IPO, організоване для швидкого включення в індекси, перетворює звичайних пенсійних вкладників на мимовільних фінансистів фантазій Ілона Маска.
Кар’єра Ілона Маска як підприємця завжди була сумішшю невиконаних обіцянок і вражаючих досягнень. Люди буквально готові сприймати його фантазії та мрії за чисту монету. Toyota продає в шість разів більше автомобілів, ніж Tesla, проте на фондовому ринку Tesla коштує втричі дорожче за свого японського конкурента.
Однак з IPO SpaceX перший у світі трильйонер нарешті втратив зв’язок із реальністю. До 2055 року на Марсі мають оселитися мільйон людей; у космосі планується побудувати величезні центри обробки даних. Це чиста наукова фантастика. Ринкова капіталізація майже в 2 трильйони доларів — це ставка на майбутнє без жодних реальних підстав. Щоб виправдати таку ціну за стандартними метриками, SpaceX довелося б збільшити свій дохід від ШІ з 3,2 мільярда до 322 мільярдів доларів до 2030 року, помножити загальний дохід у 180 разів до 2040 року та перетворити збитки в 5 мільярдів доларів на прибуток у 2,7 трильйона доларів до 2040 року, щоб досягти стандартного ринкового співвідношення капіталізації, доходу та прибутку. Той факт, що численні великі банки та фінансові аналітики, за повідомленнями, вважають такий сценарій правдоподібним, свідчить більше про їхні ділові інтереси, ніж про їхні аналітичні здібності.
Звісно, будь-хто може продавати нісенітниці, поки знайдеться достатньо дурнів, готових їх купити. Кожна фондова бульбашка в кінцевому підсумку залежить від пошуку ще більшого дурня, який візьме з ваших рук переоцінені акції. Поки всі вірять у постійне зростання цін, усі можуть заробляти гроші, а деякі навіть стати дуже багатими. Але закони гравітації діють і на фондовому ринку. Рано чи пізно за фантастичними цінами настає жорстка посадка. Настає момент Мінські. Біржова ейфорія руйнується; бульбашка лопається.
Маск має глобальну армію шанувальників, які вірять усьому, що він каже, беззастережно і купують усе, що він продає. Астрономічна ціна розміщення в 135 доларів за акцію фактично була перепідписана втричі. Структура управління, яку він запровадив, надає йому необмежену владу приймати рішення: культ лідерства, а не вартість для акціонерів. Але й тут діє принцип: поки люди добровільно довіряють свої гроші Маску — в надії, що він зробить їх багатшими — це може виглядати нерозумно, але немає очевидної причини забороняти комусь слідувати своїй жадібності та спробувати удачі.
Проблема виникає, коли людей штовхають або навіть примушують інвестувати у фантазії Ілона Маска. З початку тисячоліття ETF та індексні фонди — пасивні інвестиційні інструменти, які відстежують фондові індекси — неухильно набирають популярності. Вони пропонують відносно недорогий шлях для роздрібних інвесторів, особливо тих, хто має обмежений досвід, щоб розділити вигоди від фондового ринку. Багато пенсійних фондів перейшли на такі пасивні інструменти, які дешевші й простіші в управлінні, ніж дорогі активні фонди, які, незважаючи на всі свої витрати, рідко перевершують індекс. Стандартні продукти згідно із законом про приватне пенсійне забезпечення, ухваленим німецьким урядом, зазвичай будуть саме такими індексними фондами.
Якість компаній, включених до індексу, є вирішальною для його стабільності. Наприклад, S&P 500 включає компанії не раніше ніж через рік після їхнього IPO і лише за умови прибутковості. Однак через те, що так багато інвесторів хочуть отримати вигоду від цього масштабного IPO, Маску вдалося домогтися включення SpaceX до таких індексів, як Nasdaq 100, уже через кілька днів після лістингу. Як тільки компанія включається до індексу, відповідні індексні фонди повинні автоматично купувати додаткові акції цього паперу, щоб продовжувати відображати індекс відповідно до цін його складових.
Індексні фонди вже придбали акції SpaceX на суму близько 20 мільярдів доларів; чим більше цей автоматичний попит підвищує ціну акцій, тим більше вони будуть змушені купувати. При зважуванні окремих компаній в індексах враховується не загальна вартість компанії, а лише вільно обігова частина акцій у вільному обігу. Для SpaceX ця частка наразі становить лише три-чотири відсотки від загального обсягу акцій. Що більше інституційних акціонерів почнуть продавати свої частки, то більшою стане вільно обігова частка — і тим більше акцій SpaceX індексні фонди повинні будуть автоматично купувати. Отже, фактично діє механізм автоматичного попиту. Під час п’ятничного IPO приблизно 25% акцій було куплено індексними фондами. Якщо в майбутньому вільний обіг зросте, скажімо, до 50%, на ринок надійдуть додаткові акції на суму близько 1 трильйона доларів, і тоді індексні фонди автоматично повинні будуть купити акції SpaceX приблизно на 200 мільярдів доларів. Інсайдери зможуть обналичити свої астрономічно оцінені пакети акцій, тоді як роздрібні інвестори автоматично купуватимуть дорогі акції через ETF та індексні пенсійні фонди.
Багато власників ETF, ймовірно, не усвідомлюють, що їхні заощадження потрапляють до Ілона Маска. Ніхто не зобов’язаний купувати ETF, але в багатьох країнах навіть великі пенсійні фонди тепер значною мірою інвестовані в індексні фонди. У результаті багато мільярдів з пенсійних фондів потічуть у кишені Ілона Маска та інших великих акціонерів SpaceX. І так багато людей — замість того, щоб відкладати на старість — стають мимовільними фінансистами подорожі Ілона на Марс.
Франк ГОФФЕР, директор Global Labour University Online Academy.
16 червня 2026 р.
переклад ПолітКом
