Домой Политика Українські вибори. Російський чинник

Українські вибори. Російський чинник

326

Київ, 27 листопада 2015 року (ПолітКом, Людмила ДОЛГОНОВСЬКА). За такою темою 26 листопада в Укрінформі відбулася прес-конференція, організована Центром суспільних досліджень «Український меридіан» та Аналітичним центром «Політика».

У конференції взяли участь директор Центру суспільних досліджень «Український меридіан» Дмитро ЛЕВУСЬ, віце-президент Аналітичного центру «Політика» Олег ЛІСНИЙ, глава Агентства Bohush Communications Денис БОГУШ та директор Центру східноєвропейських перспектив у Вашингтоні Микола ВОРОБЙОВ.

Дмитро Левусь, директор Центру суспільних досліджень «Український меридіан», у своєму виступі зауважив, що в умовах неоголошеної війни проти України, окупації Криму, інспірування війни на Донбасі, прямою участю Росії у цій війні, постійною інформаційною агресією проти України, російський чинник у наших реаліях набуває величезного значення. При цьому виникає запитання, чи не перебільшуємо ми це значення чи не списуємо на нього власні негаразди. З’ясувати міру і можливості російського впливу на Україну експерт запропонував на основі аналізу місцевих виборів як важливого механізму демократії, що відіграє важливу роль у суспільно-політичному житті нашої країни. Адже таким чином відбувається формування місцевої еліти, просування своїх людей у підконтрольні політичні проекти та органи влади. Тому Дмитро Левусь ставить наступне логічне запитання: Чи є у нас проросійські політичні та експертні проекти? І сам одразу ж дає на нього ствердну відповідь, при цьому зауважує, що їх вплив сьогодні значно зменшився. Експерт наголосив, що місцеві вибори, які пройшли 25 жовтня з повторним голосуванням другого туру 15 листопада, є знаковими для України, адже вони відбулися за новим законом, співпадають з процесом децентралізації, проходили по всій Україні за винятком окупованих територій.

Глава Агентства Bohush Communications Денис Богуш відзначив, що російський чинник на виборах поступово зменшується, і додав, що якби були сильні проросійські настрої в українському суспільстві, Росія б продовжувала розхитувати ситуацію. Експерт нагадав, що місцеві вибори – це треті вибори після Майдану, і вони закінчили переформатування влади. Денис Богуш звернув увагу, що вибори в місцеві органи влади пройшли за інноваційним законодавством, і підкреслив три важливі характеристики цих виборів:

  1. Вони були несправедливі. Застосований високий виборчий бар’єр і участь у них могли брати тільки парламентські партії по всій країні, хоча деякі політичні сили вийшли з цього положення, створивши регіональні партії; багато округів у підсумку виборів залишилися без своїх представників-депутатів; безкарність – до відповідальності не було притягнуто осіб, що здійснювали підкуп і фальсифікації.
  2. Вони були швидкоплинні. Людям складно було розібратися у калейдоскопі кандидатів (одночасно відбувалося приблизно 300 тис. виборів до органів влади різних рівнів). На передвиборчу агітацію відводилося фактично 20 днів.
  3. Вони були емоційні. Саме в контексті цієї складової виборів відчутним був російський чинник. Можна говорити про ненависть до винних у трагічних подіях в Україні – до колишніх членів уряду Януковича, представників Партії регіонів та «сім’ї». Існував певний страх, яким багато людей керувалися у своєму виборі. А також заздрість, яка проявлялася, коли в умовах тотального зубожіння населення великі кошти витрачалися на вибори.

Денис Богуш наголосив на позитивних (командна робота, гендерна квота, конкуренція в партійному списку) і негативних моментах виборів (популізм; високий дискримінаційний бар’єр; політизація місцевого самоврядування; не всі округи отримали своїх представників; відсутність самовисування на обласний, районний і міський рівень; складна система підрахунку голосів; простір для фальсифікацій результатів; неможливість покарати за прямий підкуп; короткі строки виборчої кампанії; ненависть).

