Олександр НИКИФОРЧАК
Далеке може бути дуже близьким.
З відстанню все зрозуміло – техніка набула неймовірного розвитку, всі оті лоукости, ракети Ілона Маска, електромобілі… Не наша тема, правда…
А от історія, події давнини – то таки прямо стосується наших розмов. Давні часи можуть бути неймовірно близькими, ближчими, ніж може здатись на перший погляд. Подорожі в часі можливі, хай і в дещо незвичному вигляді, але…
В супроводі чудової музики https://youtu.be/Fr5WiM9GJJc поговоримо про монети.
Сьогодні, коли я пишу цей блог, сталася подія може й не світового масштабу, але для “монетників” значуща. В обіг ввійшли обігові монети України в 1 та 2 гривні нового зразка. Дизайн монети в одну гривню дуже подібний до вже звичної металевої гривні. От саме вона і є тією своєрідною машиною часу, що створює місток між сьогоденням та подіями, розділеними прірвою тисяч років. Не віриться?
Все просто: на ній зображено київського князя Володимира, названого Великим, як і давньоримського імператора Костянтина, теж Великого. І один, і інший ввели в підвладних державах християнство державною релігією. За що їх Церквою було канонізовано як святих в ранзі рівноапостольних. Історичні джерела не такі однозначні в оцінці цих правителів, причини хрещення підданих та головне вибору саме цієї релігії панівною там теж вважаються не такими ідеалізованими, як в середовищі церковників. Як вже не раз згадувалось – всі мають певні інтереси, в угоду яким щось звеличується, щось замовчується.
І чим не мандрівка в часі? Хіба сьогоднішній “дебют” нових розмінних монет не зв’язав воєдино Давній Рим, Київську Русь та теперішнє?
Та це ще не все.
Гривню з Володимиром можна віднести до типу ювілейних. Костянтин Великий, перенісши столицю держави до спеціально ним збудованого для цього Константинополя на місці давньогрецького міста Візантій, зараз це Стамбул. І на честь цієї події було випущено монету, яку так і називають – Коммеморативною (пам’ятною). На її аверсі уособлення божества міста – божество Константинополіс, на реверсі – богиня Вікторія, що уособлює перемоги, як вже набуті імператором, так і майбутні.
Рим теж тоді ж отримав свою коммеморативну монету, своєрідний “приз для втішення”, але радості, думаю, мало – втратити панівний статус столиці держави (хоч по суті місто ще з початку епохи тетрархії мало більше традиційне, ніж фактичне значення – тетрархи правили зі своїх столиць, про що було в Парадокси, принципат та домінат). Аверс несе уособлення божества міста Рим, а на реверсі – добре знайома сценка з близнюками-засновниками Ромулом та Ремом і вовчиця-годувальниця.
Ще одним містком, що єднає віки були “передвиборчі обіцянки”. Так, свої підкупи “кілограмом гречки” були й у той час, трішки не такі, та не суть. Номінально титули імператора, консула, інших вищих рангів у державі були виборними, хоч як вони проходили пояснювати, мабуть, не варто: правитель обирав себе сам, сам і затверджував кандидатуру. Але, щоб дотриматись процедури та в шану традиціям, він мав хоч роль грати.
Одним з актів даного театрального дійства була обітниця, своєрідна клятва виборцям бути для них добрим правителем та вести до процвітання – “Вота”. Ці промови були періодичними, на їх честь карбувались монети – Вотивні, теж аналог ювілейних.
Отака у нас сьогодні була “мандрівка в часі”.
А я, традиційно, хочу подякувати читачам моїх Блоги про монети та Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше – на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію
Далі буде!
Не перемикайтесь!
Фото і колаж – Олександр НИКИФОРЧАК
