Ми продовжуємо публікацію циклу статей про ультраправих і їхню “участь” у соцільних рухах.
Столичні патріоти. Юні і не дуже
Менше сотні столичних молодих націоналістів кучкуються у ВО «Свобода», «Студентській Свободі», «Студентській Солідарністі», «Студентському комітеті Народної Солідарності», «мережі Український Студент», Соціал-Національній Асамблеї (СНА), Соціал-Національних Профспілках України, «Студентському Наступі», «Патріоті України», автономних національних соціалістах, націонал-анархістах, «Чорному Комітеті» просто різноманітних гуртках «патріотів». Багато організацій і відносно мало народу.
Реально це назви-бренди, що їх використовують три середовища, а саме «навколосвободівці», «сонцистів» (члени СНА), та наці-автономів. Середовища ці перетинаються. В певних містах їх майже неможливо одне від одного відокремити. Вони майже синхронно кидаються то любити робітничий клас, то обстоювати права студентів чи чотириногих, то борються проти Табачника, то за свободу «тризубівців» (яких за звичайних обставин вони зневажають). Роблять це іноді вдало, але в переважній більшості випадків їхні дії можна характеризувати у проміжку між «незграбно» до «невиразно». На трієчку. Сьогодні поговоримо про “сонцистів”.
«Сонцисти»
СНА (коаліція дрібних націоналістичних сект навколо «Патріоту України») є справжньою політичною партією із локальними електоральними успіхами. брала участь у виборах в Василькові та провела одного активіста ПУ до міськради за списками «За Україну». Другий «активіст» Мосійчук (формально теж «сонцист»), як кажуть злоязикі політичні конкуренти, є політтехнологом, що забезпечив прохід лояльних до чинного мера правих у міскраду. На цю перемогу працювала вся організація. Результат 4 буржуїв, та два видатний члена партії. Сайт СНА так прямо і пише: «Партією «За Україну!» було здобуто 6 депутатських місць у Васильківській міській раді.
Зокрема депутатами у Василькові стали: член виконкому СНА Ігор Мосійчук та командир Київського крайового осередку Організації «Патріот України» Сергій Бевз. Партія «За Україну!» здобула друге місце у міській раді Василькова по кількості депутатських мандатів. Це є найбільший успіх серед місцевих осередків партії “За Україну” у Київській області здобутий за рахунок активної роботи агітаторів соціал-націоналістів.» І це прекрасно. Молодим хлопцям дістанеться фото на пам’ять із самим паном депутатом Бевзем. Варто розповісти про людину, яку вони підтримали. Мер та патріот С. Іващенко прославився фразою: «Среди воров, должно быть все по честному».
СНА продемонструвало здатність включитися у справжню парламентську боротьбу на рівні Василькова. Опоненти із завзяттям розповідають про корупційні діяння «члена виконкому СНА» Мосійчука, а той їх жваво заперечує. Місцева інтернет-спільнота обговорює розмір обличчя «члена виконкому» та те скільки він заборгував аліментів. Не дуже велике місто, а пристрасті шекспірівські. І «сонцисти» теж грають роль у цій виставі. Хочеться нагадати, що «мер та патріот» близький до біло-блакитних. Тож, коли члени СНА били місцевих опозиціонерів (і членів ВО «Свобода»), то це була допомога «антинародному режиму Януковича».
Цікаво, що саме ці люди напали на учасників акції 28 лютого. Тож твердження, про те що «учасники провокації грають на стороні влади проти студентського руху» на сайті «Прямої Дії» не є зовсім безпідставним. Припущення цілком закономірне. Якщо звичайні буржуазні політики брешуть найінтенсивніше під час виборів, то члени СНА займаються «творчою переробкою» дійсності постійно. Приклад. Студентська організація «Дія» проводить прогулянку на свіжому повітрі 6 лютого.
Там із підписами та відкрити обличчями ми можемо побачити 6 осіб. Троє хлопців та троє дівчат. На сайті СНА це вже «похід на витривалість» жіночої частини чернігівського осередку «Патріота України» (3 особи на фото). В тексті на партійному сайті написано про «конспірацію» і тому обличчя зафарбовано, на відміну від фоток «вконтакті». Хлопців, звісно, на «СНАшних» фотографіях ви не побачите. Жіночий «вишкіл» виглядає, як вдалий піар-хід, особливо, враховуючи нестачу дівчат у правому середовищі… Брехлива, але вдала пропаганда. Тепер давайте розглядемо приклад невдалої.
Під час «податкового майдану» СНА презентувала свою профспілку Соціал-Національні Профспілки України (СНПУ). В тексті зазначається, що в організації 500 членів. Половина із них брала участь у акції 16 листопада (так і пишуть!). Насправді, (і це видно на фотках) ми бачимо банер, що його тримають в руках двоє юних хлопців і один прапорець у натовпі. Ліва профспілка «Захист праці» сформувала із своїх дрібних підприємців цілу колону, що несла банер із символікою. СНПУ жодним чином не виокремлювала себе із натовпу.
СНПУ – фальшивка? Подальша діяльність СНА довела, що профспілки немає, а є іще один “бренд”, ще одна самоназва, як і утворена 2010 року “Здорова Нація”. Це не окремі структури, а та сама СНА із тим самими персонажами, що іноді то одягають однострої, то їх знімають. Це саме стосується і «соціал-націоналістичної профспілки» ”Студентський Naступ”. Це те саме СНА, але на у анфас, а у профіль. Тобто залучення нових людей немає. Все ті ж самі атисеміти і расисти із печерними поглядами.
