Пауполіна Гундаріна 09/05/26
Ми живемо в епоху маскизму (muskism) — що це означає і чим нагадує фордизм (fordism)? Як промислово-політична філософія Маска формує сучасний капіталізм? У квітні 2026 року англійською та німецькою мовами вийшла книга канадського історика Квінна Слободяна та автора Бена Тарноффа «Muskism: A Guide for the Perplexed» [Muskismus. Aufstieg und Herrschaft eines Technoking] — інтелектуальна історія ідей Ілона Маска, в якій культ технокороля та його головний герой із провокаційними та небезпечними ідеями впливають на глобальну економіку, дестабілізують уряди та посилюють нерівність.
Влада Ілона Маска сягає далеко за межі економіки. Вона набуває багатьох форм — від втручання у національні вибори до залежності держав від його компаній. Ця влада посилюється. Щоб зрозуміти, наскільки імперія Маска справді загрожує демократії, важливо розглянути світогляд, що лежить в її основі. У своїй новій книзі історик Квінн Слободян та автор Бен Тарнофф досліджують шлях самопроголошеного «технокороля» та аналізують його концепцію злиття людини і машини. Ми [Verfassungsblog] обговорили з ними ставлення Маска до держави, концепцію «кіборг-консерватизму» (cyborg-conservatism) та можливість альтернатив сучасному поєднанню політичної та цифрової влади.
1. Ілон Маск — не лише найбагатша людина на планеті, але й глобальний політичний гравець, здатний впливати навіть на війни. У вашій книзі ви наголошуєте, що важливе питання не в тому, ким він є як особистість, а в тому, симптомом чого він є. Яка картина світу лежить в основі його успіху?
Ми розглядаємо маскизм так само, як попередні мислителі розглядали фордизм: не як світогляд геніального підприємця-одинака, а як спосіб організації виробничих процесів і соціальних відносин. Це модель, яка одночасно породила нові форми накопичення капіталу та суспільної стабілізації. Статок Маска завжди ґрунтувався на нових джерелах збагачення — чи то доступ до ринків капіталу, комерційне використання інтернету, пошук нових споживчих ніш чи постійне переорієнтування його компаній на пріоритети уряду.
З нашої точки зору, проблема полягає в наступному: ця система володіє адаптивною економічною логікою, але часто не знаходить соціального аналога. Фордизм обіцяв — принаймні в ідеальному вигляді — соціальні блага. Зростання заробітної плати та можливості висхідної мобільності в межах одного покоління мали примирити робітничий клас з найманою працею. Маскизм, навпаки, скоріше робить ставку на соціальну війну. Нерівність не стримується, а риторично загострюється через виключення та знецінення «аутсайдерів».
Маск будує машини і, як відомо, машини, які будують машини. Але йому потрібні й машини для виробництва смислів. Звідси його інтерес до соціальних мереж, а останнім часом до генеративного ШІ. Одним із ключових рушійних факторів маскизму є пошук того, що Луї Альтюссер називав «ідеологічними державними апаратами»: інститутів, які закріплюють у суспільстві певні цінності та переконання.
2. Багато хто пов’язує Маска з особливо радикальною формою лібертаріанства. Ви вважаєте, що ця характеристика швидше вводить в оману. Чому?
Як будь-який капіталіст, Маск намагається обходити, послаблювати або усувати закони та норми регулювання, які обмежують його свободу накопичення капіталу. Однак було б помилкою думати, що він бажає зменшити роль держави. Навпаки, Маск завжди чітко розумів, які переваги можна отримати, співпрацюючи з державою, і як використовувати державні ресурси для своїх цілей.
Цю конфігурацію можна назвати «симбіозом з державою» (state symbiosis). Її витоки сягають ранніх років підприємницької діяльності Маска в Кремнієвій долині 1990-х, особливо в контексті SpaceX. Компанія зайняла настільки домінуючу позицію на ринку орбітальних запусків, що уряди, особливо США, опинилися у значній залежності від неї. До 2025 року SpaceX виконувала 95% усіх орбітальних запусків у США та більше половини світових, а 70% супутників на орбіті Землі належали Starlink.
