Главная Культура Все мине: ефекти метелика

Все мине: ефекти метелика

22

Олександр НИКИФОРЧАК

Ефект метелика. Красива алегорія! Полюбляємо ми їх — оті крилаті красиві висловлювання, цитати та порівняння, але дуже часто використовуємо трішки «ні до села, ні до міста», лише задля красного слівця. Не зовсім розуміючи їх реальний сенс.

Як я розумію цей вислів? Спробую пояснити на прикладі однієї простої ніби монети. Яка ж може бути складність в банальному центі Родезії давно вже минулого 1976-того? Може, та й відгукуються там події значно давніші 1976… А отаке ще: скільки отих «ефектів метелика» ця монета приховує? Один — бо номінал «1 цент»? Теж ні… На що монета натякає? Розберемось.

Діти бурських фермерів грались камінчиками — діти завше діти, хоч в високоцивілізованих країнах, хоч в диких просторах південноафриканського вельду, тим паче там з іграшками «напряг», грались-розважались як могли, хоч би й камінчиками. Тільки от камінчики оті не простими виявились. Алмази те. Дитячі забавки призвели до того, що землі ці стали в кінцевому підсумку британською південноафриканською колонією. Про це згадувалось минулого блогу. Дитячі ігри — перший помах крил нашого метелика.

1853 році в сім’ї англіканського священика народився син. Ким він мав стати як виросте? Ймовірно, що теж священником. А от — другий помах крил метелика — ні, забажав стати фермером в іншому кінці світу, в Капській колонії. Але не став, почув про ігри дітей алмазами — метелик посилено змахує крильми — та став на шлях шукача скарбів.

Пропав безвісти в безкраїх диких вельдах Південної Африки як більшість колег-авантюристів? Знову ні. Розбагатів? Не так щоб так — повернувся на батьківщину вчитись в Оксфордському університеті. Стає науковцем? Відповідь ви вже, думаю, вгадаєте, метелик все махає і махає крильми. Ні, повертається до Південної Африки.

Там він стає одним з основоположників «Де Бірс» та 1889 створює південноафриканську компанію з розробки корисних копалин (яких саме зрозуміло, думаю), що має виключні права в цій сфері (де Англія не могла чинити легальним чином, там вона діяла руками подібних персон), займається політикою, стає прем’єр-міністром колонії. Підкуп та сила, дипломатія та обман — обмежена концесія перетворює землі давнього царства птаха Хунгве (птах теж є на монеті, придивіться, будь ласка) на колонію Великої Британії.

Один з помахів крил нашого метелика відомий нам якщо не всім, то дуже багатьом. Описаний він у чудовому романі Луї Буссенара «Викрадачі діамантів», там бурів, шукачів пригод та діамантів доволі, чудово описано початковий етап згаданого процесу перетворення древнього царства в колонію. Помилка в назву роману лише закралась прикра: діаманти — то вже оброблені алмази, огранені, такими їх авантюристи в диких краях не знаходять. На скарбошукачів теж є натяк на монеті — кирка.

Землі ці відомі не лише за сучасною назвою, яка перебрала ймення давнього царства — Зімбабве, тривалий час звались вони Родезією на честь людини, яка стільки тут зробила (доброго чи ні — історія розсудить), про яку ми сьогодні згадували, найкращою їй характеристикою можуть бути слова Марка Твена:

„Він до сього дня стоїть на карколомній висоті, під самим куполом неба, залишаючись дивом свого часу, загадкою нинішнього віку, архангелом з крилами – для однієї половини світу й дияволом з рогами – для іншої. Відверто визнаю, я захоплююсь ним; і коли проб’є його година, я обов’язково куплю на згадку шматок мотузки, на якому він буде повішений”.

Отак змахнув крильми метелик в нашій розповіді, дійсно, події — ніби далекі та незначні — мають значний та часто вирішальний вплив. А от інший наш крилатий герой — птах Хунгве — мусить зачекати наступного разу, бо час традиції: щира моя подяка читачам колонки Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше — на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію.