додому Економіка Девід Мартін, Таля Ватман. Нафтопереробна галузь росії страждає від посилення атак українців

Девід Мартін, Таля Ватман. Нафтопереробна галузь росії страждає від посилення атак українців

3

У ці непрості дні публікуємо матеріал про успіхи українських Сил оборони у знищенні ресурсів ворога. Поки росіяни не дають жити українським містам, наші воїни теж не дають росіянам спокійно виробляти один з ключових для їхньої економіки продуктів і заробляти на ньому.

Цього року Україна посилила дронові атаки на російські нафтопереробні заводи

Маючи 32 великі НПЗ та встановлену потужність переробки приблизно 6,5 млн барелів на добу, росія історично посідала третє місце у світі за обсягами виробництва нафтопродуктів після США та Китаю. Однак впродовж останніх 18 місяців тривала кампанія України з нанесення глибоких ударів дронами по російських нафтопереробних заводах значно посилилася. У червні обсяг переробки на російських нафтопереробних заводах впав до 3,8 мб/д – найнижчого рівня за понад 20 років, що приблизно на 30 % нижче, ніж роком раніше. За офіційними даними, виробництво бензину знизилося на 20 % порівняно з рівнем 2025 року, а виробництво дизельного палива, за оцінками, скоротилося майже на 30 %, що змусило уряд обмежити експорт палива для захисту внутрішнього забезпечення.

Україна завдає ударів по російській нафтовій інфраструктурі з 2022 року, коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії. Однак збільшення дальності та ефективності ударів українських безпілотників у 2025 та 2026 роках свідчить про різке зростання технологічних і військових можливостей України. Впродовж перших восьми місяців 2026 року один російський НПЗ завод зазнавав удару в середньому раз на три дні.

Обсяги переробки російської сирої нафти, 2024–2027 роки

Україна дедалі частіше застосовує кілька хвиль атак БПЛА проти окремих нафтопереробних заводів, прагнучи подолати захисні сітки та інші переважно пасивні засоби протидії безпілотникам. Її можливості щодо дальності дії та донаведення також швидко вдосконалювалися, особливо у першій половині 2026 року. Це розширення дальності дозволило 7 липня завдати удару по Омському нафтопереробному заводу компанії «Газпром нєфть» потужністю 450 тисяч барелів на добу – найбільшому в росії, розташованому приблизно за 2 500 кілометрів від українського кордону.

Деякі НПЗ, особливо розташовані ближче до України, з 2022 року зазнали атак аж 15 разів, причому повідомляється про значні пошкодження як первинних, так і вторинних установок переробки сирої нафти по всій країні. Станом на кінець серпня 2026 року лише п’ять великих російських нафтопереробних заводів не зазнали ударів українськими дронами. Усі вони розташовані у Східній Сибіру або на Далекому Сході, на відстані від 3 500 до 6 500 кілометрів від українського кордону — що наразі перебуває поза зоною досяжності найсучасніших БПЛА великої дальності.

Обсяг охоплення: російські нафтопереробні заводи з потужністю переробки сирої нафти не менше 40 000 барелів на добу. Менші переробні підприємства та міні-нафтопереробні заводи до цього переліку не входять.

Коло охоплення: приблизна відстань по прямій від Мар’янівки, географічного центру України. Методика: відстежуються лише підтверджені удари безпілотників та ракет. Спроби атак або перехоплені атаки, а також випадки ймовірного саботажу не враховуються.

Часовий діапазон: дані трекера станом на 15 вересня 2026 року.

Головною ціллю стали вторинні установки

Одночасно з тим, як Україна стає все ефективнішою у нанесенні ударів по російських нафтопереробних заводах, вона дедалі частіше націлює свої атаки на конкретні технологічні установки з метою максимізації ефекту від кожного удару. Окрім атак на установки первинної перегонки нафти — де нафта спочатку переробляється на нафтопереробному заводі — Україна, судячи з усього, націлює свої удари на вторинні установки, такі як установки флюїд-каталітичного крекінгу, гідрокрекінгу, реформування та гідроочищення. Вони збільшують вихід легких продуктів, таких як бензин, авіаційне паливо та дизельне паливо — останні два продукти називають середніми дистилятами — та покращують їхню якість. Пошкодження цих більш складних установок може подовжити час, необхідний для ремонту, і, можливо, вимагатиме їхньої заміни.

Незначні пошкодження установки первинної перегонки нафти зазвичай можна усунути протягом одного-двох тижнів. Однак ремонт більш складних вторинних установок, особливо тих, що зазнали серйозних пошкоджень, може тривати в середньому від шести до восьми місяців. Московський НПЗ 250 кб/д зазнав настільки серйозних пошкоджень під час українського нападу на російську столицю в червні 2026 року, що, за повідомленнями, не працюватиме до початку 2027 року. По мірі пошкодження все більшої кількості установок час їхньої заміни збільшується, а західні санкції обмежують доступ росії до деяких постачальників обладнання.

