На початку вересня цього року зять Трампа Джаред Кушнер зустрівся з Путіним у Москві. Путін заявив, що Росія захопить Донбас протягом кількох місяців, а енергетична система України буде знищена до зими. Кушнер відповів, що вони вже чули це рік тому, і поцікавився, чи говоритиме Путін те саме ще через рік. Він припустив, що, можливо, не варто втрачати цілий рік. Адміністрація Трампа розглядає можливість укладання бізнесових угод із Росією ще до припинення бойових дій — як спосіб продемонструвати Росії серйозність намірів щодо перезавантаження відносин із нею.
Минулого року Трамп заявляв, що жодних бізнесових угод із Росією не буде до завершення війни, але обіцянки Трампа мають невелику цінність. До того ж це суперечить позиції республіканців і демократів у Конгресі, які вважають, що лише економічний і військовий тиск може змусити Путіна піти на компроміс. Є також історичний факт: перезавантаження відносин із Путіним або Росією раніше не спрацьовували, а Путін, на думку критиків такої політики, не здатен на компроміс — тому єдиним варіантом залишається позбавлення його можливості вести війну.
Коли Кушнер виступав по відеозв’язку перед міжнародними прихильниками в Києві й заявив, що Путін «дуже відданий» просуванню мирного плану, присутні в аудиторії розсміялися.
Відтоді як Трамп повернувся до Білого дому у 2025 році, Росія спокушає його бізнесовими угодами. Генрі Біч, друг Дональда Трампа-молодшого, підписав із Росією угоду про розробку природного газу на Алясці, заявивши: «Трамп — транзакційний президент. Я не думаю, що люди почувалися б так само комфортно, працюючи з російськими компаніями за адміністрації Байдена, як вони почуваються за адміністрації Трампа».
Кушнер і Стів Віткофф, інвестор у нерухомість, брали участь у переговорах щодо України, Гази, Ірану та інших конфліктів. Знання історії регіону або переговорних позицій сторін для них не є важливим. Вони вважають за краще вислухати, чого хочуть обидві сторони, і поділити різницю навпіл. Кушнер говорив, що мирні угоди схожі на угоди з нерухомістю: і там, і там є жорсткий торг, а часом — блеф.
«Останні пару років мене критикують усі ті, хто намагався й зазнав невдачі, за те, що я роблю це не так, як вони. Якби хтось досяг успіху, я б не займався цим», — сказав Кушнер у 2020 році після того, як Трамп представив свій перший мирний план для Близького Сходу.
Наслідний принц Саудівської Аравії Мохаммед бін Салман (відомий як MBS) заявив, що Кушнер надав американську розвідінформацію про саудівців, які були нелояльними до нього. Це призвело до домашнього арешту, тортур і конфіскації коштів у 200 заможних бізнесменів і принців — дії, яку підтримав Трамп. Бін Салман катував і вбивав правозахисників, зокрема Джамаля Хашоггі, а Трамп підтримував його, тоді як світ засуджував ці вбивства. Невдовзі після завершення першого президентського терміну Трампа Кушнер зв’язався з MBS, а Саудівська Аравія інвестувала 2 мільярди доларів у нову приватну інвестиційну компанію Кушнера.
До початку війни з Іраном США вимагали від Ірану відмовитися від великих запасів низькозбагаченого урану, похованого під уламками після бомбардувань 2025 року. Технічні питання — такі як швидкість роботи центрифуг або методи перевірки роззброєння — були складними, але Кушнер і Віткофф не запросили до переговорної кімнати технічних радників, призначених для них Міністерством енергетики США.
Коли іранці запропонували поступки, Кушнер і Віткофф не розпізнали їх як такі. Вони вважали, що Іран просто затягує час, коли запропонував припинити збагачення урану та розбавити вже наявні запаси.
Дослідницький реактор у Тегерані виробляв медичні ізотопи, але Віткофф звинуватив Іран у спробах збагачувати й накопичувати уран, попри неодноразові інспекції МАГАТЕ, які свідчили про протилежне. Один із експертів із нерозповсюдження ядерної зброї заявив: «З того, що говорять Кушнер і Віткофф, можна зрозуміти, що вони не дуже розуміються на технічних питаннях».
Кушнер не поважає експертів. Коли колишній республіканський чиновник запропонував знайти для нього співробітників із відповідною предметною експертизою, Кушнер відмовився, сказавши: «Ви не розумієте. Ми залучаємо мільярдерів — мільярдерів».
Міністр закордонних справ Оману, який приймав переговори, виступив на телебаченні й закликав до терпіння, заявивши: «Мирна угода в межах досяжності». Кушнер і Віткофф повідомили Трампу, що Іран відмовляється капітулювати. Через кілька годин США та Ізраїль завдали ударів, унаслідок яких загинуло вище керівництво Ірану. Кушнер виправдовував війну словами: «Вони, по суті, могли бути за кілька днів або тижнів від створення зброї, якби доклали до цього зусиль». МАГАТЕ не виявило жодних ознак відновлення іранської ядерної програми зі створення зброї.
Державний секретар США Марко Рубіо запропонував інше пояснення. За його словами, американські розвідники визначили місце перебування високопоставлених іранських лідерів і передали цю інформацію Ізраїлю. Ізраїль вирішив завдати удару. Рубіо заявив, що на той момент США вже не могли уникнути війни з Іраном: «Ізраїль мав завдати удару. Ми знали, що це спровокує напад на американські сили».
Безперечно, Кушнер навряд чи був неупередженим переговорником. Його батько, засуджений за ухилення від сплати податків, вплив на свідків і шахрайство з використанням електронних засобів, а не посол у Франції, не лише пожертвував Гарварду 2,5 мільйона доларів, щоб його син міг там навчатися, а й підтримував політику Ізраїлю та робив внески організаціям, які підтримували поселення на Західному березі. Нетаньягу був давнім другом родини й одного разу навіть ночував у спальні Джареда.
Але для Кушнера це також був просто бізнес. Після того як Трамп неохоче залишив посаду у 2020 році, Кушнер заснував інвестиційний фонд Affinity Partners. До цього він ніколи не керував інвестиційним фондом. Оскільки це приватна інвестиційна компанія, на неї не поширюється Investment Company Act 1940 року, а отже, вона не підпадає під такі самі вимоги щодо протидії відмиванню грошей та розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, як інші фінансові установи.
У штаті фонду працює генерал-майор армії у відставці, хоча закон забороняє колишнім військовослужбовцям такого рівня отримувати виплати від іноземних урядів. Однак завдяки цій лазівці генерал-майор Корреа може отримувати гроші від приватного інвестиційного фонду, 99% коштів якого надходять з іноземних держав. Саудівська Аравія інвестувала 2 мільярди доларів, хоча зазначала, що Кушнер не мав інвестиційного досвіду, і визнавала, що бере на себе основну частину інвестицій та ризиків. Катар і ОАЕ також інвестували по 200 мільйонів доларів, а Affinity мала 2,973 мільярда доларів активів. Решту коштів надали тайванський мільярдер Террі Гоу, який працевлаштовує мільйон людей у материковому Китаї, та ще один неназваний іноземець. Один зі знайомих Кушнера сказав: «Усе просто. Усі країни Близького Сходу інвестують у фонд Джареда, а він їм лиже черевики, щоб вони могли отримати політичні послуги від адміністрації Трампа».
Економічний аналітик, який керує інвестиційною компанією, заявив, що ніколи не бачив американської приватної інвестиційної компанії, настільки залежної від іноземних коштів. У 2024 році Кушнер оголосив про проєкт нерухомості в Сербії вартістю 500 мільйонів доларів на тому самому місці, де Трамп раніше намагався побудувати розкішний готель. Проте інвестори ще не отримали жодного прибутку, тоді як компанія вже зібрала 157 мільйонів доларів комісійних. Сербський проєкт зрештою було скасовано після того, як прокуратура Сербії висунула звинувачення міністру культури у фальсифікації документів для отримання дозволів.
Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама та план Кушнера вартістю 4 мільярди євро перетворити острів на розкішний курорт. Албанці заявляють, що державні землі передаються у приватну власність, а частина земель, якими сім’ї володіли протягом поколінь, була викрадена багатим албанцем, який підробив документи та втік до США. Протестувальників заарештовували, а справа розглядається в судах. Проєкт Кушнера в Сербії розвалився після того, як міністра уряду та трьох чиновників звинуватили у зловживанні службовим становищем і фальсифікації документів.
Корупція була не єдиним недоліком Кушнера. Віткофф сказав: «Ми з Джаредом обоє знаємо, чого ми не знаємо. Ми нормально ставимося до того, що чогось не знаємо, а потім нам стає цікаво, і ми починаємо розбиратися в питанні та ставати розумнішими».
Колишній високопоставлений чиновник адміністрації Трампа з питань зовнішньої політики заявив, що Кушнер і Віткофф мало розумілися на війні в Україні. Вони обоє вважали Путіна «хорошим хлопцем», а російську армію — «непереможною». Він додав: «Вони думають, що це угода з нерухомістю. Вони, здається, не розуміють, що це війна».
Після зустрічі з російськими та українськими делегаціями Кушнер і Віткофф заявили, що новий план передбачатиме передачу Україною територій, обіцянку ніколи не вступати до НАТО та суттєве скорочення її армії. Рубіо назвав це «списком бажань Росії». Поширена думка полягає в тому, що Росія запропонувала цим двом бізнесові угоди в обмін на мир на російських умовах. Європейська розвідка повідомляє, що після зустрічі на Алясці в серпні 2025 року Трамп та його представники обговорювали кілька потенційних контрактів у Росії. Двічі керівник російського суверенного фонду добробуту, який допомагає фінансувати війну, приїжджав до США для обговорення інвестиційних можливостей.
Секретний європейський розвідувальний звіт містив перелік десяти потенційних проєктів, серед яких відновлення роботи «Північного потоку-2» під американським контролем, поновлення діяльності ExxonMobil на острові Сахалін та видобуток нафти в Охотському морі. Обговорювалося також розмороження російських активів, які зберігаються у США. Серед осіб, які могли брати участь у цих проєктах, називалися Трамп, Кушнер, Віткофф, Генрі Біч і Річард Гренелл, колишній спеціальний представник президента. Чиновник, який надав розвідувальний звіт, заявив: «Приватизація американської зовнішньої політики зайшла дуже далеко. Угоди будуть реалізовані тієї самої миті, коли Трамп укладе мирну угоду».
Росіяни пропонували бізнесові угоди, якщо Кушнер і Трамп зможуть забезпечити передачу Україні її територій. Під час переговорів з Іраном у 2025 році нові інвестиції з Близького Сходу збільшили фонд Affinity на 30% — до понад 6 мільярдів доларів, що принесло мільйони додаткових доларів управлінських комісій. Але союзники США прагнули стабільності, а Перська затока далека від стабільності. Росія хотіла отримати території, які їй не передають. А демократи, ймовірно, переможуть на виборах до Палати представників, отримавши можливість проводити розслідування, навіть якщо їхні можливості притягнути когось до відповідальності будуть обмеженими.
Тим часом Кушнер, Трамп та їхні союзники продовжують змішувати бізнес із дипломатією та заробляти на цьому мільярди доларів.
автор – Дональд ХІЛЛ
