Історія Дональда Хілла про приватну ініціативу, яка дала поштовх масштабним зусиллям з виробництва дронів.
Волонтерська організація в Україні “Дикі Шершні” починала з виробництва 30 дронів на місяць у квартирі, а зараз виготовляє 1500 дронів на місяць на невеликому підприємстві, де працює 30 осіб. Деякі з них – волонтери без досвіду, а інші – кваліфіковані інженери. Деякі з добровольців хотіли навчитися збирати дрони на випадок, якщо їх призвуть до армії. У більшості з них члени сім’ї перебувають на фронті.
Компоненти замовляються, а потім збираються вручну. Деталі, які неможливо замовити, створюються на 3D-принтерах. Рік тому Україна не могла задовольнити раптове зростання попиту на полімери, необхідні для 3D-принтерів, але зараз вітчизняне виробництво може задовольнити цей попит. Рік тому майже всі компоненти, які використовувала ця компанія, були китайського виробництва. Зараз близько 70% виробляється в Україні. Батареї стандартні, їх можна купити будь-де. Камери, відеопередавачі та деякі антени купуються в інших місцях. Материнські плати, контролери та корпуси літаків виробляються в Україні. Негайний зворотній зв’язок з фронту прискорив дослідження та розробку.
Більшість українських безпілотників виробляються невеликими компаніями або волонтерськими організаціями в цивільному секторі. Це збільшує швидкість, з якою відбуваються технологічні зміни. Російське виробництво контролюється урядом, і вони будують багато дронів, але технологічні зміни відбуваються повільно, навіть коли вони зрештою копіюють українські розробки.
“Дикі Шершні” працювали над 20 різними моделями безпілотників, які могли б працювати в умовах низької видимості, використовуючи тепловізійну, інфрачервону оптику та оптику низької освітленості. На основі відгуків з фронту вони зупинилися на одній моделі, яка є ефективною, використовує інфрачервоне випромінювання і набагато дешевша за теплову оптику. Росія проводить майже всі свої логістичні операції вночі.
Щоб вібрації не заважали роботі гіроскопа, повітряні рами потрібно збирати з особливою обережністю. Вони створюють власні друковані плати, щоб не залежати від зовнішніх джерел. На кожному етапі складання електронних компонентів їх перевіряють на наявність короткого замикання, яке може бути смертельно небезпечним на передовій, якщо до них прикріпити вибухівку. В одній з партій російських безпілотників через несправну проводку загинули двоє операторів, і все замовлення було відправлено назад виробнику.
Після того, як дрон повністю зібраний, програмне забезпечення “схем хобі-дронів” має бути модифіковане таким чином, щоб важкі боєприпаси не перевозилися на високих швидкостях, які швидко розряджають батарею. Існує також різниця між односторонніми дронами-камікадзе і бомбардувальниками, які вилітають з однією вагою, а потім скидають один або кілька корисних вантажів і повертаються назад з іншою вагою. Електроніка має бути налаштована таким чином, щоб можна було зберігати контроль при різних вагах.
Організації пощастило, що вона має доступ до відкритого поля, яке не заважає підрозділам протиповітряної оборони, і використовує його для випробування нових моделей дронів. Корисне навантаження боєприпасів часто перевищує проектні характеристики на два кілограми, тому вони прикріплюють невибуховий вантаж до дрона і запускають його, щоб побачити, як він працює. Після кожного польоту вони зчитують дані з “чорного ящика”, який записує характеристики, і вносять корективи.
Кваліфікований оператор також може визначити проблеми на основі реакції дрона. Джерелом вібрацій можуть бути двигуни або гармонійні вібрації від повітряної рами. Щоб зменшити інтенсивність вібрацій, можна змінити повітряну раму або швидкість двигунів. Більш плавні характеристики польоту полегшують роботу операторам. Зазвичай потрібно 2-3 польоти, щоб дрон досяг оптимальних характеристик.