Є множення фікцій. А коли дешеві піар-прийомчики не спрацьвують то в хід ідуть кулаки. Тепер про кумедне. СНА проводить пікети «проти нових відверто грабіжницьких тарифів і прийняття нових житлового та цивільного кодексів». На фото активіст ВГО «Патріот України» у славному Івано-Франківську роздає листівки. ТУПОМУ МАЄ БУТИ ЗРОЗУМІЛО, що агітатор не повинен виглядати дебілом. Він має бути одягнения як інші люди і поводитися, як «людина з вулиці», а не як дурень у камуфляжі із замотаним обличчям. А тепер найсмішніше. ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС ПРИЙНЯТО 7 РОКІВ ТОМУ. Проти чого вони проводили акції? Проти Трудового Кодесу, напевно. Про нього стільки говорили ліві і ліберали, що можна було б і запам”ятати. Але не запм”ятали. Просто «сонцисти» давно живуть в своєму окремому світі, в який потрапити нормальній людині складно.
СНА так загралися в “псевдосиндикалізм” (синдикалістьске знамено діагональне червоно-чорне), що в пропаганді використовують стилізовану символіку анархо-капіталістів. І це при тому що на сайті при бажанні можна знайти лайливу статтю про цю політичну філософію. Ну, так хочеться правим виглядати подібно до гостромодних ліваків, що тирять символіку, не розуміючи її зміст. В Житомирі бійці «білої раси» влаштували святкування дня святого Патріка . На підтримку ІРА. А ви як думали? Спеціально, для особливо обдарованих соціал-націоналістів, пояснимо, що ІРА є традиційно збройним крилом… лівоцентриського руху. Політичне крило озброєних республіканців Шін Фейн є членом фракції комуністів у Європарламенті. Сам республіканізм є похідним від соціалізму та лібералізму. Історично прихильники ІРА є більш терпимими до іноземців ніж їх британські супротивники-юніоністи, які тяжіють до фашизму. В середині Ірландії «республіканці» це сторона, яка програла у громадянській війні. На вулицях у 30-х вони билися із колаборантами із числа ірландських фашистів-синьосорочечників. Праві були обєднані у парамілітарній організації ветеранів громадянської війни The Army Comrades Association під орудою Оуена О’Даффі.
Праві підтримали статус домініону і боролися проти повної незалежності в 1922-23 рр. Тобто були провідниками політики Лондона. Ліві, навпаки, виступали за розрив стосунків із Британією. Лідер ірландських фаші колишній військовий та відставний коп О’Даффі в 1930-х сформулював ідеологію корпоративізму, що тотожна програмним засадам СНА у соціальних питаннях. Республіканці разом із комуністами та членами тред-юніонів боролися проти спроби державного заколоту «синьосорочечників». Пізніше, у правих і лівих з»явилася можливість не тільки вибивати зуби під час демонстрацій у Дубліні та Корку. Бойовики ІРА виїхали до Іспанії воювати на стороні республіканців, а їхні опоненти були на стороні Франко. Може «сонцисти» ще щось на підтримку леніністів із ЕТА організують?
Теж білий народ. Нормальок буде. Хлопці і дівчата із Соціал-Національної Асамблеї розважають публіку давно. СНА прославлені двома речами. Любов’ю до уніформи (про що вже згадувалося) і «космічними» фантазіями у царині військової політики. В програмі містяться ряд положень, що можуть вразити нестійку психіку. «Створення аерокосмічних сил, що матимуть у своєму складі супутникові угруповання та ескадрильї космічних бомбардувальників та винищувачів Лозино-Лозинського.» І це не окрема дурість. Це системне бачення. «Українська Армія повинна стати найпотужнішою збройною силою планети.»
«Створення найпотужнішого флоту Чорномор’я та Східного Середземномор’я, а також авіаносної ескадри Відкритого Океану для оперативних дій у будь-якій частині світу. Створення Українських військових баз у союзних державах.» Ультраправі говорять про примат політики над економікою. І це правильно. Бо інакше доведеться рахувати. До певної межі військові витрати стимулюють розвиток технології та економіки. Але непомірні військові витрати (приклад СРСР) здатні знищити наддержаву. СРСР мав не просто велетенський ВПК.
Цей комплекс обслуговував і союзників. Але і цього велетенського ринку виявилося недостатньо щоб обігнати США. У якийсь момент доведеться вибирати між вкладеннями у людський капітал (медицина, освіта), інфраструктурою чи обороною. Це розуміють, навіть, товариші «сонцистів» по ультраправому руху. Тому у приватних розмовах називають «маскарадними клоунами».
Які профспілки? Яка освіта? Люди не є цінністю. Нація вища за особисті та сімейні інтереси. Так написано в їхніх документах. Тож будь-яка “сонцистська” балаканина про соціальну справедливість є… балаканиною. Ну, і «на закуску» плакат від одного із «правих автономів», що добре показує особливості загадкового душевного світу «сонциста». Тобто, навіть, інші ультраправі сприймають провідних членів СНА із іронією. Назвемо це так. Іронія не так образливо.
Про «автономних автономів», діячів із ВО «Свобода», глибокий сенс патріотичної політики і її відмінності в різних регіонах України читайте у наступних публікаціях.
