Кожен раз мене цікавлять ці мотиви і перш за все мої особисті. Що мене штовхає. Знаходити такі напрямки, які з точки зору вкладень ресурсів і часу здаються інколи настільки безглузді, що інші навіть не намагаються.
Навіщо, коли можна просто жити, як всі. Заробляти, накоплювати різні активи. Був маркетинг, блокчейни, стартапи. Навіщо тобі ця екохрінь. Сидів би зараз на якомусь столичному цифровому форумі, може навіть виступав би.
І кожен раз не можу. Кожен раз штовхає.
Та шо ти оце начинаєш! Зелена тема – це ж тренд! Тут же купа грошей: відновлювана енергетика, екобудівництво, кругова економіка, вейстменеджмент, зелені гранти, зелений курс. Та повно різних моделей, можливостей стартапити.
А мені не це цікаво. От взагалі не це.
Справжня соціальна трансформація вона ж іде від людей, а не від інвестицій.
Де починається ця трансформація?
Що спонукає тисячі людей, цих цифрових номадів, зриватись із насиджених офісів з найкращих міст планети, свідомо іти в дауншифтерство в богом забуті місця і створювати там простори для життя і волонтерства.
Що штовхає людей змінювати свій світогляд в бік соціально-екологічної поведінкової моделі. Шукати глухі місця, відновлювати біорізноманіття, перетворювати їх на просто зону для тиші, життя дикої природи.
І там десь скраєчку цієї зони тихою комуною волонтерити, джемити біля вогнища і набивати тісний хостел своїми карематами і спальниками. Зранку обійматись і ділитись настроями у ранковому колі, готувати щось особливе на сніданок. І в суспільній праці долучатись до розвитку цього простору.
А потім збиратись і їхати кочувати далі, без очікувань, що твоя праця принесе, якісь плоди тобі особисто.
Куди ще поїхати? Питають ці номади вже не тільки з України.
У мене ще й досі багато питань щодо того, як влаштовані саме наші екопоселення. Бо здається мені, у нас там поки трохи інші мотиви. Так само, як і в екоактивізму в цілому. Ще ми не наволоділися, не надосягалися; ще не випустили ті травми «нікого мені не треба», «я все сам» і установки «твоє-моє» і моє зверху. Ще кожен хоче бути старшим і так мало людей готових іти спільнотою.
Ділитись, шерити, замість володіти і накопичувати!
Мені імпонує така модель. Я бачу у ній більше змісту, ніж у всіх тих гектарах і проектах. Це і є для мене проект глобальної соціально-екологічної трансформації. Великого переходу від Я до МИ.
Не скажу, що я досяг великих зрушень у власній трансформації за ці 8 років. Але мене й далі це драйвить і захоплює все більше. Ні в чому я не бачу стільки суспільних змін, як в такому переході. Здається, саме так колись трансформувались всі ті країни, яких ми намагаємось тепер давати в приклад. Так зявляється відкритість, довіра і радість на ранкових обличчях незнайомих людей.
А що для вас соціально-екологічна трансформація? Що вас штовхає, поділіться.
#номади #екошмеко #трансформація #спільноти #екопоселення #простежиття
Автор: Максим Залевський
Источник: Facebook
