Сьогодні, 05 жовтня, рівно через п᾿ять місяців після висловленої парламентом недовіри уряду, президент Румунії Нікушор Дан проводить у своєму офісі – палаці Котрочень, консультації з головними політичними гравцями стосовно четвертої кандидатури прем’єр-міністра. Серед варіантів дій у президента Румунії як можливість продовжувати шукати прийнятну кандидатуру, так і оголосити дострокові парламентські вибори.
Що цьому передувало?
На початку травня ц.р., точніше 5 травня учасники урядової коаліції – соціал-демократи з PSD за підтримки правої партії AUR (Альянс за Об’єднання Румунів) висловили недовіру та відправили у відставку уряд на чолі з лідером націонал-ліберальної партії Іліє Боложаном.
На початку червня президент Н.Дан доручив місію формування нового технократичного уряду власному раднику, депутату Європейського парламенту та лідеру непарламентської політсили Партія Народний Рух (PMP) Євгену ТОМАКУ. Його кандидатура не знайшла достатньої підтримки серед парламентських фракцій і він відмовився навіть від процедури голосування. Вже 14 червня президент Н.Дан робить ставку на першого заступника Націонал-ліберальної партії (PNL) Адріана ВЕШТЯ. Така ініціатива спровокувала розкол у самій PNL й зміцнення позицій голови PNL Іліє Боложана. А,Вештя та його уряд не отримав необхідної підтримки (223 голоси). Зокрема, 189 голосів «за», 23 голоси «проти», понад половина депутатів і сенаторів утрималися або не брали участі в голосуванні.
У вересні президент Нікушор Дан робить спробу формування уряду меншості у складі PNL–USR–UDMR та доручає його формування відомому румунському економісту, політику, депутату Європейського парламенту та одному із лідерів правоцентристської PNL Зігфріду Мурешану. Однак запропонований ним склад уряду не зміг набрати голосів для вотуму довіри. «За» 182 з 233 необхідних, проти – «15» усього голосували лише 197 депутатів. Рівень підтримки З.Мурешана виявився трохи меншим ніж попереднього кандидата А.Вештя (189 – «за»). Соціал-демократи, які спровокували цю кризу на початку травня цього року, відмовились надати підтримку. Проти виступив і націоналістичний AUR та праворадикали, яким не пропонували місця в новому уряді. Лідер AUR Джордже Сіміон заявив, що партія не підтримуватиме кандидатів президента Нікушора Дана: «Ми не зрадили румунський народ, і не зрадимо його! Ми не голосуватимемо за жодну іншу пропозицію, доки Келін Джорджеску не буде звільнено з в’язниці”. До слова, К.Джорджеску (переможець скасованого у 2024 році першого туру президентських виборів, проповідник та філософ, антиглобаліст з рівнем підтримки +/- 30%!) днями затримала Антикорупційна прокуратура (DIICOT) у зв’язку з обвинуваченнями в участі в злочинній групі, яка займалася шахрайством (він нібито обманом спонукав певного бізнесмена передати йому 1,1 млн євро в обмін на обіцянку отримання кредитів на 15 мільйонів). Суд дав згоду на арешт політика терміном на 30 діб.
Що тепер буде робити президент Н.Дан?
Після провалу уряду З.Мурешана президент Румунії Н.Дан отримав конституційне право (а не обов’язок!) розпустити парламент і оголосити дострокові вибори. Але він неодноразово підкреслював, що не має наміру цього робити. Президент боїться, що вибори не тільки нічого по-справжньому не вирішать, а насамперед не хоче посилення національно-консервативного, опозиційного AUR. Він також не проти урядування PSD, що було помітно на прикладі висунення кандидатури А.Вешті, який мав би бути компромісною фігурою між PNL і соціал-демократами. Але знову ж Н.Дан побоюється потенційної коаліції PSD-AUR. Окремі експерти вважають, що арешт Келіна Джорджеску за обвинуваченням у шахрайстві є спробою президентської адміністрації заблокувати можливість цього альянсу.
Дострокові вибори нічого не вирішать?
AUR нині має менше 20% мандатів, а опитування вказують, що вона могла б навіть подвоїти кількість парламентських місць, якби дійшло до голосування. Ця партія виграє на тривалій політичній кризі. Чим більше хаосу в румунській політиці та чим відчутніші в суспільстві наслідки болісних реформ, запроваджених владою (PNL–USR–UDMR та PSD, що і було однією з причин виходу з коаліції) в рамках так званої фіскальної консолідації, а також оголошений днями виклик на перепідготовку до збройних сил 10 000 резервістів, тим більше невдоволення та – підтримки табору Джордже Сіміона і AUR, який розігрує антисистемну та антиестаблішментну карту.