10-дюймовий дрон може нести 3,5 кг на відстані 7-10 км або 2,5 кг на відстані 10-15 км. Вібрації змусять двигуни постійно вносити невеликі корективи, які розряджатимуть батарею і зменшуватимуть дальність польоту. Відсутність вібрацій означає стабільне та більш ефективне використання енергії. Додавання фільтрів для зменшення вібрацій знижує маневреність дрона.
До 2014 року використання дронів в Україні було цивільним хобі, і багато людей у цій спільноті знали один одного. Після першого російського вторгнення вони використовували свої навички, щоб допомогти українській армії якнайкраще. Між ними досі існує високий рівень комунікації, і ця компанія поділиться знаннями з усіма, хто потребує допомоги.
Безпілотник Mavic має програмне забезпечення для допомоги оператору. Коли оператор перестає ним керувати, він зависає. FPV-безпілотник розбився б. FPV-безпілотники мають більшу нестабільність, але в руках кваліфікованого оператора це забезпечує їм більшу маневреність. Той факт, що FPV-безпілотники падають на землю, коли оператор відпускає стик, дуже корисний при переслідуванні рухомої цілі. Mavic не використовуються як дрони-камікадзе.
На великих відстанях 10% російських безпілотників досягають своїх цілей, тоді як 20-30% українських досягають своїх цілей. На коротких відстанях відсоток успіху для обох сторін зростає. Безпілотники використовують дві частоти для роботи: сигнал контролера і відеосигнал. Якщо заглушити одну з них, оператор не зможе літати. Якщо ви заглушите одну з них, оператор не зможе бачити. Щоб змінити будь-яку з частот, потрібно мати різні антени і оновлювати програмне забезпечення, що складно в польових умовах.
Ця компанія отримує зворотній зв’язок від підрозділів і надає дрони, здатні працювати на частотах, які не були заглушені. (У Кринках український підрозділ (можливо, мадярський) змінює програмне забезпечення та антени близько до лінії фронту). Росія не продемонструвала такого рівня гнучкості. На дешевших безпілотниках не використовується стрибкоподібна зміна частоти, але вони планують це зробити в майбутньому.
Штучний інтелект для наведення на ціль зараз не працює, але люди за межами цієї організації працюють над ним повний робочий день, і розробник вважає, що він буде функціональним протягом цього року.
Якщо у підрозділу достатньо дронів-камікадзе, то це все, що він використовує. Коли не вистачає односторонніх дронів, вони використовують бомбардувальники. Односторонні дрони можуть досягати дальності 15 км, в той час як бомбардувальники обмежені 7-8 км. Односторонні дрони є більш точними, оскільки вони можуть просто влетіти в ціль. Бомбардувальники повинні знаходитися над ціллю і бути стабільними, а кут нахилу камери потрібно змінювати за допомогою сервомотора. Бомбардувальником досить складно влучити в нерухому ціль і майже неможливо влучити в рухому ціль. Нарешті, коли безпілотник-бомбардувальник повертається до оператора, його можна відстежити, і тоді команда безпілотника стає вразливою для вогню з батареї.
Ця компанія не створює конкретні дрони для конкретних боєприпасів, вона просто створює дрони, які можуть нести певну вагу, створює засоби для скидання боєприпасів з бомбардувальників і створює зв’язок, щоб оператор міг підривати дрони-камікадзе. Боєприпаси контактної детонації небезпечні, оскільки якщо ви впустите дрон під час роботи з ним, оператор може загинути.
Дистанційна детонація також дозволяє здійснювати повітряні вибухи, що особливо ефективно проти особового складу. Між оператором, який надсилає сигнал, і безпілотником, який його отримує, є затримка, тому оператор повинен це враховувати. Як захід безпеки, можливість детонації може бути ввімкнена через материнську плату після того, як дрон перебуває в польоті.
Це волонтерська організація, яка не отримує грошей від держави. Перевага в тому, що вони пересуваються набагато швидше. Натомість, у випадку з безпілотниками, вони не отримують грошей від держави.
Для тих, хто бажає допомогти, їхні контактні дані на різних платформах тут…
переклад – ПолітКом
