Главная Культура Підказка Генія: знову Костянтини

Підказка Генія: знову Костянтини

16

Олександр НИКИФОРЧАК

Минуле не минуло. Іноді воно досить таки міцно вкорінилось в наше життя, трішки змінилось, трішки замаскувалось, трішки прикинулось сучасним. Минуле іноді досить таки сильно сучасне. Ми просто звикли до оточуючого і не відрізняємо. Минулого, що й досі живе серед нас.

Та подія, про яку ми не раз говорили, і ще, мабуть, не раз згадаємо, мала для нас, нашої цивілізації, її розвитку, величезне значення. Її вплив і досі значущий — впровадження Костянтином Великим християнства як державної релігії в римській імперії. А чому він так вчинив? А якби все повернути назад? Що, якби цей вчинок імператора відмінити?

Про це науковці понаписували товстенні трактати, але їх недолік, на мою думку, саме в науковості, важезні малозрозумілі терміни, вузькоспеціалізований аналіз — розібратись в цьому таки важкувато. Але наука наукою, але ж все можна пояснити просто, віднайти суть. Вчинимо простіше й легше: в монет запитаємо, монети — свідки епохи, її частина. Вони не розкажуть чому, вони підкажуть шлях для роздумів.

Іноді не потрібно ускладнювати, найпростіше — воно саме вірне. Хоч пройшли віки, але в загальному нічого не змінилось: простим людям подавай хліба й видовищ, ну а можновладцям — покерувати отими простолюдинами. І чи не найкращим інструментом буде віра, хай в що, та суті це не міняє.

Чомусь не думаю, що давньоримські імператори аж так боялись гніву богів, аж так їх шанували — то лише один з засобів утримання влади. І саме в цьому нам монета і переконує — Геній на її реверсі. Геній на фото №1, Генії з фото попереднього блогу

Тому вони набули популярності та часто карбувались саме в часи династії Костянтинів, її початку — час останніх язичницьких богів та становлення панівного становища християнства. Давні римляни були доволі ліберальними в питаннях віросповідання, вони дозволяли підданим та підкореним народам своїх богів вшановувати, головне, щоб визнавали владу імперії та податки платили. Кожен вільно молився своїм богам, римські імператори воліли лише владарювати.

Навіть гоніння на тих же християн мали більш не віросповідний, а адміністративно-владний характер: Діоклетіан не вірою піклувався, а тим, що християни в армії служити-воювати не вельми воліли, військові справи його більше хвилювали.

Інший гонитель, Нерон, не на християн лише свій гнів спрямовував, він, скажемо “своєрідним на всю голову” був.

А Костянтину Великому до вподоби теза християн була, що влада вся — від Бога. Що ж ще бажати, коли саме “покерувати” — його головне бажання і роль? Та й чому зробив християнство головним в державі — теж, більш “лавірування”, він і християнином став на смертному одрі, і чи то через невиліковну хворобу, чи то боязнь помсти богів предків за вбивство сина Криспа, всі пояснення — таки не більше гіпотез. Час просто настав, християнство набуло поширення, було “по дорозі”… Не він — так інший.

Виходить, що вірування — таки інструмент для утвердження влади, яка релігія краще допоможе в цьому — та і державна. Вигідніше — карбуємо Юпітера чи Марса, а ні — то можна Генія, він взагалі завдяки своїй ролі кладезя чеснот та порадника-охоронця досить таки компромісна фігура — і язичникам підходить, і у християн янголом теж може. Не подобається релігія, чи просто імператор так вважатиме за краще (собі насамперед), так повернемо все назад. Чи спробуємо… Що вийде? Теж варто поміркувати.

Я минулого блогу таку собі загадочку задав: чому саме ці монети для ілюстрації добрав? Просто: і реверс їх нам підказує, і імператори ці своїми діями наші припущення підтверджують. А на фото №2 сьогоднішньому портрет того, хто нам розповість про те, чи можна повернути все назад? Чи можна повернути часи? Щасливі часи… Безпечні для всіх… Одним — хліба й видовищ, іншим — владарювати.

Про спробу розвороту на 180 градусів, чому ж пробувати закортіло, як краще (правильніше можливо) звати того “випробувальника” — наступного разу, а зараз таки час традицій: щира моя подяка читачам колонки Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше — на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію.