Олександр НИКИФОРЧАК
Коли малесенька піщинка потрапляє в мантію молюска перлівниці – вона дає початок, народження такому поістині величному творінню як перлина. Дрібниця призводить до величного.
Не варто ставитись зневажливо до дрібниць. Можна пошкодувати про свою помилку. Згодом. Якщо буде можливість…
Імператор Траян Децій пишався своєю величчю та могутністю, https://politcom.org.ua/?p=12843, але дрібничка – пропозицію від готів, обтяжених здобиччю та обозом, про відступне та відмову від битви з самовпевненістю відкинув, загинув сам та занапастив значну частину військ.
Валеріан не прийшов на допомогу Требоніану Галлу (який теж так само вчинив з Децієм), той загинув. Теж ніби дрібниця, але чвари послабили міць імперії. Сам Валеріан I, таки був визначним діячем, але теж відзначився неправильною оцінкою своїх сил, навіть антонініан карбував – “Відновлювач Сходу”, взявся за непосильну ношу та безславно, https://politcom.org.ua/?p=12874 , ганебно загинув. І реверс антонініана цього абсолютно протилежний його діянням, не заслужений.
Син його, Галлієн зробив намісником на Заході свого сина – Салоніна. Той у всіх справах покладався на думку свого наставника Сильвана. Далі була сварка їх з воєначальником Постумом ( сварка – то ж дрібничка, ні?) І покотилася лавина, що розколола імперію на довгих 14 років, з 260 по 274 роки.
Постум убиває Салоніна та Сильвана, владу його визнають Галлія, рейнські землі, Британія та Іспанія. Він оголошує себе імператором в підлеглих землях, так була утворена Галльська імперія. Ось і обіцяні “сепаратисти” Давнього Риму. Напад Галлієна, що спробував повернути свою владу, було відбито і він більше спроб підкорити бунтівників не робив – проблем мав “по вуха” в інших частинах імперії в ті неспокійні часи.
Сам Постум стверджував, що він виконує завдання Галлієна – захищає рейнські кордони від германців. І дійсно – розбиває їх к 260, відбивши охоту нападати на 11 років.
Галльська імперія була по своїй організації подібна римській, обирався сенат, консули. Одна відмінність, але суттєва – гроші. Хоч “разброд і шатанія” панували й там, інфляція була меншою. Навіть побіжного погляду на фото досить, щоб помітити – антонініани мають значно більший вміст срібла. А народ “сепаратистської” держави мав ті ж бажання. Простого щастя – реверс антонініана з фото, Феліцітас – Щастя.
А справи між тим ішли так, як скрізь. Криза – вона криза всюди. Центральна влада слабка, занепад економіки. Розрив зв’язків і безлад. Наступники Постума були явно “слабшими”. Антонініани й тут “втрачали” дорогоцінний вміст, дешевіли. Народу залишалась лише надія. Антонініан з реверсом Спес – Надія на фото.
Криза в римській імперії була перервана періодом відновлення могутності та колишньої величі в часи правління Клавдія II Готського та Авреліана. На Сході було підпорядковано бунтівне Пальмірське царство, правителі якого номінально до того визнавали владу Риму, а насправді були цілком самостійними. Авреліан, на відміну від Валеріана, вже з повним правом карбує антонініани з реверсом “Відновлювач Сходу”. Тут мається на увазі не відбудова, а саме відновлення влади Давнього Риму.
На Заході ж влада Риму була повернена військовим шляхом. І теж дрібничка. Щоб врятуватись, імператор Галльської імперії Тетрик II здійснює переговори та здається Авреліану. Без центрального управління бунтівні легіони опираються недовго. До честі Авреліана – обіцянку він стримав. Тетрик спокійно живе (та його сім’я, далі й нащадки) в Римі, займаючи високі чиновницькі посади.
Цей ще один красивий антонініан Авреліана реально ілюструє стан справ у імперії. Це вже таки бронзова монета. Кордони імперії відновлено, а от грошова система нагально потребує реформи та вирішення проблем. На реверсі “Орієнс августа – Схід августа” на честь перемоги на кордонах. А Схід тут в образі бога Сола, “Непереможного Сонця”, культ якого встановив головним у Римі Авреліан. З цим богом пов’язана інша цікава історія, теж ніби про дрібниці, але тут вони справили вплив вже в світовому масштабі: https://uain.press/glory/oleksandr-nykyforchak-kostyantyn-velykyj-hrystyyanstvo-606372 . Настійно рекомендую!
А от як закінчилась епоха антонініанів, весь цей сумбурний період “солдатських імператорів, чи вдалось укріпити грошову систему та імперію взагалі – буде далі. І, мабуть, найочікуваніше: яке ж то “нове прізвище” можна дати антонініану після реформи Авреліана – наступного разу. Хай покортить!
Не перемикайтесь.
Фото і колаж – Олександр Никифорчак