SpaceX не зацікавлена у слабких державних клієнтах. Компанія надає перевагу сильним державам, чий суверенітет залежить від співпраці з приватними постачальниками. У цьому контексті маскизм передбачає розширення можливостей держави за допомогою приватних рішень. Ми називаємо це «суверенітетом як послугою» (sovereignty as a service).
3. Ви надаєте великого значення впливу Південної Африки епохи апартеїду на маскизм, особливо через так званий «фортечний футуризм» (fortress futurism). Що ви маєте на увазі?
Фортечний футуризм (fortress futurism) — це віра в те, що технології можуть зміцнити незалежність і суверенітет в умовах ворожого або нестабільного середовища. Він сприймає себе як спадкоємець мультилатералізму, що визначав десятиліття після падіння Берлінського муру. Водночас його витоки сягають епохи апартеїду в Південній Африці, де Маск виріс. Лідери режиму апартеїду розглядали себе як оточену ворогами гарнізонну державу, для виживання якої були важливі високі технології та економічна автономія. Їхня модель — це мілітаризована, модернізуюча ізоляція.
Мотив фортечного футуризму проходить червоною ниткою через усю кар’єру Маска. Особливо яскраво це виражено в його ранньому та такому, що суперечило трендам, прагненні до вертикальної інтеграції виробництва. Маск заснував SpaceX у 2002 році і став CEO Tesla у 2008-му. В обох компаніях він наполягав на скороченні залежності від зовнішніх постачальників і прагнув зосередити якомога більше виробничих процесів всередині своїх підприємств. Ці погляди різко відрізнялися від домінуючих тенденцій глобалізації 2000-х, за яких фабрика розглядалася як вузол міжнародної виробничої мережі, пов’язаної глобальними ланцюжками постачання, наприклад, у випадку Apple: «Designed in California, assembled in China», «Розроблено в Каліфорнії, зібрано в Китаї». Для Маска ж фабрика — це скоріше анклав.
На початку 2000-х його промислово-політична філософія могла здаватися анахронізмом. Однак у 2010-ті та 2020-ті роки вона виявилася перевагою, коли SpaceX і Tesla довелося справлятися з митами, геополітичною напруженістю та шоками в ланцюжках постачання в деглобалізованому світі, не кажучи вже про потрясіння пандемії Covid-19. З огляду на зростання політичної невизначеності, експортного контролю та ліцензійних обмежень, які в розвинених індустріальних країнах перетворилися з винятків на звичайну практику, такий фортечний футуризм дедалі частіше стає частиною мейнстріму.
4. Дозвольте ще раз звернути увагу на ставлення Маска до держави. Ви зазначаєте, що маскизм сприймає суверенітет вже не стільки територіально, скільки як інфраструктуру. Чому цей перехід є настільки суттєвим?
Френк Паскуале зазначав, що зростаюча залежність від цифрових платформ і технологій створила розрив між тим, що він називає «територіальним суверенітетом» та «функціональним суверенітетом». Держави, можливо, юридично як і раніше мають останнє слово в класичних питаннях оборони. Але фактично для досягнення власних цілей, часто вже на найелементарнішому рівні, вони залежать від приватних компаній.
Ми вважаємо, що ключова риса маскизму — це прискорення залежності держави від приватних постачальників послуг. В останньому розділі книги ми розглядаємо ініціативу DOGE не просто як економічну програму або скорочення видатків, а скоріше як спробу з’єднати ізольовані частини державного апарату і зробити їх доступними для таких систем, як Palantir. У багатьох випадках держави активно брали участь у розвитку функціонального суверенітету, наприклад, використовуючи платформи на кшталт X як офіційні джерела інформації. Рішення Маска відключити інтернет Starlink в Україні показує, наскільки високу ціну можна заплатити за втрату такого суверенітету.
