатом суспільної дискусії, спиратися на широкі групи організованого громадянського суспільства, мати підтримку і сприйняття в корнях суспільства. Але міхомарші не здатні на таку роботу. Їм потрібні не революціонери, а партійні агітатори.
Тому акції 24 грудня, де зійдуться в батлі порохоботи та міхомарші, залишаться «білим шумом» для людей зі здоровим глуздом. Не буде там і більшої частини майданівців. Бо для них кава з порохоботами онтологічно є неприйнятною. Не підуть вони і на міхомарш, бо не хочуть бути масовкою театру абсурду з одного актора.
Це не означає, що ми залишимося на дивані. Революційна ситуація лише формується, не завжди вона переходить в революцію. Для цього потрібно ще трохи попрацювати…
