Київ, 10 листопада 2016 року (Політком). Українські ЗМІ ще в липні цього року заговорили про перемогу Дональда Трампа на президентських виборах у США. Нагадаємо читачам 5 причин, чому так сталося.
Політична критика,”5 причин, чому Дональд Трамп стане Президентом США”, Майкл МУР, Вадим ГУДИМА:
Проблема листопадових виборів криється ось у чому: хто буде мати найбільш мотивованих, найбільш натхненних виборців, які прийдуть на дільниці?
Не хотілося б бути вісником поганих новин, але я взяв на себе цю роль ще минулого літа, коли попередив, що Дональд Трамп стане наступним кандидатом у президенти США від Республіканської партії. І тепер у мене для вас ще більш жахливі й депресивні новини: Дональд Трамп переможе на виборах у листопаді. Цей нещасний, неосвічений, небезпечний клоун на півставки та соціопат на повний робочий день буде нашим новим президентом. Президент Трамп. Давайте скажемо ці слова, бо саме їх ми будемо повторювати наступні чотири роки: «ПРЕЗИДЕНТ ТРАМП».
Ніколи у своєму житті я так сильно не хотів помилятися, як зараз.
Я бачу, що ви зараз робите. Ви шалено трясете головою: «Ні, Майк, цього не буде!» На жаль, ви зараз у бульбашці, сполученій із ехо-камерою, де ви й ваші друзі живете з переконанням, що американський народ не збирається обирати ідіота на пост президента. Ви то жахаєтеся, то смієтеся з його чергового божевільного коментаря або приголомшливо нарцисичної позиції щодо будь-чого, адже він гадає, що весь світ крутиться навколо нього. А потім ви слухаєте Хілларі — і бачите нашу першу президентку, людину, яку поважають у світі, людину кмітливу та небайдужу до дітей, яка продовжить почату Обамою справу, бо саме це і є те, чого хоче американський народ! Так! Ще чотири роки того самого!
Ви мусите негайно вибратися з цієї бульбашки. Припиніть заперечувати дійсність і подивіться у вічі правді, яка — і ви це знаєте глибоко в душі — є дуже й дуже реальною. Спроби заспокоїти себе фактами («77% електорату жінки, люди кольору, молодь до 35 років, а Трамп не здатен здобути більшість голосів у жодній із цих груп!») або логікою («Люди не будуть голосувати за блазня або проти власних інтересів!») — це той спосіб, у який ваш мозок намагається захистити вас від травми. Так само, коли ви чуєте гучний різкий звук на вулиці, ви думаєте: «О, це, мабуть, лопнула шина» або «Ого, хто це грається з петардами?», бо не хочете вірити, що щойно почули, як когось застрелили з пістолета. З тієї ж причини у всіх найперших випусках новин та свідченнях очевидців про 9/11 говорили, що «маленький літак випадково влетів у Всесвітній торговий центр». Ми хочемо — нам необхідно — сподіватися на краще, бо, чесно кажучи, життя й так чортів хаос і намагання протягнути від зарплати до зарплати забирають надто багато сил, щоб ще й мати справу з додатковими поганими новинами. Тому наша психіка відкочується до базових установок, коли насправді, реально стається щось страшне. Перші люди, яких розчавило вантажівкою у Ніцці, провели останні моменти свого життя махаючи водію, який, як вони думали, просто втратив контроль над машиною, і намагаючись сказати йому, що він заїхав за бордюр: «Обережно, — кричали вони, — на тротуарі є люди!»
Але, друзі, це не випадковість. Це справді відбувається. І якщо ви вірите, що Хілларі Клінтон переможе Трампа фактами, кмітливістю та логікою, то ви, очевидно, пропустили останній рік з 56 раундами праймеріз, де 16 республіканських кандидатів спробували всі мислимі та немислимі засоби проти Трампа — і ніщо не змогло зупинити його переможний поступ. І, судячи з розкладу на нинішній день, я переконаний, що це станеться. І щоб із цим боротися, треба це прийняти, і тоді, можливо — лише можливо, — ми зможемо знайти вихід із бедламу, у якому ми опинилися.
Зрозумійте мене правильно. Я покладаю величезні надії на країну, у якій я живу. Справи пішли краще. Ліві виграли культурні війни. Геї та лесбійки можуть одружуватися. Більшість американців зараз дають ліберальні відповіді на практично всі питання в соцопитуваннях: Однакова платня для жінок — Так. Легалізовані аборти — Так. Жорсткіше екологічне регулювання — Так. Більше контролю за обігом зброї — Так. Легалізація марихуани — Так. Стався величезний зсув — спитайте у соціаліста, що переміг цього року у 22 штатах. І я не сумніваюся, що якби люди могли голосувати з дому через свої Х-box або PlayStation, Хілларі б перемогла з величезним відривом.
Але в Америці все працює інакше. Люди мусять вибратися з дому та стати у чергу для голосування. І людям із бідних, «чорних» або «іспаномовних» районів не просто потрібно вистояти довшу чергу — усе можливе було зроблено для того, щоб буквально не дати їм заповнити виборчий бюлетень. Тому зазвичай важко отримати навіть 50-відсоткову явку на виборах. І саме тут криється проблема листопадових виборів: хто буде мати найбільш мотивованих, найбільш натхненних виборців, які прийдуть на дільниці? Ви вже знаєте відповідь. Хто з кандидатів має найбільш скажених прихильників? Чиї божевільні фанати збираються прокинутися у день виборів о 5 ранку та ходити по всіх знайомих аж до самого закриття дільниць, аби переконатися, що кожен Том, Дік та Гаррі (а також Боб і Джо, і Біллі Боб, і Біллі Джо, і Біллі Боб Джо) проголосував? Саме так. Ось та небезпека, що стоїть перед нами. І не треба себе дурити: ні тонни переконливої реклами по телебаченню від Хілларі, ні перемога в оперуванні фактами на дебатах, ні лібертаріанці, що відтягують голоси у Трампа, не здатні перебороти його харизму.
Ось 5 причин, чому Трамп переможе:
Математика Середнього Заходу, або Ласкаво просимо на наш Брексіт Іржавого Поясу. Мені здається, що Трамп зосередить багато уваги на чотирьох «синіх»1 штатах у депресивному індустріальному поясі Великих Озер — Мічигані, Огайо, Пенсильванії та Вісконсині. Чотири традиційно демократичні штати — але усі вони обирали губернаторів-республіканців з 2010 року (лише Пенсильванія нарешті щойно обрала демократа). Під час праймеріз у Мічигані у березні більше жителів штату прийшли проголосувати за республіканців (1,32 млн.), аніж за демократів (1,19 млн.). Трамп випереджає Хілларі в останніх опитуваннях у Пенсильванії та практично зрівнявся нею в Огайо. Зрівнявся? Як їхні результати можуть бути такими близькими після усього, що Трамп сказав і зробив? Ну, мабуть, це тому, що він заявив (і справедливо), що підтримана Клінтон угода NAFTA2 допомогла знищити індустріальні штати Верхнього Середнього Заходу. Трамп атакуватиме Клінтон за це та за її підтримку TPP3 та інших торговельних угод, що потужно вдарили по населенню цих чотирьох штатів.
Коли Трамп стояв у тіні заводу Ford Motor під час праймеріз у Мічигані, він погрожував цій корпорації, що якщо вона справді реалізує заплановане закриття цієї фабрики та її перенесення у Мексику, він встановить 35% тариф на кожну зібрану у Мексиці машину, що буде ввезена у США. Це була солодка, солодка музика для вух робітничого класу Мічигану, а коли Трамп пригрозив Apple, що змусить її припинити виробництво айфонів у Китаї та почати збирати їх в Америці — ну, тут їхні серця зомліли, і Трамп вийшов із праймеріз з великою перемогою, яку вважав своєю його конкурент, губернатор сусіднього штату Джон Кейсіч.
Від Грін Бей до Піттсбурга, друзі мої, розташована центральна Англія — розбита, депресивна, нужденна, з димарями, розкиданими по місцевості, та із залишками того, що ми колись називали Середнім Класом. Злий, озлоблений робочий (і неробочий) люд, обманутий Рейганівською ідеєю «просочування багатства вниз»4 та покинутий демократами, які досі намагаються гарно говорити, але насправді хочуть лише «перетерти» з черговим лобістом з Goldman Sachs, який випише їм великий гарний чек, перш ніж вони вийдуть із кімнати. Те, що сталося у Великобританії з Брексітом, станеться й тут. Входить Елмер Гантрі5, що виглядає як Борис Джонсон6, та просто говорить будь-яку дурню, яку може вигадати, аби переконати маси в тому, що це їхній шанс! Шанс поквитатися з УСІМА — з усіма тими, хто зруйнував їхню Американську Мрію! І ось Аутсайдер, Дональд Трамп, прийшов, щоб вимести сміття з будинку! Ви не мусити з ним погоджуватися! Він навіть не має вам подобатися! Він ваш персональний коктейль Молотова, який ви можете кинути прямо в гущу цих покидьків, що зробили це з вами! ДАЙТЕ ЇМ ЗНАТИ! ТРАМП — ВАШ ПОСЛАНЕЦЬ!
І тут у гру вступає математика. У 2012 році Мітт Ромні поступився 64 голосами виборників. Додайте голоси виборників із Мічигану, Огайо, Пенсильванії та Вісконсина. Всього 64. Все, що потрібно Трампу для перемоги, — це утримати, як і прогнозують, голоси традиційних «червоних»7 штатів від Айдахо до Джорджії (штатів, які ніколи не проголосують за Хілларі Клінтон), а потім йому потрібно тільки взяти ці чотири штати Іржавого Поясу. Йому не потрібно вигравати Флориду. Йому не потрібні Колорадо та Вірджинія. Достатньо Мічигану, Огайо, Пенсильванії та Вісконсина. І це дасть йому перевагу. Ось що станеться у листопаді.
Остання битва Злого Білого Чоловіка. Нашому 240-річному чоловічому правлінню у США приходить кінець. Жінка ось-ось переможе! Як це сталося?! На наших очах! Так, були попередження, але ми їх ігнорували. Ніксон, зрадник статі, нав’язав нам Дев’ятий розділ8 — правило, що вимагало рівних прав для школярок і студенток у спорті. Потім їм дозволили керувати комерційними літаками. Ми й не зчулися, як Бейонс увірвалася на поле цьогорічного Суперкубку з американського футболу (нашої гри!) з армією ЧОРНОШКІРИХ ЖІНОК, б’ючи кулаками повітря й декларуючи кінець нашого панування! Ох, людство!
Ми щойно на мить зазирнули у голову Загроженого Білого Самця. Там є відчуття, що влада вислизає з його рук, його звичний спосіб вирішувати справи вже не працює. Цей монстр, ці «фемінаці», — те, що, як сказав Трамп, «стікає кров’ю крізь очі чи звідки там у неї тече», — завоював нас, і тепер, після того як ми вісім років змушені були коритися вказівкам чорношкірого чоловіка, ми маємо просто розслабитись і прийняти вісім років жіночого правління? Після цього вісім років Білим домом керуватимуть геї! А потім трансгендери! Ви ж бачите, до чого все йде. До того часу тваринам дадуть людські права, і чортів хом’як буде керувати цією країною. Це потрібно зупинити!
Проблема Хілларі. Давайте поговоримо чесно, лише між нами. І перш ніж почати, я хочу сказати, що мені насправді подобається Хілларі — досить сильно — і я думаю, що їй перепало багато незаслуженої критики. Але її голос за війну в Іраку змусив мене пообіцяти, що я ніколи більше за неї не проголосую. До цього моменту я жодного разу не порушив обіцянки. Але заради того, щоб не дати протофашисту стати Головнокомандувачем, я порушу цю обіцянку. Я з сумом усвідомлюю, що Клінтон знайде спосіб втягнути нас у якусь військову авантюру. Вона яструб правіше від Обами. Але психований палець Трампа на Кнопці — це просто занадто.
Але давайте подивимося правді у вічі: наша найбільша проблема — не Трамп, а Хілларі. Вона неймовірно непопулярна: близько 70% виборців вважають, що вона нечесна та не варта довіри. Вона представляє старі методи робити політику, не вірячи ні у що, крім того, що допоможе виграти вибори. Ось чому в один момент вона проти прав гомосексуалів одружуватися, а вже наступної миті узаконює гей-шлюб. Вона дуже непопулярна серед молодих жінок, що досить сумно зважаючи на те, що саме жертви і боротьба, яку пережила Хілларі та жінки її покоління, гарантували, що жодна Барбара Буш не скаже цьому молодому поколінню заткнутись та йти на кухню пекти печиво.
