Північна Корея могла отримати до $22 млрд зовнішніх доходів у 2022–2025 роках — майже вчетверо більше, ніж за попередній чотирирічний період. Головним чинником такого зростання стала військова співпраця з Росією, яка потребувала снарядів, ракет і живої сили для війни проти України.
За оцінкою Bloomberg Economics, нинішній період став найвигіднішим для Кім Чен Ина за 15 років його правління. Аналітики спиралися на дані про міжнародну торгівлю, матеріали розвідок та зовнішні дослідження джерел доходу Пхеньяна. Значну частину коштів режим, імовірно, отримав завдяки продажу озброєнь Росії, торгівлі з Китаєм і кіберзлочинності.
Водночас ці цифри залишаються орієнтовними. КНДР не публікує достовірної економічної статистики, а частина розрахунків із Росією може відбуватися не грошима, а продовольством, паливом, промисловими товарами чи передачею військових технологій. Тому $22 млрд радше відображають масштаб тенденції, а не точний баланс доходів режиму.
Від санкцій до воєнного заробітку
Кім Чен Ин очолив КНДР у 2011 році, успадкувавши державу, що вже перебувала під міжнародними санкціями. Після ядерних і ракетних випробувань 2016–2017 років Рада Безпеки ООН запровадила додаткові обмеження, спрямовані на скорочення валютних надходжень Пхеньяна.
У 2019 році переговори між Кімом і тодішнім президентом США Дональдом Трампом у Ханої завершилися без домовленості. Пхеньян розраховував домогтися послаблення санкцій в обмін на часткові обмеження ядерної програми, проте сторони не змогли погодити параметри угоди. Ситуацію погіршили пандемія COVID-19, фактичне закриття кордону з Китаєм, поганий урожай і продовольчі труднощі. У 2020 році Кім Чен Ин публічно визнав проблеми економічної політики та перепросив перед населенням за невиконання поставлених цілей.
Перелом, за оцінкою Bloomberg, настав після початку повномасштабної війни Росії проти України. Москва, яка витрачала великі обсяги боєприпасів, отримала стимул звернутися до КНДР — країни з великими складами артилерійських снарядів радянських калібрів. Для Пхеньяна ці запаси перетворилися на джерело валюти, політичного впливу та нових технологічних можливостей.
Росія стала головним джерелом прибутків
За оцінкою CSIS, яку наводять Bloomberg та українські медіа, співпраця з Росією могла забезпечити КНДР приблизно $14 млрд доходів. Це близько двох третин від усіх оцінених зовнішніх надходжень Пхеньяна у 2022–2025 роках.
| Напрям | Оцінена сума |
| Артилерійські боєприпаси | $9,12 млрд |
| Важка артилерія | $2,38 млрд |
| Балістичні ракети | $1,27 млрд |
| Направлення військових | $849 млн |
| Туризм, праця та протитанкові ракети | Близько $403 млн |
| Усього від співпраці з Росією | $14,02 млрд |
Розрахунки є оцінками CSIS у номінальних доларах. Вони не є офіційними даними КНДР і можуть не враховувати бартерні поставки або технологічну допомогу.
Найбільшу частину прибутку, за цими оцінками, сформував продаж артилерійських снарядів. До кінця 2025 року Північна Корея могла забезпечувати до 50% потреб російської армії у боєприпасах калібрів 122 мм і 152 мм. Південнокорейська розвідка в липні 2025 року заявляла про приблизно 28 тис. контейнерів, переданих Росії, що може відповідати близько 12 млн артилерійських снарядів.
Північна Корея також направила до Росії військовослужбовців. Оцінки їхньої кількості різняться: у різних повідомленнях фігурують від понад 10 тис. до понад 20 тис. осіб, а КНДР публічно підтверджувала участь своїх армійських підрозділів у бойових діях на території Курської області Росії.
Що отримує Пхеньян
Для КНДР російські платежі важливі, але не менш цінними можуть бути товари й технології, які Москва передає в обмін на військову підтримку. До таких ресурсів можуть належати паливо, продовольство, промислове обладнання, компоненти подвійного призначення, системи ППО, засоби радіоелектронної боротьби та ракетні технології.
У червні 2024 року Росія та КНДР підписали Договір про всеосяжне стратегічне партнерство. Документ передбачає взаємну допомогу у разі агресії та став політичною основою для поглиблення військової співпраці. Західні держави від початку попереджали, що така угода може сприяти передачі Пхеньяну критично важливих технологій.
Завдяки ресурсам і можливому технологічному обміну КНДР прискорює модернізацію війська. Пхеньян представив два есмінці водотоннажністю близько 5 тис. тонн — найбільші бойові кораблі в історії його флоту. припускає, що на одному з них могла бути встановлена система, подібна до російського комплексу ППО «Панцир-М».
Паралельно Росія та КНДР розвивають співпрацю у сфері безпілотників. Для Пхеньяна війна Росії проти України стала джерелом практичного досвіду: він може оцінювати ефективність власних боєприпасів, балістичних ракет і тактичних рішень у реальних бойових умовах. Це підвищує ризики не лише для України, а й для Південної Кореї, Японії та США.
Китай, кібероперації та внутрішні зміни
Попри зближення з Москвою, Китай залишається ключовим торговельним партнером Північної Кореї. У червні, за даними Bloomberg, двостороння торгівля досягла найвищого рівня від часу введення санкцій. Серед імпорту КНДР були товари для спорту й дозвілля — від тенісних м’ячів до тренажерів та відеоігор.
Ще одним інструментом наповнення валютних резервів є кіберзлочинність. Bloomberg із посиланням на TRM Labs зазначає, що угруповання, пов’язані з КНДР, відповідальні за більш ніж 70% світових крадіжок криптовалют — порівняно приблизно з 30% у 2017 році. Такі операції дозволяють Пхеньяну частково обходити обмеження міжнародної банківської системи. Ознаки фінансового пожвавлення помітні насамперед у столиці. Державні медіа КНДР демонструють масштабні житлові проєкти в Пхеньяні, зокрема новий район Хвасон, розрахований на 50 тис. квартир. Bloomberg також звертає увагу на активізацію торгівлі, будівництва та зростання освітленості ключових міст і портів на супутникових знімках.
Однак це не означає, що економічне зростання автоматично перетворюється на підвищення добробуту всього населення. Ресурси розподіляються нерівномірно, а пріоритетом режиму традиційно залишаються оборонний сектор, еліти та проєкти, покликані демонструвати силу держави.
Новий баланс сил
Війна Росії проти України дала Кім Чен Ину можливість посилити КНДР одразу за кількома напрямами: заробити валюту, отримати політичну підтримку Москви, послабити ефект санкцій і прискорити модернізацію збройних сил. Для України ця тенденція має прямий вимір. Північнокорейські снаряди, ракети та військові ресурси допомагають Росії підтримувати воєнні можливості. У свою чергу, російські гроші, товари та технології формують довгострокову військову спроможність КНДР. Російсько-північнокорейська співпраця вже не виглядає тимчасовим обміном «снаряди в обмін на продовольство». Вона перетворюється на стійке військово-економічне партнерство, наслідки якого відчуватимуться далеко за межами фронту в Україні.
переклад – Надія ПІДЧЕНКО, співзасновниця проєкту “Корейські Хроніки“
