У сьогоднішньому випуску:
• Підсумки першого року 47-го президента: як там ціни в супермаркетах і вся ця «трампономіка»?
• Чого хотів 47-й, домагаючись влади, і чого він досяг?
- У вівторок минуло рівно рік з того дня, як Дональд Трамп вступив на посаду та став 47-м президентом США. Першу річницю свого другого президентства 47-й відзначає тим, що занурює світ у хаос і руйнує відносини США з найближчими союзниками.
Перша річниця його другого президентства відзначена обвалом американського фондового ринку, спричиненим черговим раундом його торгової війни з вісьмома найближчими союзниками по НАТО. Індекс Dow Jones – зважений показник вартості акцій 30 найбільших американських компаній – впав у вівторок на 1,76%. Індекс S&P 500 – зважений показник вартості акцій 500 найбільших американських компаній – впав у вівторок на 2,6%. Індекс Nasdaq – зважений показник вартості акцій найбільших американських високотехнологічних компаній – впав у вівторок на 2,39%. Падіння будь-якого з цих індексів навіть на 1% розглядається як різкий обвал ринку. Цифри тут говорять самі за себе.
За оцінкою штучного інтелекту Copilot на основі аналізу цих даних, інвестори могли втратити у вівторок до $1,5 трильйонів. Відповідно, «просіли» накопичувальні пенсійні рахунки американців, оскільки пенсійні фонди вкладають гроші в акції.
Про кризовий обвал говорять і інші цифри. Золото та срібло знову подорожчали, досягнувши нових історично рекордних цін у $4760 та $95,75 за унцію відповідно.
Долар впав у вівторок на 0,8% до кошика основних іноземних валют. Курс американського долара до євро становить $1,17 за євро. За перший рік правління 47-го курс долара до євро впав на 12,15% – з $1,04 до $1,17 за євро.
Протягом 2025 року в США було створено близько 584 000 робочих місць (у середньому 49 тисяч на місяць). Це найнижча кількість новостворених робочих місць, починаючи з 2020 року. Для порівняння: протягом 2024 року було створено близько 2 мільйонів робочих місць (у середньому – 168 тисяч на місяць).
Протягом 2025 року було втрачено 1,2 мільйона робочих місць (зростання на 58% у порівнянні з 2024 роком).
Ось так працює «трампономіка» у порівнянні з тим, як працювала «байденоміка».
Потрібно ще додати, що лише за перші два тижні 2026 року не менше 1,2 мільйона американців втратили медичні страховки через різко зрослу їх вартість.
47-й, гадається, не збрехав двічі в житті. Вперше, коли сказав, що якщо він вийде на 5-ту авеню в Нью-Йорку і застрелить когось, жоден його прихильник від нього не відмовиться. І вдруге, коли сказав, що виграв вибори 2024 року завдяки слову «grocery», що в даному контексті слід перекладати просто як «супермаркет».
Так, він виграв вибори у семи ключових штатах (свінґ-штатах), які й вирішили результат виборів, з не дуже значним перевагою. Виграв значною мірою тому, що обіцяв, що в перший же день його другого пришестя знизяться ціни в супермаркетах, і що вони будуть знижуватися і далі.
Але ціни не знизилися. Навпаки, вони зросли. У 2024 році ціни на продукти харчування в магазинах зросли приблизно на 2,2%, а в 2025 році за різними оцінками (залежно від того, які продукти враховувалися у підрахунках) зростання цін на продовольство склало 2,7–3,5%.
Що ж, не доводиться дивуватися, що з усіма цими «досягненнями» Трамп є найбільш історично непопулярним президентом другого терміну (за винятком Ніксона, але Ніксон – це особливий приклад непопулярності через його участь у Вотергейті). Згідно з грудневим опитуванням соціологічної служби Геллап, рейтинг Трампа становить лише 36%.
- Але це ми підводили підсумки на основі стандартних мірок. А чого хотів сам 47-й від свого другого президентства? І чого з цього він досяг?
Трамп балотувався в президенти, очевидно, поставивши перед собою чотири цілі, три особисті та одну глобальну:
- Уникнути обвинувальних вироків і покарання за свої чотири кримінальні справи (фальсифікація фінансових документів, спроба скасувати результати виборів 2020 року з метою узурпації влади, тиск на владу Джорджії та вимагання з метою змусити їх сфальсифікувати на його користь результати виборів 2020 року, викрадення секретних документів з Білого дому та перешкоджання розслідуванню справи про їх викрадення).