Але молодь не любить Хілларі — і дня не проходить, щоб хтось із покоління міленіуму не сказав мені, що не буде голосувати за неї. Жоден демократ — і точно жоден незалежний — не прокинеться 8 листопада у захваті, щоб вибігти з дому та проголосувати за Хілларі, як вони це зробили в день, коли Обама став президентом чи коли Берні боровся за кандидатство. Ентузіазму просто немає. І саме тому, що ці вибори зведуться до одного — хто витягне більше людей з дому до виборчих дільниць — Трамп зараз займає виграшну позицію.
Депресивний виборець Сандерса. Припиніть скаржитися, що прихильники Берні не проголосують за Клінтон. Ми голосуємо за неї! Опитування вже показують, що більше виборців Сандерса віддадуть свої голоси за Хілларі цього року, ніж у 2008 році було виборців Хілларі, які потім проголосували за Обаму. Проблема не в цьому. Насправді тривожним дзвінком має бути те, що хоча середній прихильник Берні притягне себе на дільницю у потрібний день, щоб із неохотою проголосувати за Хілларі, це буде так званий «депресивний голос» — це означає, що виборець не приведе ще п’ять виборців проголосувати разом із ним. Він не буде волонтерити 10 годин в останній передвиборчий місяць. Не відповідатиме із захватом у голосі на питання, чому він голосує за Хілларі. Депресивний виборець.
Це тому, що, поки ти молодий, у тебе нульова толерантність до брехунів та локшини на вухах. Повернення у добу Клінтона/Буша це покоління сприймає так само, як раптову вимогу платити за музику, чи cидіти на MySpace, чи носити з собою один із тих величезних супутникових телефонів. Вони не голосуватимуть за Трампа. Хтось проголосує за незалежних кандидатів, але більшість просто залишаться вдома. Хілларі треба зробити хоч щось, щоб дати їм причину її підтримувати — і вибір посереднього, невиразного, неяскравого білого чоловіка у якості кандидата у віце-президенти зовсім не той різкий хід, який показав би міленіалам, що їхні голоси важливі для Хілларі. Дві жінки в бюлетені — це була захоплива ідея9. Але потім Хілларі злякалася і вирішила зіграти безпечно. Це лише один приклад, як вона вбиває голос молоді.
Ефект Джессі Вентури (Ефект Ляшка). Нарешті, не варто нехтувати здатністю електорату похуліганити чи недооцінювати те, як мільйони можуть уявляти себе криптоанархістами у момент, коли вони закривають завісу та опиняються на самоті у кабінці для голосування. Це одне з небагатьох місць, що лишилися у нашому суспільстві, де немає камер безпеки, немає записувальних пристроїв, немає дружини або чоловіка, немає дітей, начальника, ментів, там навіть немає чортового часового обмеження. Можна бути там скільки тобі потрібно, і ніхто не може змусити тебе щось зробити. Можна натиснути кнопку і підтримати партійну лінію, а можна вписати в бюлетень Мікі Мауса та Дональда Дака. Там немає правил. І через це, і через злість на поламану політичну систему, що її поділяють так багато людей, мільйони прийдуть проголосувати за Трампа не тому, що вони з ним згодні, не тому, що їм подобається його фанатизм чи его, а просто тому, що вони можуть це зробити.
Просто для того, аби порушити спокій у цьому болоті та позлити татка з мамою. Коли стоїш на краю Ніагарського водоспаду і розум на мить запитує себе: а як воно буде, якщо ступити за край, — так само багато хто захоче побути у ролі лялькарів та підтримати Трампа, просто аби побачити, що ж буде далі. Пам’ятаєте, як у дев’яностих Міннесота обрала професійного борця на посаду свого губернатора? Вони зробили це не тому, що були дурні або вважали Джессі Вентуру державним діячем чи політичним інтелектуалом. Вони зробили це просто тому, що могли. Міннесота — один із найрозумніших штатів країни. Також він повен людей із похмурим почуттям гумору — і голосування за Вентуру було їхнім способом познущатись із хворої політичної системи. Те саме трапиться знову із Трампом.
Коли я повертався до готелю після виступу на спецпрограмі Біла Майера з HBO, присвяченій Конвенції Республіканської партії, мене зупинив один чоловік. «Майк, — сказав він, — ми мусимо проголосувати за Трампа. Ми МУСИМО розворушити все». Ось так. Цього було достатньо для нього. «Розворушити все». Президент Трамп і справді зробить саме це, і значній порції електорату сподобається сидіти на трибунах та стежити за цим реаліті-шоу.
