Київ. 3 липня 2014 (“Закон і бізнес”). Римський статут Міжнародного кримінального суду потребує ратифікації Україною, зважаючи на велику кількість жертв, що сталась за останній час, та викликає стурбованість міжнародного співтовариства. Однак такій ратифікації повинно передувати внесення змін до Конституції України.
До таких висновків дійшли члени Комітету ВР з питань верховенства права та правосуддя, які підтримали законопроект №4873 «Про внесення змін до статті 124 Конституції України (щодо визнання положень Римського статуту)», повідомляє “ЗіБ” з посиланням на прес-службу ВР.
Законопроектом пропонується доповнити статтю 124 Конституції України частиною шостою такого змісту: “Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, передбачених Римським статутом Міжнародного кримінального суду“.
Народні депутати акцентували увагу на тому, що Римський статут Міжнародного кримінального суду від 17 липня 1998 року був підписаний від імені України 20 січня 2000 року.
Крім того, зазначалося, що Міжнародний кримінальний суд є постійним органом, уповноваженим здійснювати юрисдикцію щодо осіб, відповідальних за найсерйозніші злочини, які викликають стурбованість міжнародного співтовариства. Цей Суд доповнює національні органи кримінальної юстиції та приймає до свого провадження справи не тільки за зверненням держави-учасниці, а й з власної ініціативи, коли держава, під юрисдикцією якої перебуває особа, підозрювана у вчиненні передбаченого Статутом злочину, не бажає або не здатна проводити розслідування чи порушити кримінальне переслідування належним чином.
Водночас, відповідно до Висновку Конституційного Суду України N3-в/2001 у справі за конституційним поданням Президента України про надання висновку щодо відповідності Конституції України Римського статуту Міжнародного кримінального суду (справа про Римський статут) від 11 липня 2001 року у справі N1-35/2001 визначено, що систему судів загальної юрисдикції в Україні складають: Верховний Суд України – найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції, вищі спеціалізовані суди, апеляційні та місцеві суди (частини друга, третя, четверта статті 125). Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються (частина перша статті 124). Заборонено також створення надзвичайних та особливих судів (частина п’ята статті 125).
Так, можливість доповнення судової системи України не передбачена розділом VIII “Правосуддя” Конституції України. Це дає підстави для висновку, що абзац десятий преамбули та стаття 1 Статуту не узгоджуються з положеннями частин першої, третьої статті 124 Конституції України, а тому приєднання України до цього Статуту відповідно до частини другої статті 9 Конституції України можливе лише після внесення до неї відповідних змін.
Таким чином, вищезазначений Висновок Конституційного Суду України унеможливив ратифікацію Верховною Радою України Римського cтатуту Міжнародного кримінального суду від 17 липня 1998 року через невідповідність Статуту статті 124 Конституції України.
На засіданні Комітету підкреслювалося, що у 2006 році український парламент вже прийняв Закон України, яким Україна приєдналася до Угоди про привілеї та імунітети Міжнародного кримінального суду. Хоча зазвичай така Угода ратифікується після Римського Статуту, тоді голова профільного комітету С. Ківалов наполіг і домігся того, що Україна до нього приєдналася.