Однак суть маскизму полягає в тому, що він пропагує суверенітет не лише на рівні країни, але й на рівні окремих людей і домогосподарств. Tesla створює цілу екосистему, засновану на енергетичній автономії: окрім автомобілів, це домашні акумулятори та сонячні панелі. Нещодавнє зростання вартості Tesla пов’язане з припущенням, що її основним продуктом стане гуманоїдний робот Optimus, який Маск називає майбутнім найпродаванішим виробом усіх часів. Тут індивідуальний суверенітет розширюється за старою, майже домодерною логікою: через слугу, працівника, солдата і, як Маск неодноразово говорив, завжди доступного сексуального партнера. Однак, як показує безліч прикладів, те, що видається автономією, насправді перетворюється на посилену залежність від систем Маска, які можна відключити однією кнопкою або обкласти новими, вищими платежами.
У дослідженнях суверенітет давно розглядається не лише як формально-правова категорія, але й як питання реальної спроможності держави діяти. Маскизм зображує себе як фактор, що гарантує індивідуальний і державний суверенітет, однак на практиці створює асиметричні залежності від Маска та його продуктів.
5. Ви показуєте, що маскизм також намагається поступово замінити демократичні форми правління владою машин. Чи існує взагалі реальний спосіб чинити опір цьому зростаючому зближенню політичної та цифрової влади?
Науковці та активісти традиційно критикували алгоритмічні системи за те, що вони справляють деполітизуючий вплив. Вони створюють видимість нейтральності та неупередженості, приховуючи при цьому свій глибоко політичний характер. Іншими словами, алгоритми відображають і водночас закріплюють певний розподіл суспільної влади.
Якщо, наприклад, відомство використовує програмне забезпечення для підтримки рішень під час перевірки права на соціальні виплати або при визначенні тривалості тюремного строку, це виглядає «менш політичним», хоча політичні оцінки, як і раніше, відіграють роль.
Специфіка маскизму в тому, що він, з одного боку, прагне замінити людей машинами, а з іншого — розглядає технологію як інструмент політичної влади. Ініціатива DOGE (Department of Government Efficiency) Маска ставила за мету ефективніше управління і скорочення бюджетного дефіциту. Однак її справжньою метою було очистити Вашингтон від «wokeness» [«прокинутості» / гіперчутливості до питань соціальної справедливості], щоб, де тільки можливо, замінити людську робочу силу програмним забезпеченням. Grok Маска також втілює спробу створити «анти-woke» ШІ, щоб зупинити нібито «ліберальний ухил» технологічної індустрії. У цьому сенсі автоматизація людської праці за допомогою ШІ йде пліч-о-пліч з таким самим автоматизованим поширенням «анти-woke» політики.
Той, хто розуміє цей аспект маскизму, бачить шляхи протидії його злиттю політичної та цифрової влади. Недостатньо знову і знову підкреслювати, що технологічні проекти Маска політизовані: він і сам це робить. Проблема в тому, яку політику вони втілюють. Вони явно націлені на загострення соціальної нерівності та зміцнення суспільних ієрархій. Маск пропагує те, що ми називаємо кіборг-консерватизмом (cyborg-conservatism). У логіці маскизму, на відміну від підходу Донни Гаравей та багатьох інших, злиття людини і машини має не розчиняти або переписувати традиційні категорії статі, «раси» та національної ідентичності, а стабілізувати і посилювати їх.
Однією з можливих відповідей може бути більш жорстке обмеження застосування ШІ. Деякі сфери мають залишатися в сфері людської консультації та людського рішення, особливо там, де ці рішення зачіпають життя мільйонів людей. Однак також важливе інше політичне уявлення: політика — це не просто «програмування» зверху, як передбачає Маск, а процес колективного інтелекту та творчості знизу. Така політика цілком може застосовувати цифрові технології, але для зовсім інших цілей, ніж ті, що ставлять перед собою Маск і маскизм.
Обкладинка книги «Muskism: A Guide for the Perplexed» Квінна Слободяна та Бена Тарноффа, видавництво Allan Lane, 2026
*[Це неофіційний переклад українською мовою тексту Quinn Slobodian, Ben Tarnoff; Maxim Bönnemann, «Muskismus setzt eher auf sozialen Krieg»: Fünf Fragen an Quinn Slobodian und Ben Tarnoff, опублікованого на Verfassungsblog / VerfBlog 27 лютого 2026 року. *Оригінальне інтерв’ю: DOI: 10.59704/7b6e3527ed34e96a. [версія англійською мовою: https://verfassungsblog.de/muskism/