На думку частини експертів, у т.ч. з оточення Н.Дана, існує значна ймовірність, що після тривалого й коштовного процесу виборів (що особливо важливо з огляду на кризу державних фінансів) Румунія повернулася б до точки відліку. Зокрема, кількість парламентарів AUR зросла би майже вдвічі, але партія б не отримала достатньої кількості голосів, щоб самостійно сформувати уряд. Інші партії ж залишилися б більш-менш на своїх місцях.
У межах блоку центр-праві PNL, USR, UDMR відбулися б певні дрібні зміни на користь PNL, але разом вони б набрати 30–33% голосів. PSD також утримала б нинішній стан. Найбільше б втратили проросійська SOS Romania та дрібні партії.
Як налаштовані політики після консультацій з президентом 05 жовтня?
Голова PSD Сорін Гріндяну заявляє, що соціал-демократи не мають «червоних ліній» у переговорах щодо формування майбутнього уряду і готові підтримати будь-які рішення, до яких вони зможуть долучитися. Після консультацій у Котрочень Гріндяну підтвердив свій намір балотуватися на посаду прем’єр-міністра та закликав змінити курс управління країною, критикуючи заходи жорсткої економії, пов’язані з колишнім прем’єром Іліє Болояном. PSD прагне якнайшвидшого формування уряду, який здійснить коригування бюджету та підготує бюджет на 2027 рік. Крім цього, колишній прем’єр-міністр Марчел Чолаку (PSD), який наразі обіймає посаду голови повітової ради Бузеу, обвинувачує уряд у проведенні «політики партизанської війни» в Румунії та попереджає, що нинішня політична криза не може тривати далі. Він заявив, що PSD самостійно не має необхідної кількості голосів, і тому ведуться консультації з усіма, щоб висунути Соріна Гріндяну на посаду прем’єр-міністра та висловлює надію, що Румунія отримає новий уряд цього тижня.
Лідер PNL Іліє Боложан вранці заявив, що PNL залишається при своєму рішенні не входити до уряду разом із PSD і що, у разі якщо соціал-демократи увійдуть до складу майбутнього уряду, ліберали перейдуть в опозицію. Однак після консультацій у Котрочень він зазначив, що партія проведе переговори з майбутнім прем’єр-міністром, щоб спробувати уникнути продовження політичного тупика. Боложан наголосив, що Румунія потребує уряду, здатного внести поправки до бюджету, контролювати видатки та підготувати бюджет на 2027 рік.
Лідер AUR Джордже Сіміон оголосив у понеділок, що не братиме участі в консультаціях у Палаці Котрочень, однак зазначив, що попросив делегацію, яка представлятиме партію, передати чітке повідомлення: «Ми хочемо дострокових виборів». Лідер партії AUR заявив, що президент Нікушор Дан «не заслуговує» на його присутність, і назвав главу держави «узурпатором з Котрочень». Впливові члени AUR стверджують, що нинішню політичну кризу неможливо вирішити шляхом консультацій у Котрочень, і вказує на дострокові вибори як на вихід із ситуації. Після зустрічі з Нікушором Даном перший заступник голови AUR Дан Дунгачу (румунський соціолог, політолог, якого активно цитують московські і промосковські ЗМІ) звинуватив Адміністрацію президента в ігноруванні «духу та букви Конституції» і заявив, що «Котрочень є фактором, що блокує процес». У свою чергу лідер сенаторів від AUR Петрішор Пейу стверджує, що існує більшість за дострокові вибори, і заявляє, що попросив главу держави зупинити те, що він називає «деградацією президентської інституції».
Голова UDMR Келемен Хунор заявив після понеділкових консультацій у Палаці Котрочень, що не підтримує проведення дострокових виборів у разі, якщо наступний кандидат на посаду прем’єр-міністра не отримає вотуму довіри від парламенту. Лідер UDMR вважає, що президент ще має можливість зробити принаймні два призначення і що партії слід і надалі спонукати до діалогу та компромісу для формування більшості. Крім цього, Лідер фракції UDMR у парламенті, Чома Ботонд, заявив, що не бачить політичного сенсу в проведенні дострокових виборів, оскільки, на його думку, вони не змінять істотно нинішній розподіл сил у центристському політичному таборі. Він вважає, що AUR може набрати приблизно 40 % голосів, і стверджує, що за такого сценарію партія може прийти до влади, зокрема у коаліції з PSD.
Голова USR Домінік Фріц вважає, що проведення дострокових виборів – це найчесніший вихід для румунів. На його думку також не може існувати жодного «незалежного кандидата» на посаду прем’єр-міністра. Він також виключає консенсус з PSD, яка порушила коаліційні зобов’язання. Лідер USR очікує, що PNL залишиться вірною принципам, за які боролася останніми тижнями.
Як реагують іноземні інвестори?
На початку жовтня Агенція Standard & Poor’s – S&P зберегла рейтинг суверенний рейтинг Румуні на рівні BBB- з негативним прогнозом. Це дало наразі країні можливість уникнула пониження до категорії «сміттєвих» облігацій. Це найнижчий щабель у категорії «investment grade» (рекомендований для інвестицій), і це рішення ухвалено в надзвичайно чутливий для румунської економіки момент – після п’яти місяців політичної кризи та в умовах, коли ринки пильно стежать за здатністю влади продовжувати фіскальну консолідацію. S&P Ratings зазначає, що може знизити рейтинги Румунії, «якщо тривалий процес формування уряду, що виник після розпаду коаліції у травні 2026 року, завадить скороченню бюджетного дефіциту у 2027 та 2028 роках». За оптимістичним сценарієм рейтингових агентств, Румунія може перейти від «негативного» до «стабільного» прогнозу, якщо зовнішній і бюджетний дефіцити будуть скорочені.
Як на кризу реагує населення?
Опитування CURS (Центр міської та регіональної соціології, www.curs.ro), проведене у вересні 2026 року, показує збереження високого рівня незадоволеності серед населення. Відтак сприйняття населення щодо напрямку, у якому рухається Румунія, залишається переважно негативним. Майже вісім із десяти респондентів вважають, що країна рухається у неправильному напрямку, тоді як лише 15% позитивно оцінюють нинішній курс. AUR зберігає перше місце за результатами опитувань щодо намірів голосування на потенційних дострокових виборах до парламенту.
Якби наступної неділі відбулися парламентські вибори, AUR набирає 34%, за нею йдуть PSD з 25%, PNL з 18% та USR з 8%. Порівняно з опитуванням у серпні співвідношення між основними політичними силами залишається загалом стабільним, а зафіксовані коливання є незначними.
SOS Romania набрала б 3%, тоді як Націоналістична партія «Реформація Румунії — П’єдоне» ( Partidul Naționalist Reformarea Romвniei – Piedone), «Консервативна дія» (Acțiunea Conservatoare) та SENS набирають по 2% кожна. Інші варіанти набирають 1%.
Водночас громадська думка рівномірно розділилася щодо одного з основних варіантів вирішення поточної політичної кризи, що обговорюються. 47 % респондентів підтримують проведення дострокових парламентських виборів, а 47 % висловлюються проти.
Цей результат свідчить про відсутність чіткої більшості на користь цього варіанту та підкреслює розкол у громадській думці щодо того, як слід вийти з поточної політичної ситуації.
Які варіанти?
Наразі головними варіантами, які розглядаються та пропонуються партіями, є:
• Сорін Гріндяну (пропозиція PSD): Голова PSD офіційно оголосив після консультацій, що його партія претендує на мандат прем’єр-міністра і що саме він є кандидатом від партії. PSD готова сформувати політичний уряд або більшість навколо себе, але поки має 182 голоси. Однак такі партії, як PNL (на чолі з Іліє Боложаном), рішуче заявили, що якщо PSD увійде до уряду, ліберали перейдуть в опозицію.
• Леонардо Бадя (технократичний варіант): Ім’я нинішнього першого заступника голови Національного банку Румунії (BNR) активно обговорюється як незалежний (технократичний) варіант, який міг би бути схвалений роздробленою більшістю в парламенті для виходу з глухого кута.
• Александру Назаре: В.о. міністра фінансів (PNL) також входить до короткого списку кандидатів, яких розглядають.
• Лука Нікулєску (технократичний варіант): журналіст, дипломат, з 2022 року обіймає посаду державного секретаря Міністерства закордонних справ Румунії з питань вступу країни до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Очікується, що президент Нікушор Дан оголосить обраний варіант сьогодні ввечері, після завершення переговорів з усіма політичними силами.
Автор – Ярослав БАСНЯК, експерт та тренер Лабораторії протидії дезінформації Центру стратегічних комунікацій «Україна – ХХІ» Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