Нафтопереробні підприємства росії намагаються максимально підтримувати обсяги виробництва, відкладаючи планове технічне обслуговування, знову запускаючи законсервовані установки та пришвидшуючи ремонтні роботи. Однак деякі НПЗ – особливо ті, що розташовані ближче до українського кордону – тепер треба відновлювати вже після десятої чи навіть п’ятнадцятої атаки. Повторювані цикли пошкоджень і ремонту здатні призвести до деградації обладнання або спричинити додаткові проблеми в майбутньому.

росія запровадила низку надзвичайних заходів для стабілізації внутрішнього постачання пального

У відповідь на скорочення запасів пального росія у квітні заборонила експорт бензину – до таких заходів країна вже неодноразово вдавалася в минулому через дисбаланс між його виробництвом і споживанням на внутрішньому ринку. Однак після того, як у наступні тижні інтенсивність атак зросла, у середині червня уряд уперше в історії запровадив заборону на експорт авіаційного пального. За цим 8 липня вперше було заборонено експорт дизельного пального – істотна стратегічна зміна для країни, яка раніше експортувала приблизно половину виробленого дизельного пального та газойлю.

Ці обмеження свідчать про дедалі сильніший тиск на постачання дизельного пального в росії, особливо напередодні сезону збору врожаю 2026 року, коли сільськогосподарські роботи спричиняють сезонний пік попиту на дизель. Наприкінці липня росія продовжила заборону на експорт дизельного пального до 31 серпня, а 25 серпня, на тлі продовження українських атак, її знову подовжили – до 30 вересня. За повідомленнями ЗМІ, заборону, ймовірно, продовжать до кінця жовтня.

Попри всі ці заходи, влітку росія зіткнулася з масштабним дефіцитом пального – саме в період сезонного зростання попиту на моторне паливо. До кінця червня про нестачу пального повідомляли у 92% регіонів росії, причому дві третини з них запровадили заходи з нормування продажу, зокрема обмеження на обсяги придбання та системи з використанням QR-кодів. Деякі власники авто повідомляли, що на автозаправних станціях їм доводилося чекати до 40 годин.

Хоча до кінця липня ситуація покращилася, нова хвиля атак у другій половині серпня знову призвела до дефіциту. 26 серпня російська державна статистична служба «росстат» повідомила, що від початку року середня ціна бензину зросла більш ніж на 19%, а дизельного пального – приблизно на 18%. Зростання цін і нестача пального стали відчутним потрясінням для російських споживачів, звиклих до відносно стабільного й субсидованого паливного ринку.

Міністерство енергетики росії також запровадило заходи, які тимчасово знижують стандарти якості пального: уперше з 2016 року дозволено виробляти, імпортувати та реалізовувати бензин із підвищеним вмістом сірки. Ці заходи, що будуть чинні до 1 липня 2027 року, дозволяють використання пального, що відповідає стандартам Євро-2, Євро-3 та Євро-4, які діяли раніше й були менш суворими. Це дає підстави припускати, що вторинні установки нафтопереробки, зокрема установки каталітичного крекінгу, гідрокрекінгу, гідроочищення та риформінгу, зазнали значних пошкоджень. Водночас на росії послабили вимоги до змішування компонентів пального, дозволивши вважати бензином суміш нафтової фракції (нафти) з присадками, що підвищують октанове число. Хоча ці заходи допомогли стабілізувати внутрішній російський ринок, вони мають свою ціну. Паливо з підвищеним вмістом сірки може пошкоджувати двигуни автомобілів, а також призводити до деградації та деактивації каталізаторів, які використовуються для зниження автомобільних викидів і потребують пального без сірки.

Щоб додатково підтримати внутрішнє постачання пального, росія також почала імпортувати бензин. Хоча бензин надходить залізницею з Білорусі та Казахстану, жодна з цих країн не має достатніх нафтопереробних потужностей, щоб повністю покрити нинішній російський дефіцит. російські нафтові компанії також вдалися до імпорту бензину морем: у липні та серпні надходили партії з Марокко, Кореї, Індії та Туреччини.

Наприкінці серпня президент росії владімір путін підписав наказ, що дозволяє урядові тимчасово перебирати управління приватними бізнесами чи інфраструктурними обʼєктами, визнаними «критичними», якщо їхнім власникам не вдасться впровадити адекватні заходи безпеки або у разі затримки відновлювальних робіт. Під цей наказ підпадають також і обʼєкти енергетичного сектору, також він прописаний так широко, що держава може фактично взяти під контроль незалежні нафтопереробні заводи [які не належать великим «вертикально-інтегрованим нафтовим компаніям» на кшталт «роснєфті» – перекл.]. Позаяк відповідальність за забезпечення надійного захисту нафтопереробних заводів від постійних атак тепер лежить на самих заводах, наказ додатково посилює виклики, із якими нафтові компанії стикаються на тлі регулярних нальотів, а також зростання витрат на безпеку та відновлювальні роботи.

