Домой Топ Новости В МЕРЕЖІ З’ЯВИВСЯ ТЕКСТ ЗАКОНОПРОЕКТУ, ЩО ЗАПРОВАДЖУЄ ЦЕНЗУРУ В УКРАЇНІ

В МЕРЕЖІ З’ЯВИВСЯ ТЕКСТ ЗАКОНОПРОЕКТУ, ЩО ЗАПРОВАДЖУЄ ЦЕНЗУРУ В УКРАЇНІ

68

“Я тримаю перед собою порівняльну таблицю проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення інформаційної безпеки України”. Передали його мені анонімні джерела, і це той законопроект, який, за чутками, хочуть винести одночасно із законопроектом про мову і “обміняти”, умовно кажучи, голоси одного законопроекту на голоси для іншого. В законопроекту немає ще номера, але за чутками, він його дуже швидко отримає і швидко буде виставлений на голосування, якщо в Раді складеться “сприятлива атмосфера”.

Такий допис опублікувала на сторінці у Facebook Тетяна Попова – експерт зі стратегічних комунікацій ГО “Інформаційна безпека”, колишній заступник міністра інформаційної політики України.

Відомо, що “інсайдерський законопроект”  це такий собі другий дубль проекту № 6688 “Про внесення змін до деяких  законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері”, який був винесений на розгляд ВРУ 5 липня 2018 року. Тоді він не набрав необхідної кількості голосів нардепів і викликав чимало заперечень. Законопроект № 6688 також нагадав українцям ситуацією, що склалася у Російській Федерації, пов’язаною із блокуванням Telegram. 22 квітня 2018 року “Роскомнагляд” підтвердив блокування сайту Google і пов’язаних з ним ресурсів через те, що Google надавав свої IP-адреси Telegram для обходу блокувань. Як наслідок, було заблоковано понад 15 млн IP-адрес. У відповідь у сервісі Google Maps територія Російської Федерації на деякий час лишилася без підпису.

Новий же законопроект, що, за словами Тетяни, планують внести в Раду, гірший, ніж № 6688. З його тексту слідує, що:

  • ми отримаємо свій реєстр від власного “Укркомнагляду” з інформацією про всі домени та сайти, які будуть визнані як такі, що містять заборонену інформацію ( п. 1 ст. 18-1. ЗУ “Про телекомунікації” в редакції проекту передбачається створення “Єдиного реєстру виконання судових рішень і застосування санкцій у сфері телекомунікацій”).

Створення та ведення Реєстру, згідно з пунктом 3 цієї ж статті, буде здійснюватися Міністерством юстиції України (ні Комітетом зі свободи слова чи окремою комісією при Комітеті, ні Міністерством інформаційної політики, навіть ні СБУ чи якимось колегіальним органом).

  • суб’єкти господарювання будуть зобов’язані за власні кошти закуповувати та встановлювати технічні засоби, які відповідають технічним вимогам, визначеним ДССЗЗІ України за погодженням з СБУ, необхідні для обмеження доступу до інформаційних ресурсів…;

Як зазначає експерт зі стратегічних комунікацій ГО “Інформаційна безпека” Тетяна Попова, встановлення за власні кошти (!) спеціальних технічних засобів, які відповідають вимогам, призначеним ДССЗЗІ та погодженням із СБУ, дає можливість одразу двом відомствам обрати конкретного постачальника цих пристроїв. За словами пані Тетяни, також виникає загроза свободи, оскільки з’являється можливість використовувати ці пристрої не тільки для обмеження доступу, а й, наприклад, як засобів контролю всіх провайдерів, які їх встановлять.

“Ці технічні засоби будуть обслуговуватися окремими людьми, наприклад, із СБУ чи ДССЗЗІ. Що саме ці техзасоби будуть контролювати, можемо тільки здогадуватися”, – резюмує експерт.

  • згідно із запропонованими законопроектом змінами до Кримінального кодексу, стануть  неможливі не тільки майбутні “Майдани”, а, ймовірно, опозиційні акції взагалі.

Як слідує із порівняльної таблиці, “підставами для застосування судом заходів щодо обмеження доступу до визначеного інформаційного ресурсу […] та видалення з нього інформації є поширення через цей ресурс (сервіс) інформації, яка безпосередньо загрожує інтересам національної безпеки, територіальної цілісності, громадському порядку, може призвести до заворушень чи злочинів, загрожує здоров’ю населення, розголошує інформацію, одержану конфіденційно…».

Це також може означати, що всі джерела, які конфіденційно надають інформацію, наприклад, редакції LegalHub, будуть порушувати тим самим цей закон. LegalHub, скоріш за все, буде заблокований, а можливо, навіть й сторінка ресурса у Facebook, якщо не будуть видалені дописи, в яких містилася “інформація, отримана конфіденційно”.

  • зміни до п. 10 ст. 131 КПК дають можливість заблокувати сайт одразу після порушення провадження. 

  • до ст. 213-1 КПКУ пропонується додати пункти про те, що з попереднім попередженням медіа-ресурс може бути заблокований строком до 2-х місяців.

Попередження видається електронною поштою, на адресу, вказану власником ресурсу. Якщо ж власник не оприлюднив своїх контактних даних на відповідному сервісі – то блокування доступу можливе навіть без його відома. І навіть якщо відповідальна особа буде відсутня на судовому засіданні – це також не буде перешкоджати розгляду клопотання.

Штраф списуватиметься автоматично

Недопущення […] до місць провадження діяльності оператора, провайдера телекомунікацій або об’єктів […] або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженнямпередбачає штраф у розмірі 0,3% від доходу, отриманого за попередній календарний рік. За повторне порушення – 1% від цього доходу.

“Цей штраф списується автоматично, через виконавчу службу. Тобто навіть якщо його було накладено, наприклад, неправильно, і через суд провайдер доведе, що перевіряючі органи прийшли за іншою адресою, а він був на місці, то судитися вони, напевно, будуть довго, бо рахунки вже будуть, скоріше за все, арештовані, а штрафи будуть списані автоматично”, – пояснює норми законопроекту Тетяна Попова.

Зміни пропонуються і до ст. 145 та 148-2 КУпАП, передбачаючи додаткове накладання штрафу на посадових осіб підприємств до 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. А при повторному порушенні протягом року – до 900 неоподаткованих мінімумів. Тобто, крім штрафу на підприємство буде ще штраф на посадових осіб. А отже, всі оператори будуть змушені співпрацювати, щоб уникнути штрафів підприємства та особистих.

У свою чергу, суд має право слухати будь-якого свідка, чи досліджувати будь-який матеріал.

“Тобто будь-яка громадська кишенькова організація або будь який громадянин зможе поскаржитися на будь-який канал, наприклад, на “1+1″ та пана Дубінського – і це буде означати, що можна буде, за словами цього свідка, заблокувати сайт”, – каже Тетяна Попова.

  • новий п. 5 ст. 213-5 КПК дає можливість повторних звернень будь-якої особи навіть у разі відмови суддею чи судом у застосуванні тимчасового дозволу до ресурсу.

Цікавим є й п. 4 ст. 213-6 КПК з уточненням, що обмеження доступу до ресурсів, розміщених за межами України, буде забезпечуватися СБУ. Тобто всіма зареєстрованими закордонними ЗМІ буде займатися СБУ.

В свою чергу ст. 25 до Закону “Про СБУ” пропонується доповнити наступним пунктом, яким закріпити чергове право:

“Забезпечувати за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, тимчасове обмеження та обмеження доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) з використанням технічних засобів, що встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій, а також іншими суб’єктами господарювання на виконання вимог частини 4-1 статті 39 Закону України “Про телекомунікації”.

Повний текст порівняльної таблиці можна переглянути у дописі Тетяни Попової:

Раніше LegalHub також писав, що у Стразбурзі нагадали відмінність завдань ЄСПЛ та національних судів у питанні оцінки розкриття даних НСРД.

Джерело: legalhub.online