Спроби антисемітських погромів у Махачкалі – серйозна поразка російської політики на Північному Кавказі. Можливо, не менш показова, ніж заколот Пригожина.
Провалилися усі: спецслужби, поліція, місцева влада, структури, що відповідають за внутрішню політику.
Виявилося, що поліцейська держава не змогла контролювати монстра, якого сама зрощувала.
Більш того, події в Махачкалі продемонстрували всю непевність потужного зовні російського впливу в регіоні. Проявили грань, за якою може відбутися порушення умовного компромісу між Кремлем та мусульманськими республіками Північного Кавказу.
Звісно, зараз росіяни спробують «закрутити гайки». На якийсь час це вдасться, але…
Росія все швидше рухається до соціального катаклізму.
Протестні настрої накопичуються. Причому, євреї та Ізраїль – лише невеличкий епізод, випадковий канал для викиду внутрішнього озлоблення.
Основні події ще можуть бути попереду.
Такий катаклізм, будемо відверті, у середньостроковій перспективі не є невідворотнім – точку неповернення не пройдено. Проте його вірогідність зростає. І це помітно неозброєним оком.
Головний внутрішній ворог путінської росії – російський фашист.
Справжніми руйнівниками нинішньої російської держави будуть не інфантильні ліберали-«іноагенти» чи світські націоналісти-представники поневолених народів. Адже політичні нації на території РФ у кращому випадку на ранній стадії формування, їх готовність до активного спротиву наразі майже нульова.
Ймовірніше, що розвал путінської росії спровокує православнута фашистська наволоч разом із радикальними ісламськими фундаменталістами. Ті, хто готовий брати зброю і вбивати прямо зараз.
До речі, мусульман у Кремлі надзвичайно бояться.
Там чітко усвідомлюють наслідки можливого розлому між російською владою та ісламістами. Тому на будь-які спроби посварити їх з мусульманською спільнотою реагують максимально жорстко, подекуди не адекватно.
Демонстративне побиття неповнолітнім сином кадирова затриманого блогера, що спалив Коран, і не менш показова відсутність реакції збоку «правоохоронних» органів РФ – повністю видають цей страх Кремля. Сигнал російського керівництва зрозумілий: так буде з кожним.
Чи зможе цим скористатися Україна?
З огляду на позицію наших міжнародних партнерів – велике питання.
Джерело тут