Атаки також тиснуть на російські нафтогазові доходи

Якщо тривале перемирʼя між росією та Україною не буде досягнене, атаки на російську нафтову інфраструктуру, скоріше за все, не припинятимуться – і це посилюватиме тиск на російські нафтогазові доходи. За інформацією міністерства фінансів росії, у період з квітня по серпень 2026 російські нафтові компанії отримали субсидій на загальну суму 1,5 трильйони рублів (18 мільярдів доларів). У цей розрахунок входять також з находження через демпферний механізм – за ним НПЗ отримують компенсації від уряду, оскільки продають нафтопродукти на внутрішньому ринку дешевше, ніж могли б продати на експорт. Попри те, що нафтогазові доходи зростали через глобальне підвищення цін на сиру нафту у звʼязку з конфліктом на Близькому Сході, загальні фіскальні доходи з січня по серпень лишаються на рівні -17% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, на рівні 5 трильйонів рублів. Разом з тим, загальний дефіцит російського бюджету продовжував накопичуватися і за перші вісім місяців 2026 року сягнув суми у 5,8 трильйонів рублів – на 150% більше у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року. Загальна сума бюджетного дефіциту вже перетнула оцінку 5,6 трильйонів, закладену в російський бюджет на весь 2026 рік.

Нинішня частота та інтенсивність українських атак вказує на те, що відновлення обсягів нафтопереробки і надалі зіштовхуватиметься зі значними ускладненнями. Обʼєм робіт, повʼязаних і поверненням пошкоджених установок до експлуатації, накопичується, тоді як сукупний вплив на надійність роботи нафтопереробних заводів залишається невизначеним. Як наслідок, Міжнародне енергетичне агентство у своєму останньому щомісячному звіті про нафтовий ринок знизило прогноз сукупної нафтопереробки у росії до середніх показників 4 млн. барелів на добу впродовж останніх місяців 2026 та всього 2027 років.

Зниження російських обсягів посилює тиск на глобальний ринок дизелю

Різке зниження російського випуску та експорту дизельного палива також впливає на посилення тиску на глобальний ринок середніх дистилятів [переважно дизель, авіаційний гас та газойль – перекл.]. Упродовж перших восьми місяців 2026 року показники світового морського експорту газойлю та дизелю складали 4,7 млн. барелів на добу, тобто на 10% менше показників за аналогічний період минулого року. Темпи падіння цих значень прискорилися у другому та третьому кварталах. Різке падіння експорту з Близького Сходу призвело до того, що ринок дизелю став більш чутливим до втрати російських поставок. Попередні дані вказують на те, що сукупні показники експорту дизельного палива з росії та Близького Сходу впали у серпні до 520 тис. барелів на добу – на 75% у порівнянні з тим самим місяцем 2025 року. Збільшення обсягів експорту зі США та відновлення експорту з країн Азії лише частково компенсували загальне зниження обсягів поставок.

Глобальний дефіцит дизельного палива призвів до падіння запасів палива, зокрема у США. У вересні це напруження на ринку спричинило зростання крек-спредів дизельного палива – показника прибутковості виробництва дизелю відносно вартості сирої нафти – до понад 100 дол. на барель, як на узбережжі Мексиканської затоки в США, так і в північно-західній Європі.

Річні показники обсягів морських поставок газойлю та дизельного палива із розподілом за країнами та регіонами, серпень 2025–серпень 2026 років

По мірі наближення IV кварталу, крек-спреди на дизель можуть продовжити зростання у звʼязку на підвищений сезонний попит та зниження обсягів виробництва НПЗ через подальші атаки.

У країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) випуск дизельного палива у червні здебільшого не змінився у порівнянні з показниками за аналогічний період попереднього року, попри високий рівень споживання. При цьому НПЗ вийшли на максимальні показники виробництва авіаційного палива задля уникнення нестачі в період літнього пікового попиту. Це вказує на те, що система нафтопереробки у країнах ОЕСР працює на межі можливостей по випуску середнього дистиляту, зокрема через обмежений експорт сирої нафти з Близького сходу, а також погодні чинники, які ускладнюють нафтопереробку, і планові профілактичні роботи, відкладені з весняного періоду.

Напруження на ринку дизелю, яке спостерігалося від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, спало через різке зростання експорту з країн Азії, зокрема з Китаю. Однак у теперішній ситуації відновлення стабільності на цьому ринку виглядає менш імовірним з огляду на тривалі перебої у поставках сирої нафти з Близького Сходу, високі показники споживання у країнах ОЕСР, а також наближчення сезонних профілактичних робіт на НПЗ. Якщо не збільшаться обсяги нафтопереробки в росії та на Близькому Сході, або не впаде глобальний попит на нафтопродукти, то в найближчі місяці глобальний ринок дизелю так само перебуватиме під значним тиском.

Переклад: Ірина Жигалюк, Ростислав Семків, Антон Шигімага

джерело

оригінал

ЗАКЛИК ДО ЗБОРУ КОШТІВ

Громадо, звертаємося із проханням підтримати збір на батальйон безпілотних систем “Стриж” у складі 10-ї ОГШБ. Наразі бійці боронять Україну на Донбасі і мають незакритий збір на автомобіль та комплектуючі для дронів.

Допоміжна банка перекладача з нашої групи: https://send.monobank.ua/jar/4TSjGsfL9h (тут за донат від 100 грн ще й можна виграти настільну гру)

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я