- Помста всім і кожному, хто чинив опір різним його діям під час першого президентського терміну, хто розслідував порушення ним законів, помста лібералізму в цілому як політичній та ідеологічній течії.
- Особисте та сімейне збагачення.
- Встановлення в країні авторитарної системи правління з рухом у цьому напрямку настільки далеко, наскільки буде можливо, аж до диктатури.
Першої цілі він повністю досяг. До виборів встиг відбутися судовий процес за однією з його чотирьох кримінальних справ. У червні 2024 року Трамп був визнаний присяжними винним у фальсифікації 34 фінансових документів, пов’язаних із прихованим незаконним платежем актрисі фільмів для дорослих Стормі Деніелс за те, щоб вона не розповідала про те, як Трамп предавався з нею сексуальним утіхам. Суддя, однак, не виніс Трампу вирок про реальне покарання у зв’язку з обранням його президентом США, написавши у рішенні, що виборці звільнили його від покарання. Тим не менш, Трамп, згідно з вироком суду, є і залишається кримінальним злочинцем. Однак три інші його кримінальні справи у зв’язку з його обранням президентом були закриті, обвинувачення з нього були зняті.
Другої цілі він прагне досягти і інтенсивно працює в цьому напрямку. За його вказівкою федеральна прокуратура порушує кримінальні справи проти тих, кого він вважає своїми ворогами, кому він хоче помститися. Не все у нього тут виходить. Обвинувачення, пред’явлені колишньому директору ФБР Джеймсу Комі та генеральному прокурору штату Нью-Йорк Летіші Джеймс, були відхилені судом як незаконно пред’явлені. Але очікує суду за звинуваченням у винесенні секретних документів з Білого дому його колишній радник з національної безпеки Джон Болтон. Ведеться кримінальне розслідування щодо голови Федеральної резервної системи Джерома Пауелла. Ведуться розслідування щодо губернатора Міннесоти, колишнього кандидата у віцепрезиденти Волца, і щодо мера Міннеаполіса. Трамп публічно вимагає пред’явити звинувачення сенатору Шиффу. І навіть публічно вимагає стратити членів Конгресу-демократів, які закликали військовослужбовців не виконувати незаконні накази, якщо такі будуть віддані.
47-й мститься штатам та великим містам, що голосували проти нього. Він намагався федералізувати Національну гвардію та направити її до Лос-Анджелеса, Портленда та Чикаго, нібито для боротьби зі злочинністю та охорони федеральної власності та федеральних агентів. Верховний суд визнав це незаконним, і 47-му довелося відступити. Але він «перегрупувався» і до міста Міннеаполіс направив 3000 агентів імміграційної поліції, нібито, щоб ловити там «нелегальних іммігрантів». Результат – агентом імміграційної поліції ICE вбита громадянка США Рене Гуд, інших громадян США грубо затримують лише тому, що вони латиноамериканці (у тому числі виводячи з дому в нижній білизні на мороз), відвозять у невідомому напрямку та відпускають лише тоді, коли ті пред’являють докази, що вони громадяни. Відбуваються сутички між протестувальниками проти свавілля ICE та агентами ICE, чисельність яких у місті вп’ятеро перевищує чисельність поліцейських, що служать у поліції Міннеаполіса.
З досягненням третьої цілі у 47-го все гаразд. Колись він програв власний позов до журналіста Тіма О’Браєна, який у своїй книзі написав, що Трамп не мільярдер. Трамп подав позов, вимагаючи, щоб О’Браєн визнав його мільярдером, проте не зміг довести в суді, що є мільярдером. Сьогодні у Дональда Трампа не було б із цим жодних проблем. Детальне журналістське розслідування газети New York Times, опубліковане у вівторок, показує, що 47-й президент та його сім’я за рік перебування при владі поклали до своєї сімейної кишені як мінімум $1 408 500 000 – один мільярд чотириста вісім мільйонів п’ятсот тисяч доларів. Продаж мильних бульбашок своєї криптовалюти (при цьому покупцями є іноземці, що, очевидно, очікують від президента відповідних послуг), бурхливий розвиток сімейного бізнесу, перш за все у багатих арабських країнах – будівництво нових Trump-веж та гольф-клубів на гроші цих країн – все це приносить стабільний дохід. Подібної конвертації президентства в гроші не було в американській історії.
І нарешті, четверта ціль – створення авторитарного режиму аж до диктатури. Боб Вудворд у своїй останній книзі «Війна» пише про те, що генерал Марк Міллі, колишній голова Об’єднаного комітету начальників штабів, назвав Трампа в розмові з ним «фашистом до кісток».
У країні відбувається очевидна спроба встановити авторитарний режим. 47-й просунувся в цьому напрямку далі, ніж можна було очікувати рік тому. Але питання про те, чи вдасться йому зайти в цьому процесі настільки далеко, що буде пройдена точка неповернення, залишається відкритим.
Рівно рік тому день інавгурації Трампа пройшов під знаком тріумфуючого зігування Ілона Маска. Це був епіграф до того, що нова влада збиралася влаштувати в країні.
Що вдалося Трампу у просуванні до авторитарного режиму?
Відбулася майже повна абсолютизація виконавчої влади. Республіканці, маючи більшість в обох палатах Конгресу, де-факто відмовилися від того, щоб Конгрес – законодавча влада – виконував функцію противаги виконавчій владі, контролю над нею. Адміністрація, виконавча влада перебувають поза будь-якого контролю. Президент та його міністри можуть порушувати закони, республіканська більшість у Конгресі не реагує.
Зі структур федерального уряду вигнано близько 200 тисяч професіоналів, які працювали в різних відомствах незалежно від того, якій партії належав Білий дім.
Президент значно скоротив функції Ради національної безпеки, яка при всіх президентах протягом останніх майже 80 років була координатором усіх рішень, що стосуються національної безпеки та зовнішньої політики, звільнивши близько 200 його співробітників. У РНБ немає керівника – немає радника з національної безпеки.
Міністерство юстиції, федеральна прокуратура на чолі з генеральним прокурором Бонді перетворені на структуру, що обслуговує президента та виконує будь-які його бажання та вказівки – заводяться кримінальні справи на тих, кого президент вважає ворогами, припиняються проти тих, кого він вважає друзями.
Імміграційна поліція ICE, чисельність якої значно збільшена, перетворена буквально на особисту «гвардію» президента. Останні події в Міннеаполісі показують, що ця «гвардія» може діяти взагалі поза рамками будь-яких законів. «Закон – це ми», як сказав сам Трамп.
Здійснюються спроби поглинання неугодних телеканалів. Зокрема, таке поглинання відбулося з каналом CBS. Існує загроза, що те саме може статися з каналом CNN. Метод – приблизно такий самий, який застосовувався для того ж у Росії після приходу до влади Путіна – власників змушують продати їх медіабізнес, «об’єднати» його з поглинаючим їх бізнесом, яким володіють дружні президенту структури.
Тим не менш, на сьогодні такі телеканали, як, наприклад, CNN і MS NOW (колишній MSNBC), NBC і CNBC залишаються вільними.
У США, проте, продовжує працювати судова система. Кількість судових рішень проти свавілля президента та його адміністрації навіть важко підрахувати. Президент подає апеляції до Верховного суду, в якому тверда республіканська більшість (6–3). Однак навіть при цьому Верховний суд з дуже гучних справ може приймати рішення проти Трампа, як це було з недавнім рішенням про незаконність федералізації Національної гвардії та її направлення до Чикаго. Поки що прецедентів невиконання 47-м рішень Верховного суду немає.
Знаковим буде очікуване рішення Верховного суду про митні тарифи Трампа. Чи знайдуться серед шести республіканських суддів хоча б двоє, які не намагатимуться назвати чорне білим, а підтвердять рішення суду з міжнародної торгівлі та апеляційного суду, що тарифи незаконні, оскільки суперечать Конституції (президент не може вводити податки, це виключна прерогатива Конгресу)? Відповідь на це питання дуже важлива, оскільки від нього залежатиме дуже багато в подальшому розвитку подій.
3 листопада 2026 року в США мають відбутися проміжні вибори – повністю переобирається Палата представників, і переобирається третина Сенату.
Чи будуть ці вибори вільними? Чи пройдуть у присутності ICE на виборчих дільницях, щоб відвадити ліберально налаштованих американців від участі у виборах? Відповідей на ці питання сьогодні немає.
Перемога демократів на виборах до Палати представників дозволить повернути Конгресу функцію противаги і практично виключить перетворення США на авторитарну державу. Однак така перемога можлива лише, якщо вибори будуть вільними. А це залежить від громадян, які повинні бути громадянами, що складають дієве громадянське суспільство.
автор – Igor Aizenberg