Директор Центру східноєвропейських перспектив у Вашингтоні Микола Воробйов у своєму виступі перейшов до аналізу геополітичної ситуації і російського фактора в українські політиці в цілому. Експерт зауважив, що навіть при серйозному фінансуванні Росія так і не створила успішних проросійських виборчих проектів в Україні. Прямий російський фактор – це неможливість провести вибори на окупованих територіях. Очікували, як зазначив експерт, багато «гарячих» точок в Україні. Це і Одеса, і Львів, і Київ та інші великі міста. Однак на сьогодні проблемними є лише Кривий Ріг та Маріуполь. «Не дивлячись на великі кошти, на будь-який вплив чи точкові удари, я не думаю, що у Росії є якісь серйозні шанси тут», – підкреслив Микола Воробйов.

Експерт також зауважив, що Сполучені Штати виділили на організацію цих виборів (різні тренінги, програми, гранти) приблизно 50 млн доларів. Міжнародні організації вже не наступний день після виборів визнали їх. Микола Воробйов також звернув увагу на колосальні зміни самого українського суспільства в менталітеті, у ставленні до влади і політиків, які він помітив по приїзді сюди після річного перебування у США.

Віце-президент Аналітичного центру «Політика» Олег Лісний наголосив, що російський фактор в Україні є і буде відчутним, адже Путін не збирається припиняти військову інтервенцію. «Ми зараз не говоримо про політичні сили, які мали б бути під російським прапором. Я не бачив в українському політикумі таких самогубців. Адже підняти цей прапор, означає попрощатися з рейтингом на все життя», – зауважив експерт. Він також зазначив, що військовим шляхом проект «Новоросія» не вдалося зробити і тому Путін буде шукати інших шляхів його реалізації. На цих виборах, вважає Олег Лісний, російський фактор був малопомітним. Навіть російські спостерігачі зайняли помірковану позицію і виступали з конструктивною критикою закону.

При цьому Олег Лісний застеріг, що сьогодні відбуваються латентні спроби наситити українське громадянське суспільство проросійськими організаціями. Такі спроби були помітними і під час виборів, коли певні експерти чи організації займалися просуванням антиукраїнських тез. До прикладу, була піднята своєрідна істерика, що ці вибори були найбруднішими в історії України, що абсолютно не відповідає дійсності. Експерт згадав також інший медійний привід, спрямований на дискредитацію цих виборів і несприйняття їх суспільством, як то їх проведення за допомогою добровольчих батальйонів, які нібито збройним шляхом будуть вирішувати питання на дільницях. Знову ж таки проросійські політичні експерти заявляли, що ці вибори недемократичні, тому що участі в них позбавлені жителі окупованих територій. При цьому ці спікери замовчували фактор війни, яка триває в Україні і не дозволяє повною мірою застосовувати мирні демократичні процедури.

Олег Лісний підкреслив, що російський фактор буде збільшуватися саме в громадському секторі, тому що він користується найбільшою довірою людей. І з цього середовища можуть з’являтися проросійські сили не за своєю формою, а за змістом. Російський фактор в Україні завжди буде і будуть намагання його збільшити, тому наше завдання виявляти його і в демократичний спосіб вирішувати цю проблему.

Під час обговорення Микола Воробйов розповів, як працюють російські центри та лобісти в Сполучених Штатах. Денис Богуш зауважив, що Україні треба відстоювати свої інтереси на міжнародній арені, створювати позитивний імідж, користуючись тенденцією позиціонування Росії у світі як «поганого хлопця».

Денис Богуш також зазначив, що російський фактор на цих виборах істотно зменшився, тому що жодний політик не сказав, що Крим – це Росія і не визнав ДНР та ЛНР. Тобто проросійської риторики на цих виборах не було. Однак «є дуже багато агентів, є «п’ята» колона, є дуже багато зброї, яка може бути застосована, є багато не захищених об’єктів в Україні, де можуть бути здійснені теракти, і є Московський патріархат, який має 10 млн прихожан і являє собою найбільший російський фактор, що впливає на суспільну думку», – наголосив політолог.

Олег Лісний закликав громадськість бути насторожі, тому що «горе-експерти» не виходять з триколорами, вони прикриваються патріотичними гаслами, однак лобіюють інтереси Росії».

Відео прес-конференції «Українські вибори. Російський чинник»